ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
26.09.2023р. Справа №905/2119/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Кравець А.Є., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125755, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, каб. 1405),
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Поштова, 20)
за участю третьої особи з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 43023403, адреса: 61057, Харківська область, м. Харків, майдан Театральний, 1)
про зобов'язання укласти договір, -
представники не з'явились, -
СУТЬ СПОРУ:
Державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" подано до Господарського суду Донецької області позовну заяву №18-02-08/118 від 01.11.2021 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, третя особа з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях, про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ укласти з Державним підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" договір №18-03-19/06/21 на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю у викладеній редакції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з 2018 року відповідач ухиляється від виконання зобов'язання, визначеного п. 5.11 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6535/2018 від 06.07.2018, в частині укладення з позивачем як балансоутримувачем такого майна договору на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю. Наданий проект договору на відшкодування витрат Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ не підписав та повернув, посилаючись на відсутність фінансування таких видатків. На переконання позивача, відповідач, підписуючи договір оренди нерухомого майна, погодився на викладені в ньому умови, відтак прийняв на себе відповідні зобов'язання, наведені в ньому, а тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Відповідач у поданому ним відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ є бюджетною установою, відповідно до наданого кошторису витрат Міністерства оборони України. Кошторисні призначення від головного розпорядника на 2021 рік на відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою податку на землю не надходили, тому відповідач не має законних підстав для укладення вказаного договору без відповідних бюджетних асигнувань.
Позивач у відповіді на відзив відхиляє аргументи відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Третьою особою з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях письмових пояснень щодо позову або відзиву не надано.
У судове засідання 26.09.2023 відповідач та третя особа з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог своїх представників не направили, про причини не повідомили. Представник позивача для участі в режимі відеоконференції не приєднався.
З огляду на обставини, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, його неодноразове продовження Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними Законами України, що триває до тепер, та продовження особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області, запровадженого розпорядчими актами керівництва суду (наказ від 28.02.2022 № 20, розпорядження від 15.04.2022 № 9-р, рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області №2 від 13.06.2022, розпорядження від 25.05.2023 № 6-р «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області»), справа розглядається у розумний строк.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення позивача, відповідача та третю особу з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог про здійснення розгляду даної справи.
Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому ст. 120 Господарського процесуального кодексу України порядку, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників, що не з'явились.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
06.07.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6535/2018 (далі - договір оренди).
Об'єктом оренди за цим договором є нежитлова будівля загальною площею 1160,6 кв.м. (реєстровий номер 01125755.7.МЯФМШК794), розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Комишова, 3, що обліковується на балансі ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (балансоутримувач).
Строк договору - 1 рік, що діє з 06.07.2018 до 05.07.2019 включно. Зміни до умов договору допускаються за взаємної згоди сторін, балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти державним майном шляхом укладення відповідного договору про внесення змін (п.10.1 - п.10.4 договору).
06.07.2018 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано Акт приймання-передавання до договору оренди № 6535/2018, за яким Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ прийнято в оренду майно - нежитлову будівлю загальною площею 1160,6 кв.м. (реєстровий номер 01125755.7.МЯФМШК794), розташовану за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Комишова, 3, що обліковується на балансі ДП «Маріупольський морський торговельний порт».
05.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (орендар) укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.07.2018 № 6535/2018, за умовами якої викладено розділи 1-12 договору оренди від 06.07.2018 № 6535/2018 в новій редакції.
За умовами договору оренди у новій редакції об'єктом оренди є нежитлова будівля загальною площею 1160,6 кв.м. (реєстровий номер 01125755.7.МЯФМШК794), розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Комишова, 3, що обліковується на балансі ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (балансоутримувач).
Згідно п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної організації, яка утримується за рахунок державного бюджету (розміщення військовослужбовців).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 768 (зі змінами) та становить без ПДВ 1 (одну) гривню (п. 3.1 договору).
Орендна плата визначається з урахуванням відповідних індексів інфляції за кожний рік використання орендованого майна і перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% одноразово після закінчення року користування орендованим майном (п.3.3, п.3.6 договору).
У розділі 5 договору оренди у новій редакції сторони погодили обов'язки орендаря, зокрема здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відшкодування податку на землю (п.5.10).
За умовами пунктів 10.1-10.4 цього договору оренди, строк договору - 1 рік, що діє з 06.07.2018 до 05.07.2019 включно. Сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди до 05.07.2020 включно. Зміни до умов договору допускаються за взаємної згоди сторін, балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти державним майном шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін.
26.06.2020 укладено договір № 2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.07.2018 № 6535/2018, яким строк дії договору оренди продовжено до 05.07.2021 включно.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 234343767 від 26.11.2020) та витягу № 2738 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2020, по вул. Комишова, 3 у м. Маріуполь знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1412336600:01:022:0118, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - 12.02 для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, площа земельної ділянки - 850 кв.м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки 267037,49 грн. Землекористувачем вказаної земельної ділянки є ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на підставі права постійного користування.
29.01.2021 балансоутримувач майна - ДП «Маріупольський морський торговельний порт» надіслав орендарю за супровідним листом № 18-03/91 від 28.01.2021 проект договору на відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою податку на землю у 2021 році та акти на відшкодування витрат по сплаті земельного податку за січень 2021 року для підписання, а також витяг з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Вказане поштове відправлення отримано Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ 02.02.2021, що підтверджується повідомленням з трекінгом 8751002456715.
У відповідь на лист № 18-03/91 від 28.01.2021 балансоутримувача, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ у листі від 03.02.2021 № 524/400 відмовився від укладення договору з ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою податку на землю у 2021 році за адресою вул. Комишова, 3 у м. Маріуполь, мотивуючи відмову тим, що орендар нерухомого майна є неприбутковою установою Міністерства оборони України, що повністю утримується за рахунок державного бюджету та здійснює свою діяльність в межах бюджетного асигнування, проте затвердженим кошторисом на 2021 рік не передбачено видатків на відшкодування орендодавцям/балансоутримувачам об'єктів оренди витрат на сплату земельного податку.
У листі № 18-03/321 від 10.02.2021, адресованому орендарю, ДП «Маріупольський морський торговельний порт» наполягав на необхідності укладення договору на відшкодування податку на землю, як то передбачено умовами договору оренди від 06.07.2018 № 6535/2018.
У відповіді (лист від 11.02.2021 № 524/512) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ повідомив балансоутримувача, що для можливості вирішення питання пов'язаного зі сплатою земельного податку він звернувся до керівництва та про наслідки такого розгляду балансоутримувач буде повідомлений.
Листом від 06.04.2021 № 18-03/1028, адресованим Департаменту управління майном та корпоративними правами держави Міністерства інфраструктури України, Регіональному відділенню ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ, балансоутримувач повідомив про порушення орендарем умов укладених договорів оренди державного майна, зокрема № 6535/2018 від 06.07.2018, щодо відшкодування податку на землю та підписання відповідного договору.
Орендар у листі від 08.04.2021 № 524/1235 просив ДП «Маріупольський морський торговельний порт» надати копії наступних документів: податкові декларації з плати за землю за 2021 рік разом з додатками та платіжні доручення за 2021 рік на сплату податку на землю, у тому числі по земельній ділянці з кадастровим номером 1412336600:01:022:0118.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ не оспорює, що у відповідь на цей лист балансоутримувач надав йому відповідні документи за супровідним листом № 18-03/1179 від 16.04.2021.
Також не оспорюється, що між орендарем та балансоутримувачем державного майна не було підписано договір на відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою податку на землю у 2021 році.
Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік від 20.04.2021 (уточнююча), поданої ДП «Маріупольський морський торговельний порт» до податкових органів, річна сума земельного податку (до сплати) за земельну ділянку з кадастровим номером 1412336600:01:022:0118 становить 2670,36 грн.
У матеріалах справи відсутні докази відшкодування Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна (відшкодування податку на землю) балансоутримувачу.
Відсутні також докази продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.07.2018 № 6535/2018, який тривав до 05.07.2021 включно, шляхом укладання відповідного договору про зміни.
У листопаді 2021 року ДП «Маріупольський морський торговельний порт» звернувся до господарського суду з цим позовом та просить зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ укласти з Державним підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" договір №18-03-19/06/21 на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю у викладеній редакції.
Позивач посилається на те, що договір на відшкодування витрат балансоутримувача, пов'язаних зі сплатою податку на землю, є обов'язковим договором в розумінні ч.3 ст.179 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції на дату укладення договору оренди).
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права й обов'язки. Цивільні права й обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права й обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачене угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання (частина 3 статті 179 ГК України).
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинної станом на 01.01.2021) договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 820 затверджено Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Судом встановлено, що укладений між відповідачем як орендарем та третьою особою у даній справі як орендодавцем договір оренди № 6535/2018 від 06.07.2018 (з подальшими змінами) не приведено у відповідність до форми примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 820 та вимогам ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинної станом на 01.01.2021).
Оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з оренди державного майна, які регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з ч.2 ст.17 якого методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 N786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, згідно з п.п.3, 11 якої до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.
Таким чином, на законодавчому рівні розмежовано нарахування, пропорції та розподіл орендної плати і витрат на утримання орендованого майна, що підлягають сплаті на підставі відповідних типових договорів, укладених з орендарем окремо щодо оренди та щодо витрат на утримання майна і надання комунальних послуг.
Згідно п. 3.1. примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (Незмінювані умови договору), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 820, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
У пункті 6.5 примірного договору встановлено, що протягом п'яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендарю для підписання:
два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або
проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.
Орендар зобов'язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю:
підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору; або
подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором.
Орендар зобов'язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.
Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від Балансоутримувача. Орендар зобов'язаний надати Балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.
Наказом ФДМУ від 23.08.2000 № 1774 затверджений Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого визначено обов'язок орендаря вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, або організації, що обслуговує Будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги (п. 2.2.3 примірного договору).
Таким чином, жодний з наведених вище примірних договорів не містить умов про обов'язок орендаря укласти з балансоутримувачем договору на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю.
Статтею 796 Цивільного кодексу України встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Згідно частини 1 статті 797 цього Кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Частиною 1 ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Нормами ст. 91 та ст. 96 Земельного кодексу України покладено обов'язок на власників земельних ділянок та землекористувачів, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. ст. 269, 288 Податкового кодексу України земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійними землекористувачами. Орендну плату сплачують орендарі на підставі укладеного договору оренди землі.
Отже, положення цивільного, податкового та земельного законодавства не встановлюють обов'язку укладення відповідної угоди про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, а такі правовідносини врегульовують таким чином, що відповідачу як орендарю має відійти частина земельної ділянки, що знаходиться під орендованим ним майном, та частина землі, необхідна для його обслуговування, і в залежності від набутих прав на землю чинне законодавство передбачає плату за неї або у вигляді земельного податку, або у вигляді орендної плати.
З огляду на наведені норми та встановлені обставини, за висновком суду, позивачем не було доведено, що відповідач зобов'язаний укласти спірний договір №18-03-19/06/21 на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю у викладеній редакції в силу прямої вказівки закону або нормативно-правового акта.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Проте відповідач, отримавши проект договору №18-03-19/06/21 на відшкодування витрат ДП «Маріупольський морський торговельний порт» пов'язаних зі сплатою податку на землю, цей договір не підписав та повернув на адресу позивача, у зв'язку з чим пропозиції позивача вважаються не прийнятими.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.1 ст. 12, ч. 2 ст.14 ЦК України).
Як встановлено судом, у пункті 5.10 договору оренди від 06.07.2018 № 6535/2018 (у редакції договору № 1 від 05.08.2019) сторони погодили обов'язки орендаря, зокрема здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відшкодування податку на землю.
Між тим, відсутність укладеного між орендарем та балансоутримувачем договору на відшкодування витрат по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, не звільняє орендаря від фактичного відшкодування балансоутримувачу майна таких витрат.
До того ж, на дату подачі позову у цій справі (02.11.2021 згідно поштового штемпеля на конверті) про спонукання відповідача укласти з Державним підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" договір №18-03-19/06/21 на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю у викладеній редакції, припинив дію основний договір - договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.07.2018 № 6535/2018, який тривав до 05.07.2021 включно. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 114, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати за розгляд справи віднести на позивача.
3. Рішення набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписано 26.09.2023
Суддя Н.В. Величко