Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 вересня 2023 року Справа №200/5343/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
25.09.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) через свого представника Самойленка Павла Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити позивачу в особі її представника, суму пенсії, що належала матері позивача і залишилася недоотриманою у зв'язку зі смертю, з 01.04.2016 року по момент смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті, та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Також просила постановити щодо відповідача окрему ухвалу в порядку ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кадіївка померла її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно з пенсійним посвідченням отримувала пенсію за віком з 01.04.2003 року довічно. На момент смерті та останні декілька років перед смертю померла проживала разом з донькою (позивачем) та її чоловіком за місцем реєстрації. Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.02.2022 року № 0500-2202-7/28115 ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримувала пенсію за віком; виплата пенсії була припинена на центральному рівні з березня 2016 року.
Відповідач неодноразово порушував право позивача на отримання пенсії померлої матері за її заявами.
Так, позивач двічі зверталася до відповідача із заявами про отримання пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті: 1) заява від 30.09.2021 року, на яку відповідачем наданий лист-відповідь від 01.11.2021 року № 16803-16021/Р-15/8-0500/21; 2) заява від 31.03.2023 року, подана представником позивача Самойленком Павлом Сергійовичем, за результатом розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 03.04.2023 року № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_3 ».
Порушені права позивача були захищені судовими рішеннями: рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, що набрало законної сили; рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у справі № 360/773/23, що законної сили не набрало.
14.09.2023 року представника позивача втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України), вкотре надавши весь пакет необхідний документів, а також копію рішення суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, що набрало законної сили, яким зобов'язано орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2021 року та прийняти рішення (номер звернення 4129). Проте, станом на день подання позовної заяви жодне рішення органу Пенсійного фонду України не надходило, що в черговий раз, на думку позивача, свідчить про систематичну та протиправну бездіяльність відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (мати позивача) як отримувач пенсії перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла.
Позивач двічі зверталася до відповідача із заявами про отримання нею як членом сім'ї померлого пенсіонера - матері, яка проживала з нею разом на день смерті, пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю (з моменту припинення пенсійних виплат до моменту смерті):
1) заява від 30.09.2021 року, на яку відповідачем наданий лист-відповідь від 01.11.2021 року № 16803-16021/Р-15/8-0500/21;
2) заява від 31.03.2023 року, подана представником позивача Самойленком Павлом Сергійовичем, за результатом розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 03.04.2023 року № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_3 ».
Порушені за результатом розгляду цих заяв права позивача були захищені судовими рішеннями:
1) рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, що набрало законної сили;
2) рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у справі № 360/773/23, що законної сили не набрало.
Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 14.06.2023 року про виправлення описки в ньому), що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2021 року про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що позивач в своєму позові просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати їй недоотриманої пенсії, що належала її померлій матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплати їй суму пенсії, що належала її матерії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, яка проживала з нею разом на день смерті, та компенсацією втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що зверталася до відповідача із заявою від 30.09.2021 року про отримання пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, проте відповідачем наданий лист-відповідь від 01.11.2021 року № 16803-16021/Р-15/8-0500/21, яким відмовлено у розгляді її заяви по суті з підстав не дотримання порядку звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, та запропоновано звернутися особисто або за допомогою вебпорталу зі сканованими документами. Вважала що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка порушує її право на соціальний захист.
Спірним питанням у справі № 360/4994/21 було питання бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу як члену сім'ї померлого пенсіонера - матері, яка проживала з нею разом на день смерті, недоотриманої пенсії, що належала її померлій матері і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю (з моменту припинення пенсійних виплат до моменту смерті).
В мотивувальній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21 зазначено наступне:
«Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закону № 1058-IV).
Так, положеннями статті 52 Закону №1058-IV передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини…
Відповідно до пункту 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)…
Відповідно до пункту 2.26 Порядку для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви….
Таким чином, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 було дотримано порядок та спосіб звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера. Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області заява позивача від 30.09.2021 року по суті не розглянута, рішення по виплату або відмову у виплаті недотриманої пенсії померлого пенсіонера не прийнято, що є грубим порушенням Порядку № 22-1…
Рішення за результатами розгляду заяви позивача від 30.09.2021 року відповідачем не прийнято, а вирішення питання щодо виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю є його виключною компетенцією.».
Отже, відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - мав повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 30.09.2021 року про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у цьому рішенні (зокрема, з урахуванням того, що позивач надала весь необхідний пакет документів і нею дотримано порядок та спосіб звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, і вирішення такого питання є виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).
Вказане судове рішення набрало законної сили 12.09.2023 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у справі № 360/773/23, яке законної сили не набрало, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2023 року № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_3 »; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що позивач в своєму позові просила:
- визнати протиправною та незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у нарахуванні та виплаті їй пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті, що відображена у формі рішення від 03.04.2023 № НОМЕР_3 ;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2023 № П/С 914290873291;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити їй в особі її представника, суму пенсії, що належала матері позивача і залишилася недоотриманою у зв'язку зі смертю з 01.04.2016 року по момент смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею разом на день смерті, та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що через свого представника ОСОБА_3 зверталася до відповідача із заявою від 31.03.2023 року про отримання пенсії, що належала її матері та залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, проте відповідачем прийнято рішення від 03.04.2023 року № П/С 914290873291 «Про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_3 ». Вважала що таке рішення порушує її право на належний соціальний захист.
14.09.2023 року - після набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21 (набрало законної сили 12.09.2023 року), представник позивача - Самойленко Павло Сергійович звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України), із заявами від 14.09.2023 року (зареєстровані під вх. № 4129), в яких містилися наступні прохання:
1) «виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 №360/4994/21, розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2021 та виплатити її уповноваженому представнику недоотриману пенсію ОСОБА_5 за період з 01.04.2016 по 30.06.2021 року з компенсацією втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за весь період прострочення пенсійних виплат померлого пенсіонера, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті третьої Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати»; «виплатити представнику заявниці недоотриману пенсію померлого родича на зазначений банківський рахунок, який додається, та припинити багаторічну злочинну бездіяльність» (заява ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в інтересах позивача в довільній формі, яка обґрунтовувалася набранням законної сили зазначеним рішенням суду);
2) виплатити недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю пенсіонера гр. ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) через банк, № рахунка НОМЕР_5 (заява ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сформована шляхом заповнення бланку).
Позивач пояснила (в позові), що це, фактично, одна заява; до заяви її представник вкотре додав весь необхідний пакет документів, а також копію рішення суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, що набрало законної сили. Рішення органу Пенсійного фонду України не надходило.
Отже, щодо позивача існує рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, відповідно до якого відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області мав повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 30.09.2021 року про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у цьому рішенні (зокрема, з урахуванням того, що позивач надала весь необхідний пакет документів і нею дотримано порядок та спосіб звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, і вирішення такого питання є виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).
Вказане судове рішення набрало законної сили 12.09.2023 року.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.
Статтею 1291 Конституції України також визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 370 вказаного Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 вказаного Кодексу суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 ст. 383 Кодексу визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (тобто окрему ухвалу).
Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що нормами ст.ст. 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані процесуальні норми Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 382 Кодексу), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Тобто, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року в справі № 440/1810/19, від 25 лютого 2021 року в справі №640/13599/20, від 30 березня 2021 року в справі №580/3376/20, від 27 квітня 2021 року в справі №460/418/20.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі № 360/4994/21, яке набрало законної сили 12.09.2023 року, щодо повторного розгляду заяви позивача від 30.09.2021 року про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.
Саме заява позивача від 30.09.2021 року про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера - є заявою, що була подана у встановленому порядку та в межах строку, що встановлений ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в межах шести місяців з дня відкриття спадщини (спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та є належною заявою в питаннях виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (що встановлено рішенням суду в справі № 360/4994/21). І цю заяву має розглянути орган Пенсійного фонду України на виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Подання представником позивача до відповідача заяв від 14.09.2023 року (в довільній формі і на бланку) не впливає на такий висновок суду, адже ці заяви, фактично, спрямовані на виконання судового рішення в іншій справі.
Наявність спеціальних правових норм Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 382, 383), що направлені на забезпечення належного виконання судового рішення, якими може скористатися позивач, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача (яким є позивач) шляхом подання позову.
Отже, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 26 вересня 2023 року.
Суддя Т.В. Логойда