ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року Справа № 160/19768/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
07.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.06.2023 року №046350013212 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 13.06.2023 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «Прохідник підземний», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три з 21.08.2014 року по 10.08.2015 року та з 26.02.2022 року по 12.06.2023 року безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, та період навчання в учбово-курсовому комбінаті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля» з 22.05.2000 року по 11.07.2000 року по професії «гірник підземний з правом керування маневровими лебідками»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 13.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки пенсійний орган протиправно не зарахував у пільговому обчисленні страховий стаж позивача, що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.
10.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) в адміністративній справі №160/19768/23.
18.09.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що відповідно до довідки Павлоградського ОМТЦК та СП від 15.03.2021 № 4/145, позивач проходив службу при частковій мобілізації з 21.08.2014 по 10.08.2015. Згідно записів військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 на підставі наказу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію” був призваний на військову службу з 26.02.2022. Відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_3 від 15.05.2015 № 1095, від 26.02.2015 № 448, від 17.08.2015 № 2062, Військової частини НОМЕР_4 від 31.05.2023 № 71. Позивач у період з 18.11.2014 по 04.01.2015, з 03.03.2015 по 16.03.2015, з 27.03.2015 по 12.05.2015, з 10.07.2015 по 10.08.2015, з 06.04.2023 по 25.05.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією РФ проти України. Згідно статті 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення” військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. З огляду на вищезазначене, час проходження військової служби під час мобілізації з 21.08.2014 по 10.08.2015 та з 26.02.2022 по 09.06.2023, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією РФ проти України з 18.11.2014 по 04.01.2015, з 03.03.2015 по 16.03.2015, з 27.03.2015 по 12.05.2015, з 10.07.2015 по 10.08.2015, з 06.04.2023 по 25.05.2023, зараховано Позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
Також відповідачем зазначено, що позивачу зараховано у повному обсязі до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період з 15.05.2000 по 10.07.2000, про що свідчить розрахунок стажу роботи для призначення пенсії за Списком № 1 (з 15.05.2000 по 21.06.2000-навчання за фахом до Списку № 1, з 22.06.2000 по 10.07.2000 - гірник підземний).
Як встановлено судом, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі разом із позовом з додатками- 07.08.2023 та 10.08.2023 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що 13.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.06.2023 № 046350013212 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено про таке.
Пільговий стаж особи - 20 років 3 місяці 11 днів (роботи підземні, провідні професії - 12 років 7 місяців 18 днів, роботи підземні, професії за постановою №202 - 5 років 8 місяців 1 день, навчання за фахом - 2 місяці 13 днів, військова служба в особливий період- 1 рік 9 місяців 9 днів).
Страховий стаж особи становить 40 років 21 день.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за наданими документами до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди.
Враховуючи вищевикладене відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, позивач вказує, що до його пільгового стажу роботи з кратністю (один місяць служби за три) не зараховані періоди: з 18.11.2014 р. по 04.01.2015р. з 03.03.2015р. по 16.03.2015р., з 27.03.2015р. по 12.05.2015р. з 10.07.2015 р. по 10.08.2015 р., з 06.04.2023р. по 25.05.2023р. період військової служби відповідно до довідок про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях від 31.05.2023р. № 71, від 17.08.2015р. № 2062, від 15.05.2015 р. № 1095, від 26.02.2015р. № 448.
Також позивач вказує, що до його пільгового стажу роботи по списку № 1 не зараховано період навчання : з 22.05.2000 р. по 11.07.2000 р. - період навчання, за професією «гірник підземний з правом керування маневровими лебідками» УКК ДТЄК «Павлоградвугілля».
Відтак, не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_5 від 22.01.2007 року встановлено, що позивач з 22.05.2000 по 22.06.2000 позивач прийнятий учнем гірника підземного в учбово-курсовому комбінаті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля»; з 22.06.2000 по 13.07.2000 позивач проходив виробничу практику учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті в учбово-курсовому комбінаті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля»; з 13.07.2000 позивача переведено гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля».
Суд зазначає, що протягом вказаного періоду роботи позивача чинним був Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та Список №202 (Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202.
Судом встановлено, що посада - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті, наявний у Списку №1 та Списку №202.
Як вказує представник відповідача, позивачу було зараховано у повному обсязі до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 15.05.2000 по 10.07.2000. На підтвердження означеного відповідач посилається на розрахунок стажу роботи позивача для призначення пенсії за Списком № 1.
Втім, суд вказує, що в матеріалах справи відсутній розрахунок стажу роботи позивача для призначення пенсії за Списком № 1.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, на думку суду, пенсійним органом не доведено зарахування у повному обсязі до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період з 15.05.2000 по 10.07.2000.
А тому, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відтак, з огляду на вказане, суд доходить висновку про необхідність зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи позивача період навчання в учбово-курсовому комбінаті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля» з 22.05.2000 року по 11.07.2000 року.
Щодо обрахунку пенсійним органом пільгового стажу позивача періоду участі позивача в бойових діях, з кратністю один місяць служби за три, в період з 21.08.2014 року по 10.08.2015 року та з 26.02.2022 року по 12.06.2023 року, суд зазначає про таке.
Згідно ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Як встановлено судом, позивач згідно військового квитка серії НОМЕР_2 від 02.06.1998 р., проходив військову службу під час мобілізації в особливий період з 21.08.2014 р. по 10.08.2015 р. та проходить військову службу з 26.02.2022р. по теперішній час.
Відповідно довідок № 448 від 26.02.2015р.; № 1095 від 15.05.2015 р.; № 2062 від 17.08.2015р. позивач з 18.11.2014 р. по 04.01.2015р.; з 03.03.2015р. по 16.03.2015р.; з 27.03.2015р. по 12.05.2015р.; з 10.07.2015 р. по 10.08.2015 р., брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 31.08.2022 р. №225 позивач з 26 лютого 2022 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 НГУ згідно Указу Президента № 69/22 «Про загальну мобілізацію».
Отже, зарахування пенсійним органом позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі часу проходження ним військової служби під час мобілізації з 21.08.2014 по 10.08.2015 та з 26.02.2022 по 09.06.2023, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією РФ проти України з 18.11.2014 по 04.01.2015, з 03.03.2015 по 16.03.2015, з 27.03.2015 по 12.05.2015, з 10.07.2015 по 10.08.2015, з 06.04.2023 по 25.05.2023 є необґрунтованим та безпідставним.
Виходячи із вказаного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три з 21.08.2014 року по 10.08.2015 року та з 26.02.2022 року по 12.06.2023 року безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що спірне рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.06.2023 року №046350013212, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах є незаконним та протиправним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд враховує таке.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 13.06.2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.06.2023 року №046350013212 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 13.06.2023 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в учбово-курсовому комбінаті ПрАТ ДТЄК «Павлоградвугілля» з 22.05.2000 року по 11.07.2000 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три, з 21.08.2014 року по 10.08.2015 року та з 26.02.2022 року по 12.06.2023 року безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 13.06.2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський