Справа №760/4489/23
2/760/6261/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до російської федерації про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивувала тим, що її донька ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку з 16 березня 2013 року зареєстровано три особи, а саме: ОСОБА_2 (донька позивача), ОСОБА_3 (внук позивача) та ОСОБА_1 . В подальшому 14 вересня 2016 року у будинку зареєструвалась ОСОБА_4 (матір позивача).
З моменту реєстрації та до березня 2022 року вони всі разом проживали у зазначеному будинку.
24 лютого 2022 року російська федерація вторглась на територію України.
Через постійні та інтенсивні обстріли ворожої артилерії смт. Гостомель, 01 березня 2022 року її донька та онук змушені були виїхати з будинку. З цієї дати у неї обірвався зв'язок з її рідними.
У період з 25 лютого 2022 року та по 08 березня 2022 року в будинку було відсутнє світло, не було подачі води, оскільки не працював насос, та не було тепла, оскільки газовий котел також працює від електроенергії.
Крім того, після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України продуктові магазини в смт. Гостомель припинили свою роботу та вони були позбавлені можливості придбавати продукти харчування.
Також, родина її сина фактично проживала в м. Буча Київської області, яке з самого початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації опинилось під окупацією, де також велись активні бойові дії. Зв'язку з родиною сина не було, що також спричиняло неймовірні душевні страждання.
07 березня 2022 року в їх будинок потрапив ворожий снаряд, в результаті чого відбулось руйнування другого поверху. Стіна будинку впала на газову трубу, пошкодила її та розпочалось витікання газу, що спричинило припинення його постачання в будинок. Знаходитись у будинку не було можливості через руйнування.
Крім того, був пошкоджений належний доньці автомобіль марки «Mitsubishi Colt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на подвір'ї біля будинку.
08 березня 2022 року за ними приїхали волонтери, які відвезли їх до знайомих у м. Київ, де на даний момент вони перебувають.
Центром інжинірингу та експертизи КНУБА було складено технічний звіт з обстеження технічного стану будинку, акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів, а також інформацію про аварійність будинку внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до інформації з цих документів житловий будинок має 62 % руйнувань. Згідно з інформацією, зазначеною у витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, житловий будинок має аварійний стан.
Згідно з кошторисом на проведення капітального ремонту будинку визначено, що вартість такого ремонту складає 4544048 гривень.
Вона та її матір є пенсіонерами, онук є студентом, а заробітна плата доньки не є достатньою для відновлення належного їй житловому будинку.
З приводу руйнування будинку ОСОБА_2 зверталась на електронну адресу підрозділу Офісу Генерального прокурора. За результатами розгляду заяви Бучанською окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за № 42022112320001010 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Крім того, ОСОБА_2 подала повідомлення «Про пошкоджене або втрачене нерухоме майно» через додаток «Дія», яке було зареєстровано 29 березня 2022 року за № 22-03-0000000061-01.
Також, внаслідок потрапляння ворожих снарядів до будинку були пошкоджені об'єкти рухомого майна, зокрема, пральна машина, змішувач для раковини, тумба з умивальником та морозильна камера.
Для відновлення права власності та користування речами необхідно:
- пральна машина (відповідно до інформації з сайту Styls ціна становить 24931 гривню);
- змішувач для раковини (відповідно до інформації з сайту Aqua Rodos ціна становить 3157 гривень);
- тумба з умивальником (відповідно до інформації з сайту Aqua Rodos ціна становить 17324 гривні);
- морозильна камера (відповідно до інформації з сайту Hotline ціна становить 31499 гривень).
Таким чином, розмір матеріального збитку, нанесеного російською федерацією, складає 76911 гривень.
У результаті зазначених незаконних дій російської федерації було зруйновано будинок, порушено її звичайний спосіб життя, гостро стало питання з приводу облаштування житла та фінансів. Вказані обставини призвели до значного погіршення її морального та фізичного стану.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з російської федерації на її користь 1870673 гривні 50 копійок на відшкодування моральної шкоди та матеріальні збитки у сумі 76911 гривень.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 23 травня 2022 року № 3009-5001630546 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 57).
Будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності доньці позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 58).
З позову вбачається, що 07 березня 2022 року в цей будинок потрапив ворожий снаряд, в результаті чого відбулось руйнування другого поверху. Стіна будинку впала на газову трубу, пошкодила її та розпочалось витікання газу, що спричинило припинення його постачання в будинок. Знаходитись у будинку не було можливості через руйнування. Крім того, був пошкоджений належний ОСОБА_2 автомобіль марки «Mitsubishi Colt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на подвір'ї біля будинку.
Центром інжинірингу та експертизи КНУБА було складено технічний звіт з обстеження технічного стану будинку, акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів, а також інформацію про аварійність будинку внесено до Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до інформації з цих документів житловий будинок має 62 % руйнувань (а.с. 79-115). Згідно з інформацією, зазначеною у витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, житловий будинок має аварійний стан (а.с. 116-119).
Згідно з кошторисом на проведення капітального ремонту будинку визначено, що вартість такого ремонту складає 4544048 гривень (а.с. 120-122).
З приводу руйнування будинку ОСОБА_2 зверталась на електронну адресу підрозділу Офісу Генерального прокурора. За результатами розгляду заяви Бучанською окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за № 42022112320001010 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Крім того, ОСОБА_2 подала повідомлення «Про пошкоджене або втрачене нерухоме майно» через додаток «Дія», яке було зареєстровано 29 березня 2022 року за № 22-03-0000000061-01.
Представник позивача зазначає про те, що внаслідок потрапляння ворожих снарядів до будинку були пошкоджені об'єкти рухомого майна, зокрема, пральна машина, змішувач для раковини, тумба з умивальником та морозильна камера.
Для відновлення права власності та користування речами необхідно:
- пральна машина (відповідно до інформації з сайту Styls ціна становить 24931 гривню);
- змішувач для раковини (відповідно до інформації з сайту Aqua Rodos ціна становить 3157 гривень);
- тумба з умивальником (відповідно до інформації з сайту Aqua Rodos ціна становить 17324 гривні);
- морозильна камера (відповідно до інформації з сайту Hotline ціна становить 31499 гривень).
Загальний розмір матеріального збитку, нанесеного російською федерацією, складає 76911 гривень.
Позивач на підтвердження своїх доводів посилається на покази свідків.
Свідок ОСОБА_5 у суді показав, що він розмовляв з донькою позивача, яка є власником будинку та вона повідомила йому про те, що її будинок розбомбили. У середі квітня 2022 року ОСОБА_2 повернулась та він допомагав останній розбирати завали будинку в смт. Гостомель. У будинку було все посічено осколками та зруйновано.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що вона є волонтером та приймала участь в евакуації позивача. 07 березня 2022 року її однокурсник попросив допомогти вивезти жінок з с. Горенки. 08 березня 2022 року вони поїхали за ними. Коли приїхали, вони побачили, що будинок сильно пошкоджений, другого поверху взагалі не було. Автомобіль біля будинку також був пошкоджений. Вони допомогли погрузити речі та поїхали назад, виїжджали вже під час обстрілу.
Свідок ОСОБА_7 у судів показав, що він є волонтером та допомагав вивозити жінок разом з ОСОБА_6 08 березня 2022 року вони поїхали за ними. Коли приїхали, вони побачили, що будинок сильно пошкоджений, другого поверху взагалі не було. Автомобіль біля будинку також був пошкоджений. Вони допомогли погрузити речі та поїхали назад, виїжджали вже під час обстрілу.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що вона є донькою позивача. 24 лютого 2022 року вона з позивачем прокинулась від вибухів в аеропорті смт. Гостомеля. Вона з'їздила до м. Києва та повернулась додому в смт. Гостомель. З цього дня у них в селі були постійні обстріли. Вона бачила як військові армії агресора ходили по вулицям. Міст до м. Ірпеня підірвали та фактично не було можливості купити продукти, ліки. Згодом не було світла та опалення. Потім вона з сином виїхала, а матір з бабусею залишились у будинку, оскільки не захотіли виїжджати. У позивача був дуже складний емоційний стан в цей період.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд вважає, що доводи позивача про завдання їй майнової шкоди та її розмір знайшли своє підтвердження в судовому засіданні належними доказами та показами свідків.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Таким чином, враховуючи наявність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, стягненню з російської федерації на користь позивача підлягає завдана шкода в сумі 76911 гривень.
Сторона позивача також порушує питання про відшкодування моральної шкоди в сумі 1870673 гривні 50 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з частинами 2, 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
За змістом ст. 1 цього закону тимчасово окупованими визнаються частини території Донецької та Луганської областей України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль.
Відповідно до положень статей1 - 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнаються тимчасово окупованими внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Указом Президента України№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації, в Україні введено воєнний стан.
Обставини збройної агресії російської федерації проти України та окупації російською федерацією частини території України є загальновідомими і, за правилом ч. 3 ст. 82 ЦПК України, не потребують доказування.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупований територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року № 1668/39004, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до цього наказу у с. Горенка Гостомельської селищної територіальної громади активні бойові дії велися з 25 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року. Смт. Гостомель був тимчасово окупований російською федерацією з 26 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року.
Преамбула Статуту Організації Об'єднаних Націй визначає, що держави-учасниці ООН сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, проявлятимуть терпимість та житимуть в світі як добрі сусіди, об'єднуватимуть зусилля для підтримки міжнародного миру та безпеки.
Пункт 9 Резолюції 60/1, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 24 жовтня 2005 року, визначає мир, безпеку та розвиток прав людини тими опорами, на яких тримається система ООН.
Пункт 120 Резолюції нагадує про обов'язок держав-учасниць ООН сприяти повазі та захисту усіх прав людини та основних свобод відповідно до Статуту ООН, Загальної Декларації прав людини та іншим документам, які стосуються прав людини. Універсальний характер цих прав не підлягає жодному сумніву.
Пункт 122 Резолюції підкреслює, що всі держави зобов'язані поважати права людини та основні свободи.
Відповідно до ст. 28 Загальної декларації прав людини кожному гарантується право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.
У ст. 30 Декларації зазначено, що ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.
Кожен має право жити в мирі в умовах заохочення і захисту всіх прав людини і повної реалізації розвитку (ст. 1 Декларації про право на мир, затвердженої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 71/189 від 19 грудня 2016 року).
Таким чином, виходячи з приведеного аналізу, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо того, що вчинивши збройну агресію проти України та окупувавши частину її території, російська федерація порушила її право жити в мирі в умовах заохочення і захисту всіх прав людини і повної реалізації розвитку, а також право на соціальний і міжнародний порядок, при якому можуть бути повністю здійснені права і свободи, викладені у Загальній декларації прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Способи захисту цивільних прав визначено ст. 16 ЦК України.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до вимог «Правила суду - компенсація шкоди», які використовуються Європейським судом з прав людини при розгляді справ із компенсації шкоди, зокрема, п. п. 15 п. 3 цих Правил, встановлено, що заявники, які бажають отримати компенсацію за нематеріальну шкоду, мають право вказати суму, яка на їхню думку, була б справедливою.
Заявник, який вважає себе жертвою більш одного порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, може вимагати або одну одноразову суму, яка покриває всі передбачувані порушення, або окрему суму щодо кожного передбаченого Європейською конвенцією порушення.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Позивач зазначає про те, що 24 лютого 2022 року почалися масові вторгнення на територію України регулярних підрозділів збройних сил російської федерації та інших військових формувань цієї держави. 07 березня 2022 року ворожий снаряд зруйнував другий поверх будинку, де вона проживала. З метою уникнення загрози життю та здоров'ю позивач з матір'ю була змушена залишити свій дім та за допомогою волонтерів під час обстрілів переїхати до м. Києва.
Враховуючи приведені позивачем обґрунтування душевних страждань, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає законним обраний нею спосіб стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у вигляді одноразової суми, яка покриває всі передбачувані порушення, що були допущені російською федерацією відносно неї.
Вирішуючи питання щодо розміру компенсації за завдані моральні страждання суд виходить із середнього розміру задоволених вимог заявників по спорах, що розглядалися Європейським судом з прав людини.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим приведений позивачем розмір компенсації за заподіяну їй моральну шкоду у сумі 1870673 гривні 50 копійок.
Суд також враховує, що російська федерація, здійснивши збройну агресію щодо України, окупувавши частину території України, порушила чисельну кількість міжнародних норм та правил, в тому числі норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 року та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією.
Пунктом 2 Будапештського меморандуму російська федерація взяла на себе зобов'язання разом зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії і Сполученими Штатами Америки утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 року суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 року, які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці.
Таким чином, держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземним судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені злочини проти життя та здоров'я людини, а також нанесення шкоди її майну.
Суд вважає, що російська федерація, порушивши вище приведені міжнародні норми, вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст. 2 Статуту ООН, а тому не має судового імунітету в частині вимог позивача про відшкодування шкоди.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 13420 гривень.
Керуючись статтями 11, 15, 16, 23, 1167 ЦК України, статтями 3, 8, 9, 55 Конституції України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», ст. 28 Загальної декларації прав людини, Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01 серпня 1975 року, Резолюцією 60/1, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 24 жовтня 2005 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (м. Москва, вул. Житня, 14) про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (м. Москва, вул. Житня, 14) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування майнової шкоди 76911 гривень та на відшкодування моральної шкоди 1870673 гривні 50 копійок.
Стягнути з російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (м. Москва, вул. Житня, 14) на користь держави судовий збір у розмірі 13420 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2023 року.
Суддя: