ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 303/5324/23 пров. № А/857/14105/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року у справі № 303/5324/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції -Гутій О.В.,
час ухвалення рішення - 21.07.2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Мукачево,
дата складання повного тексту рішення - 21.07.2023 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕГА № 1072652 від 01.06.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Томей Ю.Ю. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не згідна з оскаржуваною постановою, оскільки відповідач не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили її зателефонувати до лінії 102, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув її до адміністративної відповідальності.
А тому вважає, що постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, а тому є незаконною.
При цьому, позивач зазначає, що нею були подані пояснення при винесенні оскаржуваної постанови, однак такі пояснення працівником поліції взяті до уваги не були, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону.
Враховуючи вищезазначені обставини, постанову вважає незаконною та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв'язку з чим така підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року у справі № 303/5324/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що згідно долученого відповідачем відео вбачається, що позивач неодноразово звертала увагу поліцейського, що доступ у двір має тільки позивач та її сусідка, яка постійно зачиняє цю калитку( вішає навісний замок). Також у сусідки ОСОБА_2 встановлена камера, яку можна було запросити та передивитись хронологію подій.
Відповідачем не було відібрано пояснень у сусідки ОСОБА_2 , яка, згідно долученого поліцейськими відео, постійно коментувала викрикувала неприємні репліки в сторону позивача через вікно. Навіть із короткого відео вбачається, що дійсно мав місце конфлікт між сусідами.
Позивач заперечує вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року у справі № 303/5324/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою серії ЕГА № 1072652 від 01.06.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Томей Ю.Ю., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що ОСОБА_1 01.06.2023 року в АДРЕСА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та повідомила про конфлікт, однак факт події не підтвердився, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася із позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи додано диск з відеозаписом події, яка описана в постанові про адміністративне правопорушення, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по справі.
З даного відео видно, що позивач вже неодноразово викликала екіпаж поліції. Так, 01.06.2023 року позивач повторно викликала поліцію, які приїхали за вказаною адресою, на запитання працівників поліції стосовно виклику, позивач повідомила, що невпізнані домашні тварини випорожнилися на сходи квартирного будинку, де вона проживає. Разом з тим, матеріли справи та на відео диску відсутні будь-які доказів про те, що у позивача відбувся конфлікт із сусідкою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, що свідчать про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували права, інтереси позивача або створювали загрозу її здоров'ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.
Апеляційний суд зазначає, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а доводи позивача спрямовані на уникнення відповідальності та не спростовують висновків інспектора.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкціїст. 183 КУпАП.
Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об'єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись ст. 229, 286, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2023 року у справі № 303/5324/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 26.09.2023 року