Справа № 420/15474/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), у якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії із зменшенням його - ОСОБА_1 , з 01.01.2016 відповідно до Постанови КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнилися з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення; - зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років його - ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 №900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб» у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення, вказаної у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області, починаючи з 01.01.2016 року, без обмеження граничного розміру щодо сплати грошової суми між перерахованою і отриманою сумою.
Позивач зазначив, що йому була призначена пенсія за вислугою років у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення.
Здійснюючи перерахунок пенсії з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), розмір перерахованої пенсії в порушення закону встановлений меншим ніж розмір пенсії встановлений під час призначення пенсії - у розмірі 70 % від розміру перерахованого грошового забезпечення.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, які порушують його права.
На думку позивача, в порушення ст. ст. 13, 51 та 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ), перерахована пенсія була встановлена у розмірі 70 % від розміру перерахованого грошового забезпечення, тоді як призначена після звільнення пенсія складала 73 % від розміру грошового забезпечення та саме в такому розмірі отримувалась до проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії із розрахунку 73 відсотків від грошового забезпечення, позивач вказує, що згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року (далі - Закон України № 1166-VII) внесені зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення. Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та прирівняних до них осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, разом з тим внесені Законом України № 1166-VII зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Дії відповідача є протиправними, з урахуванням того, що право на пенсію у громадянина виникає не в момент перерахунку вже призначеної пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Тому застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії позивачу суперечить нормам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 03.07.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 24.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута у строки встановлені ст. 262 КАС України.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимогу та зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови КМУ №103 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України №1166-VII, яким було внесено зміни до ст.13 Закону України №2262-ХІІ. До 01.01.2016 року позивач отримував пенсію виходячи з 73% розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення зі служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.
Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії з 73% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
При проведенні перерахунку ГУ ПФУ визначає і максимальний розмір пенсії відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ на момент проведення такого перерахунку. Тобто в даному випадку, внесенням змін до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та зменшенням максимального розміру пенсії з 73% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване та ніяким чином не звужено. Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився.
Також у відзиві представник відповідача зазначив, що на його думку позивач пропустив строк звернення до суду.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером органів МВС (пенсійна справа №1503002389 МВС) та отримував пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ в розмірі 73% від суми грошового забезпечення на момент звільнення, що сторонами по справі не заперечується.
На виконання вимог Постанови № 103 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача у січні 2018 року з 01.01.2016 року. Розмір пенсії визначено на рівні 70 % грошового забезпечення .
Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії з 73 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, та відмови у її перерахунку за його заявою, позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12, 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Відповідно до положень статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року (далі -Закон № 3668), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України № 1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв'язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.
Верховний Суд в рішенні від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.
Частиною 3 ст. 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За приписами ч.5 ст.242 КАС україни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правові висновки Верховного Суду в рішенні від 04.02.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18 полягають у наступному.
Ст. 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі № 240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зразкова справа стосується віськовослужбовця, проте суд вважає, що висновки зразкової справи необхідно застосувати до спірних правовідносин по даній справі, оскільки позивач є пенсіонаром органів МВС та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки представник відповідача не заявив будь-якого клопотання з цього приводу в установленому законодавством порядку. Крім того, саме субєкт владних повноважень при перерахунку пенсії позивачу здійснив неправомірні дії щодо зменшення його відсоткового розміру, у звязку з чим порушені права позивача полягають поновленню з часу виникнення права на перерахунок пенсії - з 01.01.2016 року.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки в частині щодо обмеження пенсії позивача його права не порушені.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З відповідача підлягає стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань 800,00грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року основного розміру пенсії за вислугу років з 73 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 73 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, станом на 01.01.2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 800,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва