ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2826/23 пров. № А/857/12810/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Довгої О.І., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Матуляка Я.П. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/2826/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправними дії щодо непроведення з 01.03.2023 перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії (доплат, надбавок, премії, індексації, підвищень), виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.09.2020 № 12/1169, виданою Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати провести з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії (доплат, надбавок, підвищень, індексації, премії) від грошового забезпечення, яке зазначене в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.09.2020 № 12/1169, виданою Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач протиправно застосував обмеження граничного розміру у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення, за наслідком проведеного 01.03.2023 перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 за № 168, що призвело до обмеження його законних прав, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 04.09.2020 за № 12/1169, з урахуванням проведених платежів.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивачу під час її перерахунку з 01.03.2023 є протиправними.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2006 року отримує пенсію за вислугу років (25 років, в календарному обчисленні 25 років) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 300/3222/20, що набрало законної сили 23.04.2021, зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 04.09.2020 за № 12/1169, із врахуванням проведених платежів.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 за № 168, з 01.03.2023 ОСОБА_1 установлено підвищення пенсії та проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру цієї пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при її виплаті, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № ХД18662 (Міноборони).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 27.04.2023, згідно якої просив провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії (доплат, надбавок, підвищень, індексації, премії) від грошового забезпечення, яке зазначене в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.09.2020 № 12/1169, виданою Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, з урахуванням виплачених сум.
За результатами розгляду вказаної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 12.05.2023 за № 4183-4334/Б-02/8-0900/23 повідомило позивача, серед іншого, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням проведеної індексації становив 22780,45 грн, при цьому відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» перерахований згідно з цією постановою розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру, який визначається як десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказав, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні законні підстави та відповідні повноваження для перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексацій нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, оскільки ч. 7 ст. 43 Закону України Закону № 2262-XII щодо максимального розміру пенсії ні у 2021, ні у 2022 роках не визнавалась неконституційною і на час виникнення спірних правовідносин є чинною та підлягає застосуванню, тому, відповідно до вимог чинного законодавства, пенсія виплачується в максимальному розмірі 20930,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із застосованим обмеженням щодо максимального розміру пенсії, в результаті проведеного перерахунку і вважаючи вказані дії відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Пунктом 2 вказаного акту Уряду установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що:
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стверджує, що ОСОБА_1 не має права на підвищення розміру його пенсії на підставі вказаної Постанови №168, оскільки щомісячний розмір його пенсії перевищує максимальний, встановлений законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), частиною першою статті 1 якого визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно з положеннями ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 - 20.12.2016.
Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Однак, колегія суддів зауважує, що ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб «відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 16.10.2018 (справа №522/16882/17).
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 03.08.2018 (справа № 127/4267/17), від 06.11.2018 (справа № 522/3093/17), від 31.01.2019 (справа № 638/6363/17), від 12.03.2019 (справа № 522/3049/17), які підлягають врахуванню судом у відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поряд з цим, варто зазначити що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У названих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, а тому відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії, положення якого й визнано неконституційними.
Отже, відповідач, обмеживши розмір пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, діяв не на підставі Конституції та Законів України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 300/2826/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді О. І. Довга
З. М. Матковська