ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 рокуСправа № 380/17449/23 пров. № А/857/15086/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Довгополова О.М., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року (суддя Костецький Н.В., м.Львів, повний текст складено 8 серпня 2023 року), -
ВСТАНОВИВ :
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ЗМУ) в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений законом строк запитуваної в інформаційному запиті від 06.02.2023 інформації у повному обсязі та зобов'язати надати достовірну інформацію у повному обсязі відповідно до запитуваного у інформаційному запиті від 06.02.2023 року;
визнати протиправною бездіяльність ЗМУ щодо ненадання у встановлений законом строк запитувачу запитуваної в інформаційному запиті від 08.05.2023 інформації у повному обсязі та зобов'язати надати достовірну інформацію у повному обсязі відповідно до запитуваного у інформаційному запиті від 08.05.2023;
відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 3000000 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ЗМУ про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 3000000 грн повернуто позивачу.
Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржила позивач, яка із покликанням на порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (з урахуванням вимог додаткових пояснень до апеляційної скарги).
В апеляційній скарзі, з урахуванням доводів, що наведені у додаткових поясненнях до апеляційної скарги (вх.№№К39179/23, К39415/23) вказує, що оскаржувана ухвала винесена без з'ясування обставин справи, а відтак незаконна і підлягає скасуванню. Зазначає, що на обґрунтування завданої моральної шкоди до позову додала відповідні довідки, що підтверджують перебування у лікарні у період часу коли очікувала на надання запитуваної інформації від відповідача. На усунення недоліків про залишення позовної заяви без руху від 01.08.2023 подала заяву про усунення недоліків, до якої долучила: копію картки платника податків, копію паспорта, копії довідок про перебування на лікуванні, виписка з медичної картки амбулаторного стаціонарного лікування хворого, копії квитанцій, що підтверджують купівлю ліків, також додала розрахунок заявленої моральної шкоди.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС обґрунтованого розрахунку суми заявленої моральної шкоди у причинному зв'язку з діями, рішеннями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які заявлені предметом у даному спорі.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.
З матеріалів справи видно, що однією із вимог поданої позивачем позовної заяви було відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 3000000 грн. Підстави звернення із такою позовною вимогою обґрунтовані у спосіб прийнятний та належний для позивачки. До позовної заяви, зокрема як на підтвердження вимог про відшкодування моральної шкоди подано довідку від 19.07.2023 №1183, від 17.06.2023 №5, виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №509 (а.с.20-22 матеріалів сформованих судом першої інстанції).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ЗМУ про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишено без руху. Встановлено позивачу строк, протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.36-39 матеріалів сформованих судом першої інстанції).
Вказана ухвала мотивована тим, що позивачці необхідно усунути такі недоліки шляхом подання до суду першої інстанції:
належним чином засвідчених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності позивача (копії паспорта або копії будь-якого іншого документа, що посвідчує особу; копії довідки про присвоєння РНОКПП);
обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 3000000 грн;
надання доказів фактичного існування моральної шкоди: душевні, психологічні та фізичні страждання тощо;
надання належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваними душевними, фізичними та психологічними стражданнями і протиправністю прийнятого відповідачем рішення.
При усуненні недоліків позовної заяви, позивачу слід врахувати правові висновки Верховного Суду у постанові №120/3823/19-а від 24 лютого 2023 року де суд касаційної інстанції вказав, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 03.08.2023 подала заяву про усунення недоліків на виконання вимог ухвали від 1 серпня 2023 року до якої долучила:
картку платника податків;
копію паспорта громадянина України;
довідку від 19.07.2023 №1183;
довідку від 17.06.2023 №5
виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №509;
фіскальні чеки про купівлю ліків.
У цій заяві позивач-апелянт також навела доводи необхідності відшкодування моральної шкоди заявленому у позові розмірі.
Додаткового 04.08.2023 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції додаток до заяви на усунення недоліків, в якому додаткового обґрунтувала свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000000 грн та навела певний математичний розрахунок заявленого розміру моральної шкоди. До цього ж долучила виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №236, фіскальні чеки на покупку ліків, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у справі №813/5744/15 (а.с.42-94 матеріалів сформованих судом першої інстанції).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС.
Частиною першою статті 160 КАС визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
При цьому КАС не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Отже, стаття 160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС).
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з'ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.
Із заяви про усунення недоліків про виконання вимог ухвали від 01.08.2023 та додатку до заяви на усунення недоліків вбачається, що такі містили розрахунок суми, що бажає до відшкодування позивач. Також ОСОБА_1 у цих заявах і також у позовній заяві, наводила обґрунтування шкоди, заподіяної бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Крім того, позивач подала докази, які вважала за необхідне надати суду, якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, а частині оскаржуваних позовних вимог, не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000000 грн, на підставі наданих позивачем до позовної заяви і доданих до неї доказів та заяв про на усунення недоліків відповідно до ухвали від 1 серпня 2023 року .
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду, щодо подібної ситуації, що викладена у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №990/114/23.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву, в частині оскаржуваних позовних вимог, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2023 року скасувати і направити справу, в частині позовних вимог про відшкодування завданої моральної школи у розмірі 3000000 грн, для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. М. Довгополов
В. С. Затолочний