Справа № 420/25357/23
УХВАЛА
25 вересня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 рік для проведення з 01.02.2022 перерахунку основного розміру пенсії; зобов'язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 2022 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 04.03.2022 року вих. № 248/1210 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В позовній заяві позивач вказує, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України, де отримує пенсію за віком, однак будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви не додано.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, до позовної заяви додано копії документів, які не зазначені в переліку документів, що додаються до позовної заяви.
Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд в постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22 зазначив, що пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки 1 січня відповідного року.
За таких підстав, про порушення свої прав позивач повинен був дізнатися 01 січня 2022 року.
Однак, позовну заяву було подано до суду лише 20.09.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач вказує, що аналіз положень ст. 46 Закону № 1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі компетентних органів. При цьому, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного із видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для зазначених категорій нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Також, відсутні будь-які докази сповіщення позивача щодо невиконання конституційних принципів, невиконання рішення суду щодо перерахунку грошового забезпечення у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, що також свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду. Зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого діючим законодавством України. Крім того, наявна збройна агресія проти України, а Рада суддів рекомендувала по можливості продовжувати строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Доводи позивача щодо того, що він оскаржує дії відповідача щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що прямо впливає на соціальне забезпечення позивача та можливості отримання пенсії у більшому розмірі, суд вважає неспроможними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, тобто позивач повинен був дізнатися про відсутність сформованої довідки на 1 січня відповідного року та не був позбавлений можливості реалізувати свої соціальні права зокрема на отримання нової довідки та, як наслідок, отримання пенсії в більшому розмірі.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що починаючи з січня 2022 року існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом позивачем не надано.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на приписи ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки вказаною статтею врегульовано строки перерахунку призначених пенсій, а не порядок та строки отримання та видачі довідок, у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом.
Також, є неспроможними посилання відповідача на приписи ст. 46 Закону № 1058-IV, оскільки позивач отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд відхиляє посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду, оскільки правові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.
В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
При цьому, висновки Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22 є останньою правовою позицією Верховного Суду у подібним правовідносинах, яка відповідно до приписів ст. 242 КАС України, має бути врахована судами при розгляді подібних справ.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, на початку агресії та введення воєнного стану, оскільки вказані обставини виникли після пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає “Право на справедливий суд”, одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку; надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; зазначення відомостей відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі суду; а також надання належним чином оформленої позовної заяви після усунення недоліків, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі та надання копій позовної заяви після усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи;
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук