Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про розгляд клопотання про залишення позову без розгляду
25 вересня 2023 року Справа №200/4102/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Адреса проживання: АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (адреса юридична: вул. Новотрубна, 16, м. Маріуполь, Донецької обл., 87535; Поштова адреса: вул.. Поштова, 16, м. Покровськ, Донецької обл., 85302, ЄДРПОУ 08301764) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за не отримане речове майно, відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно» від 16.03.2016 № 178.
Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за не отримане речове майно, відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно» від 16.03.2016 № 178.
07.08.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, а також заява про залишення позову без розгляду, яка вмотивована тим, що додана до позовної заяви довіреність всупереч приписів ч.2 ст.59 КАС України не засвідчена нотаріально, отже, вищевказаний документ під назвою "довіреність" не може вважатись належним документом на підтвердження повноважень представника позивача Біленка Є.Л., за підписом якого до суду подано адміністративний позов.
Дослідивши доводи заяви відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч.9 ст. 266 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4, 6 ст. 12 КАС України, адміністративні справи щодо оскарження дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виплати заробітної плати, зокрема індексації грошового забезпечення військовослужбовця, віднесені до категорії інших справ, щодо яких суд дійшов висновку про їх незначну складність.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 7 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; […].
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
26.11.2010 Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (надалі - Положення про АСДС).
02.03.2018 Рада суддів України Рішенням № 17 відповідно до п.9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” (надалі - рішення РСУ №17) внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції.
П. 2 Рішення РСУ №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12.04.2018) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку:
2.1. п.21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім п.12, 15), п.3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15.03.2018;
2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи:
- Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення.
Відповідно до п. 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (надалі - ДСА України).
Наказом ДСА України № 628 від 22.12.2018 “Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах” вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми “Електронний суд” у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
П.1 Наказу ДСА України № 247 від 01.06.2020 “Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем “Електронний суд” та “Електронний кабінет” (надалі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми “Електронний суд” та “Електронний кабінет” (надалі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01.07.2020 - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (надалі - пілотні суди).
П.2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Таким чином, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему “Електронний суд” мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Аналогічний правова позиція у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 640/32183/20.
Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу ХІ “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд".
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Згідно п.п. 9-11 розділу XI “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Відповідно до п. 14 розділу XI “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми “Електронний суд”, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд”, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі “Електронний суд”. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему “Електронний суд”, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою “Електронний суд” самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Верховний Суд в постанові від 30.06.2021 у справі №380/830/21 зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у ч.7 ст.59 КАС України та п. 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми “Електронний суд” електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді, при цьому, у випадку звернення до суду через підсистему “Електронний суд” суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Відтак, судом при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/4102/23 було встановлено, що позовна заява подана представником позивача через підсистему “Електронний суд”, до позовної заяви була додана електронна довіреність від 17.07.2023 від імені ОСОБА_1 , якою він уповноважує ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Вказана довіреність сформована в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”.
Враховуючи викладене, в цьому випадку застосуванню підлягає ч. 7 ст. 59 КАС України, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі “Електронний суд”.
Така позиція суду кореспондує висновкам Верховного Суду у постановах від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 30.06.2021 у справі № 380/830/21, від 11.11.2021 у справі №560/10261/21, від 20.12.2021 у справі №560/9405/21 та від 10.02.2022 в справі №560/11791/21.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду з огляду на її необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 43, 55, 57, 59, 240 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Шинкарьова