Ухвала
25 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 755/13294/20
провадження № 61-5160св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція туризму «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення боргу та штрафних санкцій, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року в складі судді Чех Н. А., ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В., та за касаційною скаргою адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» (далі - ТОВ «Аккорд-Тур»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція туризму «Поїхали з нами» (далі - ТОВ «АТ «Поїхали з нами»), фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення боргу та штрафних санкцій.
Позовна заява мотивована тим, що 17 лютого 2020 року між ТОВ «Аккорд-Тур» ( туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», надалі «турагент», від імені, за рахунок та за дорученням якого, на підставі субагентського договору, діє ФОП ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4 , яка діє за довіреністю, надалі «турсубагент», з одного боку та ОСОБА_1 , надалі «замовник», уклали договір № К 299/200217-3 на туристичне обслуговування.
Предметом вказаного договору є надання туристичних послуг. До вказаного договору укладені (підписані сторонами) та додані: додаток № 1, яким визначені назва туру - «Сердце севера - фьорды 3 фьорда, 5 столиц, Ледник Нигардсбрин , Язык Тролля и Берген », дата поїздки з 29.07.2020 року по 07.08.2020 року, виліт зі Львова 29.07.2020 року, виліт з Вроцлава 07.08.2020 року, кількість туристів два: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 6.1.1 договору вартість туристичних послуг складає 30 200 грн.
Позивач виконав умови договору, сплативши повну вартість туристичних послуг, проте відповідач в односторонньому порядку відмовився надавати туристичні послуги в обумовлений договором період.
У липні 2020 року позивач зателефонував до турсубагента і той йому повідомив, що детальної інформації щодо подорожі немає, проте у випадку, якщо поїздка не відбудеться, позивач матиме право перенести поїздку. Такий варіант позивачу не підходив і 20 липня 2020 року він надіслав до відповідача та третіх осіб заяву про підтвердження намірів виконати умови договору та просив надати письмове підтвердження того, що придбаний тур відбудеться вчасно та просив надати квитки, ваучери та інші передбачені умовами договору документи. У разі відмови виконати взяті на себе зобов'язання, позивач просив письмо повідомити йому причини відмови та пропозиції щодо відшкодування завданих збитків. Однак, жодної відповіді не отримав.
28 липня 2020 року позивач вкотре зателефонував турсубагенту з вимогою надати квитки на літак та інші необхідні документи, однак йому повідомили, що квитків немає, тур не бронювали та у зв'язку з пандемією коронавірусу він не зможе скористатися поїздкою у заплановані дати. На вимогу повернути в повному обсязі сплачені грошові кошти на турпоїздку, повідомив, що не розпоряджається отриманими грошовими коштами, оскільки вони передані відповідачу, і останній відмовляється їх повертати, вказуючи на те, що виникли форс-мажорні обставини, які не залежали від волі відповідача, тому поїздка відкладається на невизначений термін, нею можливо буде скористатися до 31 грудня 2021 року.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України «Про туризм», яким визначено відповідальність туроператора перед туристом за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування та відсутність у відповідача визначеного законодавством сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, позивач просив розірвати договір на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року, стягнути з відповідача заборгованість за договором на туристичне обслуговування в розмірі 30 200 грн основного боргу та пеню в розмірі 3% за кожен день прострочення виконання зобов'язань в сумі, що на день подання позову до суду становить 38 958 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада
2021 року ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано Договір на туристичне обслуговування за № К299/200217-3, укладений 17 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ТОВ «Аккорд-Тур».
Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 кошти за договором на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року за № К299/200217-3 у розмірі 30 200 грн.
Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 04 січня 2021 року ТОВ «Аккорд-Тур» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Аккорд-Тур» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
18 травня 2022 року ТОВ «Аккорд-Тур» повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року змінено в частині розміру стягнення з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 коштів за договором на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року за № К299/200217-3, зменшено суму стягнення з 30 200 грн до 26 720,08 грн.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року скасовано в частині стягнення з ТОВ «Аккорд -Тур» на користь третьої особи ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року залишено без змін.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 - Гарницького П. П. про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції 2 000 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.
07 червня 2022 року ТОВ «Аккорд-Тур» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
21 листопада 2022 року адвокат Гарницький П. П., діючи в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
20 січня 2023 року ТОВ Аккорд-Тур», засобами поштового зв'язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, за касаційною скаргою ТОВ «Аккорд-Тур» на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, за касаційною скаргою адвоката Гарницького П. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, за касаційною скаргою ТОВ «Аккорд-Тур» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція туризму «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору, стягнення боргу та штрафних санкцій, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року в складі судді Чех Н. А., ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В., та за касаційною скаргою адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В. призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська