Справа № 760/14341/23
Провадження № 1-кс/760/6283/23
У Х В АЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопас», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №42022110000000194 від 19 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Представник власника майна ТОВ «Новопас» - адвокат ОСОБА_3 звернувся в його інтересах до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року на майно, вилучене 18 жовтня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження, а саме:
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: ТОВ «Новопас» 22.08.2022 з реєстраційними документами, що стосуються ТОВ «Новопас», разом на 55 арк.;
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: «Особові справи» з особовими справами та копія, що посвідчує осіб - працівників ТОВ «Новопас», разом, на 100 арк.;
- трудова книжка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
- швидкозшивач сірого кольору зі статутними документами та документами на об'єкти власності ТОВ «Новопас», разом на 207 арк.;
- полімерна папка жовтого кольору зі стікером із написом «до-ки Новопас», разом на 88 арк.;
- полімерна папка фіолетового кольору із сукупністю документів щодо листування ТОВ «Новопас» з банківськими установами на 55 арк.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 31 жовтня 2022 року Солом'янським районним судом м. Києва (слідчий суддя ОСОБА_6 справа №760/14945/22) розглянуто клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме на:
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: ТОВ «Новопас» 22.08.2022 з реєстраційними документами, що стосуються ТОВ «Новопас», разом на 55 арк.;
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: «Особові справи» з особовими справами та копія, що посвідчує осіб - працівників ТОВ «Новопас», разом, на 100 арк.;
- трудова книжка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
- швидкозшивач сірого кольору зі статутними документами та документами на об'єкти власності ТОВ «Новопас», разом на 207 арк.;
- полімерна папка жовтого кольору зі стікером із написом «до-ки Новопас», разом на 88 арк.;
- полімерна папка фіолетового кольору із сукупністю документів щодо листування ТОВ «Новопас» з банківськими установами на 55 арк.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року вказане клопотання було задоволено, накладено арешт на майно, вилучене 18 жовтня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1.
Крім того, зазначив, що арешт на майно підлягає скасуванню у зв'язку з необґрунтованістю висновку про наявність підстави вважати, що майно є речовим доказом та майном щодо якого існує сукупність розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення та знищення майна, й у зв'язку з неврахуванням наслідків арешту майна для інших осіб за наступних обставин.
Органом досудового розслідування не було долучено жодного документу, який підтверджує, що документи вилучені в ході обшуку мають на собі беззаперечні ознаки того, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі були об'єктом кримінально протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто є речовим доказом.
Представник власника майна ТОВ «Новопас» - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій вказав, що підтримує подане клопотання в повному обсязі, просить його задовольнити, а судове засідання проводити без його участі.
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив розглядати клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував, оскільки відпала необхідність в арешті вказаного майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року у справі №760/14945/22 накладено на майно, вилучене 18 жовтня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження, а саме:
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: ТОВ «Новопас» 22.08.2022 з реєстраційними документами, що стосуються ТОВ «Новопас», разом на 55 арк.;
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: «Особові справи» з особовими справами та копія, що посвідчує осіб - працівників ТОВ «Новопас», разом, на 100 арк.;
- трудова книжка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
- швидкозшивач сірого кольору зі статутними документами та документами на об'єкти власності ТОВ «Новопас», разом на 207 арк.;
- полімерна папка жовтого кольору зі стікером із написом «до-ки Новопас», разом на 88 арк.;
- полімерна папка фіолетового кольору із сукупністю документів щодо листування ТОВ «Новопас» з банківськими установами на 55 арк.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Також, вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов'язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя врахував, що існує можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, адже воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Водночас, положення кримінального процесуального закону не визначають переліку обставин, які дозволяють констатувати, що відпала потреба у застосуванні арешту майна, - як засобу забезпечення кримінального провадження. Однак логічне тлумачення відповідної норми, - дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.
Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.6 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Прокурор в поданому до суду клопотанні не заперечував проти скасування арешту на майно, оскільки відпала необхідність такого арешту.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.
Перед тим як з'ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 року, заяви №№7151/75; 7152/75, серія А, №52.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
Все вищенаведене свідчить про відсутність у кримінальному провадженні відомостей, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ТОВ «Новопас» належним йому на праві власності майном, а також про відсутність правомірних підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
З огляду на наведене, арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року у справі №760/14945/22 у кримінальному провадженні №42022110000000194 від 19 серпня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.110-2, ч.2 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, необхідно скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба
Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2022 року у справі №760/14945/22, на майно, вилучене 18 жовтня 2022 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження, а саме:
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: ТОВ «Новопас» 22.08.2022 з реєстраційними документами, що стосуються ТОВ «Новопас», разом на 55 арк.;
- швидкозшивач зеленого кольору з ідентифікаційним текстом: «Особові справи» з особовими справами та копія, що посвідчує осіб - працівників ТОВ «Новопас», разом, на 100 арк.;
- трудова книжка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
- печатка з відтиском ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
- швидкозшивач сірого кольору зі статутними документами та документами на об'єкти власності ТОВ «Новопас», разом на 207 арк.;
- полімерна папка жовтого кольору зі стікером із написом «до-ки Новопас», разом на 88 арк.;
- полімерна папка фіолетового кольору із сукупністю документів щодо листування ТОВ «Новопас» з банківськими установами на 55 арк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду м. Києва ОСОБА_1