Справа № 369/12852/22
Провадження № 2/761/7022/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Кулініч Т.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщені суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про стягнення аліментів на утримання дитини; визначення місця проживання дитини з матір'ю,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2022р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Відділ з питань опіки та піклування служби у справах дітей та сім'ї Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила суд:
- визначити місце проживання спільного сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачкою за місцем її проживання;
- стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням суду. В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від виховання та утримання спільного сина, який проживає разом з позивачкою і повністю перебуває на її утриманні. Також на думку позивачки між сторонами існує спір щодо місця проживання спільного сина сторін, який в досудовому порядку вирішити не можливо.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2022р. матеріали цивільної справи були передані за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2023р. судом здійснено заміну неналежної третьої особи на належну - Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.
30 червня 2023р. на адресу суду надійшов Висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та клопотання від третьої особи про розгляд справи у відсутність свого представника.
До судового засідання, сторонами були подані заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, а сторона відповідача позов - визнає.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 вересня 2008р., який було розірвано за рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2011р. по цивільній справі № 2-1911/11.
В шлюбі у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 ,
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що спільна дитина сторін знаходиться на її утриманні, а батько дитини - відповідач по справі ухиляється від покладених на нього обов'язків щодо утримання дитини починаючи з часу розірвання шлюбу між сторонами.
До судового засідання сторона відповідача визнала заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
Судом встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні, при цьому протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною відповідача не було подано до суду належних і допустимих доказів виконання відповідачем аліментних зобов'язань відносно сина.
Відповідно до положень ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги матеріальний стан сторін, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині вимог про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання їх сина підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню аліменти на утримання їх спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2022р. та до досягнення дитиною сторін повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1, 2 і ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. ст. 160 (ч.1), 161 (ч. 1) СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 9 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-XII від 27 лютого 1991р., визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
За змістом ч. 1-3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Враховуючи положення ст. 29 ЦК України, а також беручи до уваги рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за № 270/4 від 21 червня 2023р., визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що слід визнати чи місце поживання спільної дитини сторін разом з матір'ю.
Відповідно до ст. ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 50 відсотків судового збору - 496,2 грн., та підлягає поверненню позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути останній - 496,2 грн., згідно квитанції № 0.0.2775667406.1 від 14 грудня 2022р. Крім того, з відповідача на користь держави також підлягає стягненню 50 відсотків судового збору в розмірі 496,2 грн.
Згідно із п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду, в частині вимог про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; Конвенцією про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-XII від 27 лютого 1991р.; Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.; ст. ст. 141, 157, 159, 160, 180 - 184, 191 СК України; ст. 29 ЦК України; ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 45031835, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5) про стягнення аліментів на утримання дитини; визначення місця проживання дитини з матір'ю - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2022р. та до досягнення дитиною сторін повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в розмірі 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп., згідно квитанції № 0.0.2775667406.1 від 14 грудня 2022р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 50 відсотків судового збору, в розмірі 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, підлягає негайному виконанню.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2023р.
Суддя: