СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17613/23
пр. № 3/759/7418/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 924174 від 09.09.2023, 03.09.2023 року близько 14:30 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 висловлював словесні образи та погрози в бік своєї дружини, чим вчинив психологічне домашнє насильство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що повернувся з зони бойових дій, дома не був 9 місяців. Дружини вдома не було, вона повернулась серед ночі із коханцем, побачивши його пішла. Повернулась наступного дня та на фоні цих подій виник побутовий конфлікт.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Однак, посилання лише на те, що потерпілим від злочину є член сім'ї правопорушника, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Стамбульською Конвенцією та законом, що ухвалено з метою її імплементації.
Судом проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 924174 від 09.09.2023 року.;
- рапорт старшого інспектора СПНД Святошинського УП ГУНП у м. Києві Сичова Я. від 09.09.2023 року.
- довідку від 09.09.2023 р. інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП в м. Києві Я. Сичова, згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП протягом року не притягувався
- пояснення ОСОБА_2 .
З письмових пояснень долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення наданих ОСОБА_1 вбачається, що між ними виникла сварка побутового характеру. Жодних інших безпосередніх даних, які б свідчили про наявність в діяннях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності домашнього насильства психологічного характеру в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає.
У протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито психологічного характеру домашнього насильства, оскільки не зазначено діяння, які безпосередньо характеризують форму даного виду домашнього насильства. Зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання не свідчить про те, що конфлікт було зумовлено певним дискримінаційним ставленням до ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , мало на меті підтримання панівного становища по відношенню до ОСОБА_2 або було одним з епізодів у атмосфері домашнього насильства, що склалася між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не доведена наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 9, 173-2 ч. 1, 221, 245, 247 п.1, 251 - 252, 276, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: К.О. Васильєва