ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
26 вересня 2023 року м. Житомир
справа № 240/27238/23
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Гудими Олени Сергіївни щодо відкриття виконавчого провадження №72422454;
- скасувати постанову державного виконавця Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Гудими Олени Сергіївни про відкриття виконавчого провадження №72422454 від 03.08.2023.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачена ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до неї документи, позивач просить скасувати постанови від 03.08.2023, винесену в межах ВП №72422454.
Однак, до суду за захистом своїх прав звернувся лише 18.09.2023 (шляхом формування позовної заяви в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому окремо викладеної заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач до суду не подав.
Водночас, у позовній заяві позивач вказує, що про оскаржувану постанову дізнався 14.09.2023, яку виявив в особовому електронному кабінеті мобільного додатку "Дія".
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладених в Постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 640/25034/19 встановив, що є днем, коли особа дізналася про порушення свого права. Так, Верховний Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В даній справі суд враховує те, що з метою покращення комунікації між сторонами виконавчого провадження та органами державної виконавчої служби з'являються все нові способи отримати інформацію у зручний час та спосіб.
Отже, в мережі Інтернет дізнатися про виконавче провадження можна за допомогою, зокрема сервісу державних послуг «ДІЯ», здійснивши авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису на сайті https://diia.gov.ua або завантажити застосунок у свій смартфон.
Враховуючи вищенаведене та дату прийняття оскаржуваної постанови від 03.08.2023 суд дійшов висновку, що позивач мав реальну можливість знати про порушення своїх прав ще до 14.09.2023.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч.2 ст.169 КАС України.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування постанови, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко