номер провадження справи 24/197/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2023 Справа № 908/2372/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи 908/2372/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі України, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Калоєвої Юлії Вадимівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 37741,58 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Калоєвої Юлії Вадимівні про стягнення заборгованості прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 15937,98 грн, прострочених платежів по процентах у сумі 21803,60 грн, прострочених платежів за комісією в сумі 0,00 грн за договором про надання кредиту 381473-КС-001 від 26.08.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язання за Кредитним договором № 381473-КС-001 від 26.08.2021, внаслідок чого заборгованість за Договором № 381473-КС-001 про надання кредиту становить 37 741,58 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 937,суми прострочених платежів по процентах - 21803,60 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 197 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2372/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/197/23. Судове засідання призначено на 25.08.2023 об 11 год. 40 хв.
Ухвалою суду від 25.08.2023 відкладено розгляд справи на 25.09.2023 об 11 год. 30 хв.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 25.09.2023 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач в судове засідання не прибув.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2023 вручено ФОП Калоєва Ю.В. 21.08.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Також ухвали суду від 20.07.2023 та від 25.08.2023 надіслано ФОП Калоєва Ю.В. в електронний кабінет.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Запорізької області від 20.07.2023, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, та ухвала суду від 25.08.2023 про відкладення розгляду справи були оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представників сторін.
В засіданні 25.09.2023 судом прийнято рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
26.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (Кредитодпваць, позивач) та Фізична особа-підприємець Калоєва Юлія Вадимівна (Позичальник, відповідач) укладено договір № 381473-КС-001 про надання кредиту (далі - договір кредиту) з використанням інформаційно-телелекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченого Законом України «Про електронну комерцію», За умовами п. 1 якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошги в розмірі 15 000,00 грн. (П'ятнадцять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 16 тижнів.
Процентна ставка: в день 0,97713684, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 2 250,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 15 000,00 грн.
Термін дії Договору до 16.12.2021.
Орієнтована загальна вартість наданого Кредиту: 29 040,00 грн.
Відповідно до п. 2 кредитного договору сторони погодили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
У п. 3 кредитного договору сторони встановили графік платежів, які має здійснювати відповідач для належного виконання умов Кредитного договору.
Згідно п. 5 договору, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця https://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування 26.08.2021 на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , зазначену ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним доручення № 31093 від 26.08.2021.
Також приналежність відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 , на яку перераховувались кредитні кошти підтверджується скріншотом з онлайн банку АТ КБ «Приватбанк». АТБАНК"
22.11.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 381473-КС-001 про надання кредиту від 26.08.2021 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої сторони підтвердили, що станом на 22.11.2021 сума неповернутого відповідачем кредиту (отриманого відповідно до Договору про надання кредиту № 381473-КС-001 від 26.08.2021) становить: 6002,19 грн.
За умовами п.2 додаткової угоди до кредитного договору сторони домовились, що після укладення Додаткової угоди: кредит збільшується на 10 000,00 грн та позивач, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму кредиту, а відповідач отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит, збільшений на 10 000,00грн у строки та на умовах викладених у договорі (п.2.1 додаткової угоди до кредитного договору).
Після збільшення суми Кредиту загальна сума отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого відповідачем кредиту складатиме 16002,19 грн (п. 2.2 додаткової угоди до кредитного договору).
Пунктом 3 додаткової угоди до кредитного договору сторони продовжити строк кредиту на 144 днів, а термін дії договору за умовами п.4 додаткової угоди до кредитного договору продовжено до 09.05.2022.
Після укладення Додаткової угоди та збільшення суми кредиту загальна сума отриманого кредиту становить 16002,19 грн (п. 1 та п. 2.1 Додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 36191,62 грн (п. 5 додаткової угоди до кредитного договору).
У п. 6 додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили, що комісія за зміну умов Договору складає 1 500,00грн.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди до кредитного договору, з дати укладення Додаткової угоди сторонами встановлено новий Графік платежів.
Сторони у п. 8 додаткової угоди до кредитного договору дійшли згоди, що з дати укладання цієї Додаткової угоди, до Договору застосовуються (є його невід'ємною частиною) Правила надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям в редакції, яка затверджена наказом директора позивача від 22.06.2021 № 10-ОД.
Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за додатковою угодою здійснив перерахування грошових коштів на картку відповідача, що підтверджується квитанцією від 23.11.2021 № 464494433 на суму 10 000,00 грн.
Відповідач умови вищезазначеного Кредитного Договору належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення) строки не повернув, у зв'язку з чим станом на 10.07.2023 заборгованість відповідача за Кредитним Договором, становить: заборгованість по тілу кредиту - 15937,98 грн; заборгованість по процентах - 21803,60 грн.
На підтвердження вказаних нарахувань позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кредитному договору.
Предметом доказування по справі є обставини укладання кредитного договору, строк дії договору, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, погоджений розмір процентів за кредитом, комісій та інших платежів, графік погашення кредиту, наявність прострочень.
Внаслідок укладення Договору № 381473-КС-001 про надання кредиту від 26.08.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Калоєвою Юлією Вадимівною укладено Договір про надання кредиту № 381473-КС-001, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 21.11.2021, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем Калоєва Юлія Вадимівна, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особисто кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
ТОВ «Бізнес Позика» 26.08.2021 направлено Фізичній особі - підприємцю Калоєва Юлія Вадимівна пропозицію (оферту) укласти Договір № 381473-КС-001 про надання кредиту.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлень Кредитодавцю.
26.08.2021 Фізичній особі - підприємцю Калоєва Юлія Вадимівна, прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 381473-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-7078, (направленого Позичальнику на номеh телефону НОМЕР_3 вказаного Позичальником в Заявці) електронної повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 належний саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і паролю особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів за Договором про надання кредиту № 381473-КС-001 від 26.08.2021 в розмірі 15937,98 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 10.07.2023, наданим позивачем.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 2 Договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів,
Сума нарахованих та несплачених відсотків за неповернення кредитних коштів, згідно з приведеним позивачем та перевіреного судом розрахунком заборгованості становить 21803,60 грн.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем позивачу заборгованості по кредиту у розмірі 15937,98 грн. та заборгованості по процентам у розмірі 21803,60 грн.
Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення позики в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 15937,98 грн. прострочених платежів по тілу кредиту та 21803,60 грн. прострочених платежів по процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області за допомогою системи «Електронний суд» та задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача судового збору у розмірі 2147,20 грн. (2 684,00 грн. * 0,8). Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №916/228/22.
Згідно з приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2147,20 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калоєвої Юлії Вадимівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі України, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) - 15937 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн 98 коп. прострочених платежів по тілу кредиту, 21803 (двадцять одна тисяча вісімсот три) грн 60 коп. прострочених платежів по процентах та 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.09.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян