СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5647/23
ун. № 759/18324/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні №12023100080002957 від 02.08.2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2023 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100080002957 від 02.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.08.2023 року, близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без добровільної згоди останньої.
Так, 02.08.2023 року, близько 17 години ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , запросив до своєї квартири ОСОБА_8 під приводом дати останній клавіатуру для комп'ютеру, на що вона погодилась. Перебуваючи за місцем проживання, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 почали спілкуватись, в ході чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_8 .
Так, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 02.08.2023 року, близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи в одній з кімнат квартири АДРЕСА_2 , повалив ОСОБА_8 на ліжко та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, користуючись подавленою до опору волею останньої, відсутністю сторонніх осіб в квартирі та перевагою у фізичній силі, без добровільної згоди ОСОБА_8 , умисно вчинив дії сексуального характеру, які виразились в вагінальному та оральному проникненні в тіло ОСОБА_8 .
У вчиненні зазначеного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 02.08.2023 року, протоколом обшуку від 03.08.2023 року, протоками допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
03.08.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
04.08.2023 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.10.2023 року включно.
До керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва подане клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 03.11.2023 року.
Беручи до уваги те, що термін перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою у даному кримінальному провадженні закінчується 01.10.2023 року включно, однак закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе внаслідок складності провадження, так як на даний час не завершені раніше призначені судово-медичні експертизи, крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Лише після отримання висновків зазначених експертиз буде отримана можливість для вирішення питання щодо остаточної правової кваліфікації кримінального правопорушення та подальшого виконання вимог ст. 290 КПК України і складення обвинувального акту.
Направлення справи до суду без проведення зазначених експертиз, не вбачається за доцільне, оскільки необхідне всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, враховуючи складність провадження, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2023 року включно.
Орган досудового розслідування вказав, що у випадку звільнення ОСОБА_4 з-під варти останній може вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків та потерпілу;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження у відношенні підозрюваного запобіжного заходу необхідно врахувати і ту обставину, що злочин вчинено відносно дівчини - інваліда з дитинства 2-ї групи, яка на момент його вчинення була цнотливою.
Також необхідно врахувати, що потерпіла неодноразово зазначала про страх перед підозрюваним та висловлювала позицію щодо необхідності застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у тому числі під час проведення допиту потерпілої в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі вже буде впливати на потерпілу, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Вказали, що враховуючи перелічені ризики вважають, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим на підставі тої інформації, яка зазначена вище у цьому клопотанні.
Також, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.
Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що останній не зможе перешкодити переховування від органу досудового розслідування та суду, не зможе забезпечити утримання підозрюваного від незаконного впливу на потерпілу та свідків, які проживають з ним в одному під'їзді.
На підставі викладеного просили слідчого суддю продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2023 року включно, без визначення розміру застави.
У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Зважаючи на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 серпня 2023 року (справа №759/14548/23) ухвала про тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 01.10.2023 року (а.с. 42).
Із клопотанням про продовження строку тримання під вартою орган досудового слідства звернувся 25.09.2023 року.
Зважаючи на викладене, клопотання про продовження строку тримання під вартою подано у строк, визначений ст. 199 КПК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Судом встановлено, що 04 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, до 01.10.2023 року включно (а.с. 42).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
03 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України (а.с. 46-48).
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 02.08.2023 року;
- протоколом обшуку від 03.08.2023 року;
- протоками допиту потерпілої ОСОБА_8 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що у випадку звільнення ОСОБА_4 з-під варти останній може вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтований тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого злочину та за вчинення якого, передбачене покарання у виді виключно позбавлення на строк до п'яти років. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Окрім цього, обставини вчиненого злочину вказують на те, що після вчинення злочинних дій, підозрюваний своє місце проживання покинув та виїхав за межі міста Києва, що свідчить про наміри щодо переховування після вчинення злочину.;
- знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що відповідно до показань потерпілої ОСОБА_4 після вчинення своїх злочинних дій, усвідомлюючи, що на спідній білизні потерпілої можуть залишитись його біологічні сліди, з метою їх приховання, забрав у потерпілої дану білизну та її місцезнаходження наразі встановлюється слідством. У випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній перебуваючи на свободі може знищити даний речовий доказ, що в свою чергу негативно вплине на хід досудового розслідування;
- ризик незаконно впливати на свідків та потерпілу аргументований тим, що ОСОБА_4 знайомий зі свідками та потерпілою по даному кримінальному провадженні, більш того - проживає з ними в одному під'їзді, тому, перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні. У випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись як з потерпілою так і свідком ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) та чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки злочин, в якому на даний момент підозрюється ОСОБА_4 є насильницьким тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на потерпілу та вказаного свідка в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Також наголошено, що злочин вчинено відносно дівчини - інваліда з дитинства 2-ї групи, яка на момент його вчинення була цнотливою, потерпіла неодноразово зазначала про страх перед підозрюваним та висловлювала позицію щодо необхідності застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не одружений, не працюючий, на утриманні дітей не має, тобто в підозрюваного фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. Неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, обвинувальний акт відносно нього розглядається в суді.
З даними доводами слідчий суддя погоджується, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
П. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає про те, що до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчинення нетяжкого злочину, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Слідчий суддя у судовому засіданні встановив наявність ризиків, вказаних у п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, відтак до ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначене повністю знаходить своє підтвердження у матеріалах, що додані до клопотання.
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтовується тим, що вони не будуть дієвими у конкретному випадку, із чим слідчий суддя погоджується зважаючи на наявні матеріали, додані до клопотання.
Крім того, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим внаслідок складності провадження, так як на даний час не завершені раніше призначені судово-медичні експертизи, крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Таким чином, суд вважає доведеним, що заявлені ризики не зменшились, вони виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не є дієвим в конкретній ситуації.
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на зазначені норми кримінального процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у конкретному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, практику європейського суду з прав людини, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків до завершення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 193,194, 196-197, 199, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні №12023100080002957 від 02.08.2023 року - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено і оголошено в приміщенні суду 26.09.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1