ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/4097/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р.
(суддя Крижний О.М., м. Дніпро) у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро
до Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
про витребування майна та стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заявлених вимог
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:
- витребувати у Фермерського господарства "Дніпро" жниварку зернову CASE ІН 3020 (3В30FD) шир. захв. 9.14 м, нова, сер.№YFH 230894, р/в 2015;
- стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 1023307,29 грн., з яких: 346800,00 грн. - несплачене відшкодування частини вартості предмета лізингу за фактичний строк користування, 517438,54 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 159068,75 грн. - пені.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р. позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Фермерського господарства "Дніпро" про витребування майна та стягнення заборгованості повернуто без розгляду.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", в якій просить ухвалу суду від 31.07.2023р. скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, фактично проігнорувавши той факт, що на момент звернення до суду з позовом діяла нова редакція Положення "Про ордер на надання правничої (правової) допомоги", затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019р., в підпункті 12.4 якого зазначено, що “під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи...) ”.
Апелянт вважає, що в результаті прийнятої місцевим судом ухвали про повернення позовної заяви з формальних підстав фактично позивач був обмежений у доступі до правосуддя для захисту своїх прав на інтересів, а також позбавлений права такого захисту шляхом судового розгляду спору.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4097/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р. у справі № 904/4097/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
23.08.2023р. матеріали справи № 904/4097/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить: витребувати у Фермерського господарства "Дніпро" жниварку зернову CASE ІН 3020 (3В30FD) шир. захв. 9.14 м, нова, сер.№YFH 230894, р/в 2015; стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 1023307,29 грн., з яких: 346800,00 грн. - несплачене відшкодування частини вартості предмета лізингу за фактичний строк користування, 517438,54 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 159068,75 грн. - пені.
Позовна заява підписана представником Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - адвокатом Будьонним Віталієм Сергійовичем.
До позовної заяви додано копію ордеру серія АЕ №1190250 від 31.03.2023 на надання правничої (правової) допомоги Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" у судах всіх інстанцій, незалежно від спеціалізації.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р. позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Фермерського господарства "Дніпро" про витребування майна та стягнення заборгованості повернуто без розгляду.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи прийняту ухвалу про повернення позовної заяви місцевий суд зазначив, що доданий до позовної заяви ордер серія АЕ №1190250 від 31.03.2023 р., виданий на підтвердження своїх повноважень на представництво позивача адвокатом Будьонним Віталієм Сергійовичем, не відповідає Положенню про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. №36, оскільки в ньому не зазначено конкретної назви суду, а вказано, що Будьонний В.С. уповноважується на надання правової допомоги у судах всіх інстанцій, незалежно від спеціалізації, без визначення конкретного суду. Тобто, надані адвокатом документи у розумінні ч. 4 ст. 60 ГПК України, не підтверджують повноваження представника діяти від імені заявника в суді першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 5 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача (адвокатом) Будьонним В.С., на підставі ордеру серія АЕ № 1190250 від 31.03.2023р., у якому зазначено про те, що Будьонний В.С. уповноважується на надання правової допомоги у судах всіх інстанцій, незалежно від спеціалізації.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Підставою для повернення позовної заяви місцевим судом слугувала відсутність належних доказів на підтвердження наявності у адвоката Будьонного В.С. права на підписання позовної заяви від імені Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", оскільки в доданому до позовної заяви ордері серія АЕ № 1190250 від 31.03.2023р., не вказано назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.
Апеляційний суд зазначає, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені ст. 26 названого Закону, відповідно до ч.ч. 1-3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Як вже зазначалось раніше, повертаючи позовну заяву, місцевий суд послався на Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012р. №36, яким встановлено реквізити ордера, серед яких «Назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до п.п.15.4 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та прийшов до висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що на час подання позовної заяви, вже діяло Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 р. № 118, згідно з п.п. 5, 11, 12.4 якого, ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи, тощо).
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви та зазначає, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій, незалежно від спеціалізації, у судах всіх інстанцій, незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб'єктної юрисдикції судів.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2023 р. у справі № 754/12387/21, від 15.04.2020 р. у справі № 361/4347/17, від 03.08.2020 р. у справі № 428/3851/19, від 29.11.2021 р. у справі № 754/3233/20.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки ордер на надання правової допомоги серія АЕ № 1190250 від 31.03.2023р. містить усі обов'язкові реквізити, передбачені Положенням та типовою формою ордеру, затвердженим Радою адвокатів України відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а відтак у місцевого суду були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви на підставі п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, які є нерелевантними у спірних правовідносинах, та дійшов помилкового висновку про те, що адвокат Будьонний В.С. не надав доказів на підтвердження наявності у нього права на підписання та подання позовної заяви, а тому аргументи апеляційної скарги про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права, є обґрунтованими.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.
Таким чином, наведене вище свідчить про помилковість висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування положень п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України та повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", що зумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 271 ГПК України).
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що при здійсненні перевірки ухвали господарського суду в апеляційному порядку встановлено порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р. у справі № 904/4097/23 підлягає скасуванню, з подальшим направленням матеріалів справи до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження по справі.
10. Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023р. у справі № 904/4097/23 скасувати.
Направити матеріали справи № 904/4097/23 до Господарського суду Дніпропетровської області, на стадію відкриття провадження по справі.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін