ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/526/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.,
за участю представників сторін:
від позивача: Вуїв О.В., адвокат ордер серії ВЕ №1083747 від 16.03.2023,
від відповідача: Рупс В.О., адвокат ордер серії АМ №1063394 від 07.09.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Укрінтерпостача"
до Приватного підприємства "Укрпалетсистем"
про зміну умови договору поставки нафтопродуктів та зобов'язання вчинити певні дії.
Приватне підприємство "Укрінтерпостача" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Укрпалетсистем", в якому просить:
- змінити умови договору поставки нафтопродуктів №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019, укладеного між Приватним підприємством "Укрінтерпостача" і Приватним підприємством "Укрпалетсистем", а саме: змінити термін (строк) дії карток на пальне, отриманих ПП "Укрінтерпостача" від ПП "Укрпалетсистем", але невикористаних, за видатковою накладною №045-5600 від 29.09.2021 та Актом приймання-передачі талонів на відпуск ПММ від 29.09.2021, і встановити новий строк - 6 (дванадцять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду;
- зобов'язати Приватне підприємство "Укрпалетсистем" виконати умови договору поставки нафтопродуктів №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019, а саме: відвантажити Приватному підприємству "Укрінтерпостача" бензин А-95-Євро5 Е5 в кількості 1 080 л, та бензин автомобільний "upg 100" А-98-Євро5-Е5 в кількості 560 л, які оплачені платіжною інструкцією №869 від 27.09.2021, на суму 50 488,00грн, за картками на пальне, виданими за видатковою накладною №045-5600 від 29.09.2021 та Актом приймання-передачі талонів на відпуск ПММ від 29.09.2021р., шляхом поновлення дії карток на пальне (талонів).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.05.2023.
Ухвалою суду від 22.05.2023 відкладено підготовче засідання на 14.06.2023.
Ухвалою суду від 14.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/526/23 до судового розгляду по суті на 05.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.07.2023 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 07.09.2023; визнано обов'язковою явку представника позивача - ПП "Укрінтерпостача" у судове засідання для надання пояснень щодо заявлених позовних вимог.
17.08.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання з доданими до нього відомостями використання паливних талонів у період з 29.09.2021 до 14.08.2023 року, яке в засіданні суду 07.09.2023 судом долучено до матеріалів справи.
Представник позивача при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (т.1, а.с.1-11) та просила позов задовольнити.
Представник відповідача при розгляді справи по суті проти задоволення позовних вимог заперечила, просила у позові відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву від 27.04.2023 (т.2, а.с.1-2).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
19.11.2019 між Приватним підприємством "Укрпалетсистем" (продавець/відповідач) та Приватним підприємством "Укрінтерпостача" (покупець/позивач) укладено договір №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів (т.1, а.с.16-17), за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати покупцеві нафтопродукти відповідної якості, а покупець оплачує й приймає нафтопродукти (надалі -товар) по бланкам внутрішнього обігу (надалі - талони) продавця, в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у рахунку-фактурі або накладній, та/або акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, одиниця виміру - літр.
Відповідно до п.1.2. договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної або акту прийому-передачі. Ризик випадкової загибелі товару переходить до покупця з моменту одержання товару на АЗС по талонам.
Як визначено п.1.3 договору, передача товару по цьому договору здійснюється партіями: асортимент, кількість яких зазначена в талоні.
Згідно з пунктом 2.1 договору, ціни на товари встановлюються в національній валюті України за 1 літр, включаючи ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни продавця на момент оформлення рахунку-фактури.
Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що ціна товару не є постійною і може коливатися протягом строку дії договору, виходячи зі змін кон'юнктури ринку (зміни цін на нафту на світовому та внутрішньому ринку, зміни у митному законодавстві).
Покупець зобов'язується здійснити 100% передплату вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі на поточний рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку з зазначенням призначення платежу "T-Y-1119-723/DP", "T-Y-1119-723/A92", "T-Y-1119-723/A95", "T-Y-1119-723/A100", "T-Y-1119-723/GAS" (пункт 3.1 договору).
За умовами пункту 3.2 договору, передача нафтопродуктів здійснюється покупцю цілодобово по талонам продавця, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження нафтопродуктів з АЗС, що обслуговують талони продавця. Адреси АЗС надаються додатково згідно карти-схеми.
Продавець приймає на себе зобов'язання по зберіганню проданого товару та його передачі покупцю. Продавець зобов'язаний передати нафтопродукти по талонам на момент їх подання через АЗС продавця (пункт 4.1 договору).
Відповідно до умов пункту 4.4 договору, покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар відповідно до цін, зазначених у накладній (актів прийому-передачі), рахунку-фактурі у встановлений термін (п.3.1).
Даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 р., а в частині розрахунків до повного виконання. Якщо сторони за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії даного договору не повідомили одна одну про розірвання даного договору, договір вважається продовженим на невизначений термін (пункт 8.1 договору).
Додатковою угодою від 19.11.2019 до договору №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019 сторони погодили викласти пункт 2.1 договору в такій редакції: "Ціни на товари встановлюються в національній валюті України за 1 літр, включаючи ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни продавця на момент оформлення рахунку-фактури з урахуванням знижки у розмірі 0,15 грн від ціни за 1 літр пального в період з 19.11.2019 по 31.12.2020 року. За продавцем залишається право перегляду умов договору при зміні щомісячного об'єму вибірки палива покупцем. Продавець має право в односторонньому порядку припинити надання знижки на товар покупцю".
Додатковою угодою від 27.09.2021 до договору №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019 сторони передбачили викласти пункт 2.1 договору в такій редакції: "Ціни на товари встановлюються в національній валюті України за 1 літр, включаючи ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни продавця на момент оформлення рахунку-фактури з урахуванням знижки у розмірі 0,30 грн від ціни за 1 літр пального в період з 27.09.2021 по 31.12.2022 року. За продавцем залишається право перегляду умов договору при зміні щомісячного об'єму вибірки палива покупцем. Продавець має право в односторонньому порядку припинити надання знижки на товар покупцю".
Договір №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів від 19.11.2019 та укладені до нього додаткові угоди підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.
Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів від 19.11.2019 щодо поставки пального, позивачем заявлено вимоги про зміну умови договору - терміну (строку) дії карток на пальне, отриманих ПП "Укрінтерпостача" від ПП "Укрпалетсистем", і встановлення нового строку - 6 місяців з моменту набрання чинності рішенням суду та зобов'язання Приватне підприємство "Укрпалетсистем" відвантажити Приватному підприємству "Укрінтерпостача" бензин А-95-Євро5 Е5 в кількості 1 080 л, та бензин автомобільний "upg 100" А-98-Євро5-Е5 в кількості 560 л, шляхом поновлення дії карток на пальне (талонів).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.04.2023 проти позову заперечив, просив у позові відмовити, посилаючись, зокрема на те, що після закінчення строку дії талонів, підстави для відвантаження покупцю товару у продавця відсутні. Зазначає, що всі АЗК ПП "Укрпалетсистем" розташовані в Одеській області не припиняли роботу та продовжували відпуск нафтопродуктів покупцям. Вказує, що гарантійний строк зберігання нафтопродуктів, придбаних у вересні 2021 року згідно ДСТУ 7687:2015 минув, у зв'язку з чим передача зазначених нафтопродуктів позивачу неможлива.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 ЦК України).
Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 ЦК України).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що на виконання умов договору №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів від 19.11.2019, відповідачем було виставлено позивачу рахунок №045-40576 від 27.09.2021 на суму 77 300,00грн (а.с.19).
ПП "Укрінтерпостача" 27.09.2021 сплатило на підставі виставленого рахунку №045-40576 від 27.09.2021 на користь ПП "Укрпалетсистем" за паливо 77 300,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №869 від 27.09.2021 (а.с.20).
29.09.2021 між сторонами було підписано видаткову накладну №045-5600 на передачу товару - бензину А-95-Євро5 Е5 в кількості 1500л, та бензину автомобільного "upg 100" А-98-Євро5-Е5 в кількості 1000л на загальну суму 77 300,00грн (т.1, а.с.21).
29.09.2021 між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі талонів на відпуск ПММ, за умовами якого ПП "Укрпалетсистем" передало, а ПП "Укрінтерпостача" прийняло бланки (талони) на пальне згідно наведеного переліку на загальну суму 77 300,00грн (а.с.22-36).
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20 грудня 1997 року, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п.3 Правил).
Згідно п.9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція ).
Згідно п.3 даної Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п. п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон виступає документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Отримавши талон або паливну картку, покупець фактично ще не одержує пальне, а вартість останнього відображає на балансі підприємства, оскільки на АЗС таке пальне перебуває лише на зберіганні, допоки покупець не вирішить його забрати.
Фактичне отримання пального відбуватиметься на АЗС, що підтверджуватимуть первинні документи. Таким є чек, який надає АЗС при оплаті пального талоном або паливною карткою. Такий первинний документ покупець пального за талонами/паливною карткою має зберігати.
За поданими до справи доказами судом встановлено, що у розпорядженні позивача перебувають невикористані бланки (талони), а саме: АЗС "UPG" А-95-Євро5 Е5 у кількості 1080 літрів, "upg 100" А-98-Євро5-Е5 у кількості 560 літрів. Кожен талон має індивідуальний штрихкодовий ідентифікатор. Емітентом талонів є ПП "Укрпалетсистем" (т.1, а.с.24-36).
Слід зазначити, що саме емітент талонів визначає їх серійний та порядковий номери, а також строк їх дії (п.п. 10.3.3.1 Інструкції) і фактично емітент талонів здійснює фізичний відпуск пального.
Як вже зазначалось, відповідно до п.1.2. договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної або акту прийому-передачі. Ризик випадкової загибелі товару переходить до покупця з моменту одержання товару на АЗС по талонам.
Судом встановлено, що позивачем на АЗК ПП "Укрпалетсистем" були використані талони на бензин А-95 - Євро5-Е5 номіналом 20л у кількості 21 шт (420л) на суму 12 600,00грн та талони на бензин А-98 номіналом 10л у кількості 44шт (440л) на суму 14 212,00грн.
Водночас позивач зазначає, що станом на 24.02.2022, коли в Україні було введено воєнний стан, неможливо було отоварити талони і інша частина товару не була видана відповідачем позивачу, а 29.03.2022 строк дії талонів закінчився. Невикористаними залишились 54шт талонів на бензин А-95 - Євро5-Е5 номіналом 20л на суму 32 400грн та 56шт талонів номіналом 10 л на загальну кількість бензину А-98 560л на суму 18 088,00грн.
За умовами пункту 1.4 договору, строк дії талону складає 6 (шість) місяців з моменту активації. Активація партії талонів наступає в момент підписання покупцем видаткової накладної. Строк дії талону може бути продовжено на той самий термін при умові переоцінення вартості пального.
Отже, талони ПП "Укрпалетсистем", які були отримані позивачем від відповідача, мали шестимісячний строк дії, строк дії яких був активований 29.09.2021 року, у зв'язку з чим позивачу могло бути відпущено паливо на АЗС ПП "Укрпалетсистем" протягом шести місяців - до 29.03.2022.
Враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку придбання палива у спосіб придбання талонів з метою пред'явлення на визначених АЗС для отримання палива у межах строку дії таких талонів, суд зазначає, що протягом строку дії талонів, а саме до 29.03.2022, позивач мав право отримати паливо на визначених АЗС відповідача, які на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред'явленні талонів на АЗС.
Представник позивача під час судового засідання просила задовольнити позовні вимоги - змінити умови укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019, а саме: змінити термін (строк) дії карток на пальне, отриманих ПП "Укрінтерпостача" від ПП "Укрпалетсистем", але невикористаних, встановивши новий строк - 6 (дванадцять) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду та зобов'язати відповідача виконати умови договору поставки нафтопродуктів №Т-Ю-1119-723 від 19.11.2019 - відвантажити ПП "Укрінтерпостача" бензин А-95-Євро5 Е5 в кількості 1 080 л, та бензин автомобільний "upg 100" А-98-Євро5-Е5 в кількості 560 л, які оплачені платіжною інструкцією №869 від 27.09.2021, на суму 50 488,00грн, за картками на пальне, виданими за видатковою накладною №045-5600 від 29.09.2021 та Актом приймання-передачі талонів на відпуск ПММ від 29.09.2021р., шляхом поновлення дії карток на пальне (талонів).
Статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення), відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
За приписами статті 654 ЦК України, всі зміни та доповнення до договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається.
Заявленими у даній справі позовними вимогами фактично є вимоги про зміну терміну (строку) дії карток на пальне та зобов'язання відповідача відвантажити позивачу пальне за картками, які не були використані позивачем.
Ініційовані позивачем зміни терміну (строку) дії карток на пальне, відповідачем не підтримані у зв'язку з недотриманням позивачем умови п.1.4 договору. Представник відповідача зазначила про можливість продовження строку дії талонів лише за умови переоцінки вартості пального, як і було погоджено сторонами, або повернення позивачу сплачених ним коштів за невикористані талони.
Згідно умов п.1.4 договору №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів від 19.11.2019, сторони домовились, що строк дії талону може бути продовжено на той самий термін п р и у м о в і п е р е о ц і н е н н я в а р т о с т і п а л ь н о г о .
Отже, керуючись свободою договору, яка відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, обопільно погодили, що строк дії талонів може бути продовжено за умов переоцінення вартості пального.
Дана умова договору сторонами не змінювалась і недійсною не визнавалась.
При зверненні з позовом у даній справі, погоджені в п.1.4 договору умови, за яких може бути продовжено строк дії талонів, позивач не враховував, посилаючись на те, що після 24.02.2022 та впродовж періоду до звернення з даним позовом при спробі отримати товар на АЗС користувача в обмін на картки, передані на підставі видаткової накладної №045-5600, оператори АЗС повідомляли, що картки не можуть бути отоварені так як строк їх дії завершився.
За умовами п.10.3.3.2 Інструкції, заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Як вбачається з матеріалів справи, на АЗС ПП "Укрпалетсистем", які знаходяться за адресами: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангарад, вул.Ангарська, 4; Одеська обл., Біляївський р-н., Нерубайська сільська рада, Масив 27, земельна ділянка 306-а, вздовж а/д М05 Київ-Одеса; м.Одеса, вул. Головатого отамана, 157-А; Одеська обл., м.Одеса, масив №1, ділянка №13; м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, у період з 24.02.2022 по 29.03.2022 здійснювався щоденний відпуск пального, що підтверджується Z-звітами ПП "Укрпалетсистем" (т.2, а.с.4-251, т.3, а.с.1-144).
Відповідно, факт неможливості у період з 24.02.2022 по 29.03.2022 заправлення за талонами (з будь-яких підстав) позивачем не доведений.
Подані позивачем до матеріалів справи скрін-шоти стосовно мережі АЗС "UPG" зроблені невстановленими особами у період з червня 2022 по січень 2023 року, тобто у період коли строк дії талонів закінчився і вони жодним чином не підтверджують той факт, що на АЗС ПП "Укрпалетсистем" саме позивачу було відмовлено у відпуску пального за невикористаними талонами у період їх дії.
Щодо посилань позивача на те, що у період 24.02.2022 по 29.03.2022 існували об'єктивні та непереборні обставини, які перешкоджали сторонам виконати умови договору, суд зазначає таке.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
На підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) позивач посилається на загальновідомість військової агресії проти України, а також те, що місто Вознесенськ, через яке пролягав маршрут до м.Одеса, де знаходяться АЗК відповідача, було включене до Переліку територіальних громад у районах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях і тих, що в оточенні, тому пересування як містом, так і районом було обмежене встановленими блок-постами. Вказує, що в роботі АЗК відповідача спостерігалися перебої у видачі пального, інформація про що була поширена в мережі Інтернету. Зазначає, що як боку позивача, так і відповідача існували форс-мажорні обставини, які перешкоджали виконанню ними своїх обов'язків за договором.
З даного приводу суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення в країні воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що при настанні обставин неможливості виконання або часткового виконання стороною, зобов'язань по цьому договору, як от: стихійних лих, пожежі, війни, відсутності на об'єктах продавця електроенергії з вини постачальника електроенергії, блокади, масових хвилювань і безладдя, протиправних дій третіх осіб, дій державних органів, що призвели до ушкодження майна, а також при настанні інших, що не залежать від сторін обставин, які виникли після укладання цього договору, і сторони не в змозі їх усунути - договірні зобов'язання відсуваються відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини і їх наслідки, але на термін не більше як 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до пункту 6.2 договору, сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань по цьому договору, повинна про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню зобов'язання, негайно (протягом 24 годин) сповістити іншу сторону.
Згідно з пунктом 6.3 договору, належним доказом наявності зазначених вище обставин і їхніх тривалості будуть служити документи, що видаються відповідно регіональними Торговельно-промисловими палатами сторони покупця і продавця, іншими компетентними органами.
За умовами пункту 6.4 договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права на них посилатись.
Відповідачем не надано сертифіката Торгово-промислової палати України на підтвердження форс-мажорних обставин саме для цього конкретного випадку, що б засвідчував неможливість отоварення позивачем на АЗС відповідача талонів у період їх дії.
Позивач доводить, що 23.05.2022 він направляв на електронні пошти відповідача - akaminskaya@upg.ua та 7439012@ukr.net заяву №53 від 23.05.2022, в якій просив для забезпечення використання оплаченого пального продовжити термін дії виданих талонів за серійними номерами згідно наведеного переліку (а.с.38-39).
В ході розгляду справи, представник відповідача пояснювала, що на офіційну електронну адресу ПП "Укрпалетсистем" від позивача заява №53 від 23.05.2022 не надходила, а хто є адресатом за електронними адресами: akaminskaya@upg.ua та 7439012@ukr.net, їй невідомо.
Суд враховує, що на першій сторінці відзиву на позовну заяву, в реквізитах ПП "Укрпалетсистем" зазначено, у тому числі, офіційний е-mail відповідача: support@upg.ua (т.2, а.с.1). Аналогічна електронна адреса ПП "Укрпалетсистем" міститься у інших документах відповідача. Таку ж електронну адресу ПП "Укрпалетсистем" позивач вказує і на першій сторінці позовної заяви (т.1, а.с.1).
Однак, згідно скрін-шоту сторінки електронної пошти (т.1, а.с.37), електронний лист з темою "Заява на розблокування талонів на пальне (з ЕЦП)" надсилався на електронні пошти akaminskaya@upg.ua та 7439012@ukr.net, які є відмінними від офіційної адреси ПП "Укрпалетсистем".
З огляду зазначене, за поданими до справи доказами позивачем не доведено направлення саме на електронну адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин.
Судом також враховується, що у листі ПП "Укрпалетсистем" №13/02 від 13.02.2023, у відповідь на адвокатський запит №07 від 03.02.2023, представника позивача повідомлено про те, що:
- на території Одеської області протягом зазначеного періоду підприємство здійснювало господарську діяльність на АЗС за адресами: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангарад, вул.Ангарська, 4; Одеська обл., Біляївський р-н., Нерубайська сільська рада, Масив 27, земельна ділянка 306-а, вздовж а/д М05 Київ-Одеса; м.Одеса, вул. Головатого отамана, 157-А; Одеська обл., м.Одеса, масив №1, ділянка №13; м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5;
- жодних обмежень протягом запитуваного Вами періоду на підприємстві не запроваджувалось;
- в період з 24.02.2023 зазначені АЗС працювали безперебійно та продовжували працювати;
- вказані АЗС продовжували щоденний відпуск пального;
- відпуск пального на АЗС підприємства для власників паливних карток не обмежувався;
- ПП "Укрпалетсистем" не повідомляло ПП "Укрінтерпостача" про виникнення форс-мажорних обставин (т.1, а.с.52).
Як уже зазначалося, мережі АЗС ПП "Укрпалетсистем", які знаходяться в Одеській області за адресами: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангарад, вул.Ангарська, 4; Одеська обл., Біляївський р-н., Нерубайська сільська рада, Масив 27, земельна ділянка 306-а, вздовж а/д М05 Київ-Одеса; м.Одеса, вул. Головатого отамана, 157-А; Одеська обл., м.Одеса, масив №1, ділянка №13; м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, щоденно здійснювали відпуск пального і відпуск пального на АЗС підприємства для власників паливних карток не обмежувався. Протилежного позивачем не доведено.
Посилання позивача на обмеження пересування у зв'язку з встановленими блок-постами, наявність черг та те, що АЗС не працювали під час повітряних тривог і в комендантську годину, на що вказувала представник позивача в судового засіданні, суд оцінює критично, оскільки в таких умовах знаходилась не лише Одеська область, а вся країна.
За викладеного, позивач не довів причинно-наслідковий зв'язок між наявними форс-мажорними обставинами та неможливістю отоварення талонів на АЗС ПП "Укрпалетсистем", які знаходяться в Одеській області, протягом строку їх дії. У даному випадку, прострочення терміну дії талонів було допущено позивачем самостійно, без причин, які б залежали від відповідача.
З урахуванням наведеного у сукупності, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №Т-Ю-1119-723 поставки нафтопродуктів від 19.11.2019 щодо відпуску пального за вказаними позивачем талонами на суму здійсненої оплати, у встановлений договором строк чи факт неможливості отримати пальне в межах строку дії талонів з незалежних від нього причин.
Суд також враховує, що за умовами п. 2.2 договору ціна товару не є постійною і може коливатися протягом строку дії договору, виходячи зі змін кон'юнктури ринку (зміни цін на нафту на світовому та внутрішньому ринку, зміни у митному законодавстві).
Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних публікується на сайті Міністерства економіки України в розділі Діяльність/Промислова політика. Станом на день здійснення оплати - 29.09.2021, середня вартість бензинів автомобільних на ринку за даними Мінекономіки України становила 26,17 грн. На час закінчення строку дії талонів, така вартість становила вже 29,32грн. Наразі вартість бензинів автомобільних зросла майже вдвічі. Наведене вказує на коливання вартості пального, про що йдеться у п.2.2 договору.
Виходячи зі змісту пункту 1.4 договору, строк дії талонів може бути продовжено на той самий термін при умові переоцінення вартості пального.
У даному випадку, позивачем заявлені позовні вимоги про зміну в судовому порядку терміну (строку) дії карток на пальне, строк дії яких закінчився та зобов'язання відповідача відвантажити позивачу пальне за картками, які не були використані позивачем, без врахування погодженої сторонами в п.1.4 договору умови щодо переоцінки вартості пального.
Однак, задоволення заявлених позовних вимог про зміну строку дії карток на пальне - протягом 6 чи дванадцяти (як зазначено в дужках) місяців після набрання рішенням законної сили та зобов'язання відповідача відвантажити таке пальне за картками, які не були використані позивачем, у спосіб, який просить позивач, а саме без застосування чинної умови договору щодо переоцінки вартості пального, свідчитиме про порушення судом однієї з договірних умов (п.1.4 договору), що є неприпустимим.
З огляду на вищевикладене в сукупності, заявлені у даній справі позовні вимоги не ґрунтуються на погоджених сторонами договірних умовах.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За поданими до справи доказами, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підстави своїх вимог - непоставку відповідачу товару (бензину), відтак, у задоволенні позовних вимог про зміну умови договору - терміну (строку) дії карток на пальне, отриманих ПП "Укрінтерпостача" від ПП "Укрпалетсистем", і встановлення нового строку - 6 (дванадцяти) місяців з моменту набрання чинності рішенням суду та зобов'язання ПП "Укрпалетсистем" відвантажити ПП "Укрінтерпостача" бензин А-95-Євро5 Е5 в кількості 1 080 л, та бензин автомобільний "upg 100" А-98-Євро5-Е5 в кількості 560 л, шляхом поновлення дії карток на пальне (талонів), суд відмовляє.
За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Звертаючись до суду з позовом сторони повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих сторонами доказів.
Суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог.
Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
Повний текст рішення підписано з урахуванням перебування судді у відпустці.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.09.23
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - до справи,
2,3 - сторонам (рек.), + представнику позивача через систему "Електронний суд".