Справа № 758/6145/17
Категорія 26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Лаєнка П.П.,
представника відповідача та третьої особи - адвоката Чуніхіна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2017 року представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 113089717000 від 04 березня 2008 року в розмірі 1 069 588,61 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №78800, що укладений 04.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,10 кв. м., що належить ОСОБА_1 та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Позов мотивований тим, що 04.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11308717000.Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач надав Відповідачу-1 кредит (грошові кошти) іноземній валюті в розмірі 185 000,00 доларів США (сто вісімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів), а Позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 04 березня 2038 року, згідно з графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 9,50% річних. Відповідно Додатку № 1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно умов Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця. 15.11.2010 року між Банком та Відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до умов якої, змінено форму кредитування. Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит (грошові кошти) у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 2 673 189,42 грн. Кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена договором в межах ліміту кредитної лінії. Умовами додаткової угоди встановлено, що валютою кредиту (траншу) можуть бути: долар США та /або гривня України. Базовою валютою за Кредитним договором є гривня. На дату укладання Додаткової угоди Позичальнику надався транш в національній валюті в розмірі 1 336 594,71 грн. (один мільйон триста тридцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 71 копійка). Сторони домовились, що процентна ставка встановлюється в розмірі 9,5% річних. Позичальник зобов'язався сплачувати проценти з 01 по 18 число (включно) кожного місяця. 30.09.2011 року між тими ж Сторонами укладено Додаткову угоду №2 до кредитного Договору, відповідно до умов якої, перенесено строки виконання зобов'язань зі сплати прострочених процентів, змінено графік погашення кредиту. 18.11.2013 року між тими сторонами укладено Додаткову угоду №4 до кредитного Договору, відповідно до умов якої, перенесено строки виконання зобов'язань зі сплати прострочених процентів. Сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Кредитного договору, зазначений при його укладенні, а саме №11308717000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11423227000 та № 11423227001. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Відповідачем укладено Договір іпотеки №78800 від 04 березня 2008 року (далі - Договір іпотеки), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 639. Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки Відповідач передав в іпотеку наступне нерухоме майно, що було придбане за кредитні кошти (далі - Предмет іпотеки): квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,10 кв. м., що належить Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., 04 березня 2008 року за реєстровим №636, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 27 березня 2008 року та записано в реєстрову книгу №535-23 за №45336. Як стало відомо банку, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК У країни. Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001680 від 20.10.2016 року. 13.02.2017 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва за клопотанням органів слідства, в рамках досудового розслідування кримінальної справи, було накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 і є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Станом на 26.04.2017 р. заборгованість за кредитним договором становить 1 069 588,6 грн. На момент укладання іпотеки у 2008 року вартість квартири складала 934 250,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року провадження у вказаній справі було відкрито.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.
У грудні 2018 року судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог, в яких представник позивача просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 113089717000 від 04 березня 2008 року в розмірі 1 245 919,47 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №78800, що укладений 04.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,10 кв. м., що належить ОСОБА_1 та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Заява обгрунтована тим, що станом на 08.06.2018 р. заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 1 217 583,77 грн., з яких 1 069 588,61 грн.- заборгованість за кредитом, 147 994,46 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість відповідача по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості становить 28 335,70 грн., з яких: 8 171,18 грн.- заборгованість за кредитом, 20 164,52 грн. - заборгованість за відсотками.
У березні 2019 року представником відповідача - адвокатом Чуніхіним О.М., подано відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що заява про збільшення позовних вимог нічим не обґрунтована, крім того банк повинен провести перерахунок сплачених сум на погашення кредиту відповідно до діючої відсоткової ставки. Дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає вимогам чинного законодавства та договору про надання споживчого кредиту. Крім того, причиною такого позову банк лише наводить припущення, що він буде обмежений в праві на задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки в зв'язку з пред'явленням підозри до чоловіка відповідачки ОСОБА_2 , однак ОСОБА_2 не є стороною в даному цивільному провадженні, хоча обґрунтування ризиків є саме його поведінка. Іпотечне майно є власністю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 25.06.2019 р. призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.
Ухвалою від 11.12.2020 р. поновлено провадження у справі.
У жовтні 2021 р. представником відповідача - адвокатом Чуніхіним О.М., подано письмові пояснення, в яких зазначив, що 30.11.2021 р. матеріали судового провадження були дослідженні і висновок експерта був наданий суду. По питанню 1 експертом встановлено: Сума визначеної заборгованості в розмірі 1069588,61 грн. позивачем не доведена, а експерт з письмових доказів наданих суду не в змозі підтвердити дану заборгованість. По питанню 2 експертом встановлено: Заборгованість за відсотками відсутня. Суми нарахування та сплати відсотків, відображені у Розрахунку заборгованості станом на 26.04.2017 р. не можливо. По питанню 3 експертом встановлено: Заборгованість за відсотками відсутня. Суми зазначені у Розрахунку банку підтвердити не можливо. По питанню 5 експертом встановлено: Реальна відсоткова ставка визначена експертом у розмірі 10,79% річних, а визначена сукупність вартості кредиту не відповідає умовам Договору. Підтвердити документально заборгованість станом на 26.04.2017 р. не видається можливим. З питань № 8; 9; 10 з наданого банком письмового обґрунтування не можливо дати відповідь. Банк фактично прийняв рішення 28.04.2017 р. щодо дострокового припинення зобов'язання по кредитній лінії та задоволення залишку по кредиту за рахунок предмету іпотеки.
Протокольною ухвалою суду 11.10.2021 р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу по суті.
Протокольною ухвалою суду 02.03.2023 р. залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, наведених в ньому, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.
Представник відповідача та третьої особи в судову засіданні заперечував проти позову, пояснення надав аналогічні, зазначеним у відзиві на позовну заяву.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 04.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11308717000.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач надав Відповідачу-1 кредит (грошові кошти) іноземній валюті в розмірі 185 000,00 доларів США (сто вісімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів), а Позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 04 березня 2038 року, згідно з графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 9,50% річних.
15.11.2010 року між Банком та Відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до умов якої, змінено форму кредитування. Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит (грошові кошти) у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 2 673 189,42 грн. Кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена договором в межах ліміту кредитної лінії.
Умовами додаткової угоди встановлено, що валютою кредиту (траншу) можуть бути: долар США та /або гривня України. Базовою валютою за Кредитним договором є гривня. На дату укладання Додаткової угоди Позичальнику надався транш в національній валюті в розмірі 1 336 594,71 грн. (один мільйон триста тридцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 71 копійка).
Сторони домовились, що процентна ставка встановлюється в розмірі 9,5% річних. Позичальник зобов'язався сплачувати проценти з 01 по 18 число (включно) кожного місяця.
30.09.2011 року між тими ж Сторонами укладено Додаткову угоду №2 до кредитного Договору, відповідно до умов якої, перенесено строки виконання зобов'язань зі сплати прострочених процентів, змінено графік погашення кредиту.
18.11.2013 року між тими сторонами укладено Додаткову угоду №4 до кредитного Договору, відповідно до умов якої, перенесено строки виконання зобов'язань зі сплати прострочених процентів.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Відповідачем укладено Договір іпотеки №78800 від 04 березня 2008 року (далі - Договір іпотеки), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 639.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки Відповідач передав в іпотеку наступне нерухоме майно, що було придбане за кредитні кошти (далі - Предмет іпотеки): квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,10 кв. м., що належить Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., 04 березня 2008 року за реєстровим №636, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 27 березня 2008 року та записано в реєстрову книгу № 535-23 за № 45336.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК У країни. Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100000001680 від 20.10.2016 року.
13.02.2017 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/2951/17 за клопотанням органів слідства, в рамках досудового розслідування кримінальної справи, було накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 і є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як встановлено судом, про даний факт позивач знав і до подання позовної заяви до суду, оскільки додав до матеріалів справи зазначену копію Ухвали від 13.02.2012 р.
Отже, позивач не зважаючи на обізнаність даного судового процесу не звертався до суду з заявою про скасування арешту на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .
А відтак, позивач не зможе вчинити стягнення на дану квартиру, оскільки на вищевказану квартиру Ухвалою суду від 13.02.2012 р. накладено арешт.
З матеріалів справи вбачається, що банк прийняв рішення щодо дострокового припинення зобов'язання по кредитній лінії та задоволення залишку по кредиту за рахунок предмету іпотеки посилаючись, на пункт 4.1.2 Договору іпотеки, відповідно до якого, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки.
Однак з матеріалів справи не вбачається, дана загроза жодним реальним доказом, Ухвала слідчого судді про накладення арешту ніяким чином не може створити загрозу знищення, пошкодження чи втрати, а навпаки усуває будь-які незаконні намагання відчужити майно чи змінити його власника, іпотека тримача.
Окрім цього, згідно ст. 24. Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення
стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на обтяження.
Таким чином, кредитор не може подати позовну заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки щодо боржника до того часу, поки не повідомить боржника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та не зареєструє відомості про таке повідомлення.
Згідно з Постанови Велика Палата Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 0417/12398/2012, яка погодилася з позицією суду першої інстанції та апеляційно інстанції, які відмовили у задоволенні позовних вимог кредитора, а саме щодо звернення стягнення на предмет застави, керуючись тим, що кредитор не надав доказів повідомлення боржника про намір звернути стягнення на заставне майно та надіслання боржнику вимоги щодо погашення кредитної заборгованості, внесення даних про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, даних про письмове повідомлення всіх обтяжувачів та боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з викладенням про це повної інформації, що передбачено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Адже у разі якщо кредитор не повідомить боржника інших обтяжувачів про свій намір та не зареєструє інформацію звернення стягнення на предмет іпотеки подача позовної заяви про звернення стягнення буде передчасною.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не було надано доказів того, що позивачем письмово повідомлено всіх обтяжувачів про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з викладенням про це повної інформації, що чітко передбачено ст. 27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Окрім цього, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц, провадження № 61-12848св18 (ЄДРСРУ № 76596781), від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18 (ЄДРСРУ № 76502922), 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження № 61-24172св18 (ЄДРСРУ № 76502947).
Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 р. № 564/2199/15-ц зазначив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення після дати направлення вимоги про дострокове повернення кредиту. ВС також зазначив, що у кредитора відсутнє право стягувати з боржника інфляційні втрати. Є лише право стягувати 3% річних, які передбачені ст. 625 ЦК України.
Окрім цього, 30.11.2021 р. матеріали судового провадження були дослідженні експертом і висновок експерта був наданий суду. Згідно з висновками експерта, та показами наданими в суді, експертом чітко було підтверджено:
1.Сума визначеної заборгованості в розмірі 1069588,61 грн. позивачем не доведена, а експерт з письмових доказів наданих суду не в змозі підтвердити дану заборгованість.
2.Заборгованість за відсотками відсутня. Суми нарахування та сплати відсотків, відображені у Розрахунку заборгованості станом на 26.04.2017 р. не можливо.
3.Заборгованість за відсотками відсутня. Суми зазначені у Розрахунку банку підтвердити не можливо.
4.Реальна відсоткова ставка визначена експертом у розмірі 10,79% річних, а визначена сукупність вартості кредиту не відповідає умовам Договору. Підтвердити документально заборгованість станом на 26.04.2017 р. не видається можливим. (Тобто кожен платіж, який було здійснено на 1,29 % (10,79- 9,5 % = 1,29 %) більше ніж було встановлено в Договорі).
5.З питань № 8; 9; 10 з наданого банком письмового обґрунтування не можливо дати відповідь.
Тобто фактично Позивач жодним чином не довів свої позовні вимоги, які згідно з висновком експерта не відповідають умовам Договору.
Також судом встановлено, що під час розглядом справи № 758/6145/17 Позивачем окремо подано позов до Святошинського районного суду м. Києва (справа № 759/18788/21 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , щодо стягнення заборгованості за кредитним Договором.
А відтак, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому є безпідставними.
Згідно ст.ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Посилання позивача на те, що є загроза знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст.10,11,12,14,76,81,89,193, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
УХВАЛИВ:
В позові Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРОПУ 09807750);
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Третя особа - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя Н. М. Ларіонова