Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року Справа№200/4681/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій, стягнення сум
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у меншому розмірі ніж у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII;
- стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі 13844,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначає, що має статус інваліда війни 2 групи, про що має відповідне посвідчення та перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії по інвалідності.
Наголошує, що раніше позивач мав право на нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня кожного року відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У зв'язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до Дня Незалежності, в Україні розпочато виплату одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023рік.
Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного закону прийнято постанову від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань», відповідно до пункту 3 якої, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року інвалідам війни ІІ групи в розмірі 2900 грн.
При цьому, 05.08.2023 року управлінням позивачу було виплачено допомогу не в повному обсязі. Вважає, що відповідач повинен був при нарахуванні і виплати щорічної допомоги скористатися редакцією ст.13 в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги для осіб з інвалідністю 2 групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що складає 16744 грн. (2093 х 8 = 16744), де 2093- мінімальна пенсі за віком станом на 2023рік, тому звернувся з відповідною письмовою заявою до відповідача, що підтверджується відповіддю відповідача від 21.08.2023 року.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 25.09.2023 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закону №3551-ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, яким запроваджено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк запровадження воєнного стану неодноразово продовжувався (Указ Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022) та триває до нині. У зв'язку із запровадженням воєнного стану Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Крім того, Президентом України прийнято Указ «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, затверджений Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, відповідно до якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти
України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошується та проводиться загальна мобілізація на всій території України протягом 90 діб; надалі строк проведення загальної мобілізації продовжувався.
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Отже, в період дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, тобто починаючи з 24.02.2022, Уряд має повноваження приймати рішення щодо розмірів та порядку застосування державних соціальних гарантій.
За таких обставин, Уряд може як збільшувати певні державні соціальні гарантії (напр., для внутрішньо переміщених осіб, постраждалих тощо), так і зменшувати розмір
певних державних соціальних гарантії, - виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Порядок використання коштів державного бюджету у 2023 році, передбачених для
виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань». Згідно з Постановою № 754 виплата у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) здійснюється органами Пенсійного фонду України, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій за серпень 2023 року.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року інвалідам війни ІІ групи в розмірі 2900 грн. Кошти для виплати грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк». Пенсійний фонд України здійснює централізоване фінансування уповноважених банків та АТ «Укрпошта» на підставі відомостей (списків) Головного управління для виплати пенсій та грошової допомоги.
Зазначає, що діяв в межах постанови КМУ № 754 від 21.07.2023 року.
Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Також просив заявою від 23.01.2023 року витребувати у позивача інформацію щодо його місця проживання (перебування, знаходження), оскільки останні зареєстрований в місті Маріуполі, який зруйнований внаслідок російської агресії.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що доведено посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 11.04.2023 року.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Донецькій області із заявою про перерахунок та виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008 та здійснити доплату в сумі 11751,00 гривень, оскільки відповідачем у серпні 2023 року йому сплачено лише 2900,00 гривень.
Листом від 21.08.2023 року управління повідомило, що відповідно до постанови КМУ від 21.07.2023 року № 754 розмір разової грошової допомоги до 5 травня на 2023 рік інвалідам ІІ групи складає 2900,00 гривень, зазначена сума позивачу перерахована на розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим разова грошова допомога за 2023 рік виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи за 2023 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені, зокрема статтями 12 (пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них) та 13 (пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
У зв'язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до Дня Незалежності, в Україні розпочато виплату одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023рік.
Відповідно до статті 13 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму статті 12 викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, стосовно нарахування разової грошової допомоги діяла ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня, зокрема для інвалідів ІІ групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України 07 травня 2022 року було прийнято постанову №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою передбачено, що виплата щорічної разової грошової допомоги, здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році та виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Разом з тим, суд зазначає, що постанова №540 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 року, пунктом 3 якої передбачено, що грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року інвалідам війни ІІ групи в розмірі 2900 грн.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) дійшов висновку, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, отже, Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 року заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для інвалідів війни ІІ групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що з 2023 року позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності для інвалідів ІІ групи - 8 мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 16744 грн. (2093 х 8 = 16744), де 2093- мінімальна пенсія за віком у 2023році. При цьому, у серпні 2023 року йому було сплачено 2900,00 гривень, а тому недоплата складає 13844,00 гривень (16744 - 2900).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що Головним управлінням ПФУ в Донецькій області допущено протиправні дії щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-ХІV.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виходила із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
За наведених вище обставин, на думку Верховного Суду, відповідач необґрунтовано здійснив нарахування та виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року відповідно до приписів Постанови №540.
Окрім того, Судова палата вказала на безпідставність доводів УПФУ про те, що він є неналежним Відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
В розумінні вимог ч.5 ст.242 КАС України такі правові висновки Верховного Суду підлягають врахуванню при вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.
У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у спосіб, визначений позивачем.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як інвалід II групи. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у меншому розмірі, ніж у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі 13844,00 гривень.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 вересня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова