Справа № 420/18205/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які викладені у листі № 17970-15981/П-02/8-1500/23 від 06.07.2023 року, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті його батька ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року по адміністративній справі № 420/10564/22 за період з 01.12.2019 року по 31.12.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті його батька ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року по адміністративній справі № 420/10564/22 за період з 01.12.2019 року по 31.12.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.03.2023 року ОСОБА_2 , з яким позивач проживав разом, помер.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №420/10564/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні з 01.12.2019 р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач зазначає, що після смерті батька звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення йому виплати заборгованості згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/10564/22, однак відповідач у здійсненні такої виплати відмовив.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 24.07.2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16.08.2023 року (вх.№ЕП/31959/23) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідачем зазначено, що позивач не є стягувачем у справі №420/10564/22, а тому його права щодо невиконання вказаного рішення не порушені.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №420/10564/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні з 01.12.2019 р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набрало законної сили 27.09.2022 року.
Виконавчий лист по справі видано 03.10.2022 року.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №33016.
Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 26.07.1991 року.
Згідно з наданою копією паспорта позивача, останній з 16.07.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою місця проживання також був зареєстрований його батько, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
8 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо здійснення нарахування та виплати недоотриманої пенсії його померлого батька ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року по адміністративній справі № 420/10564/22.
Листом за вих. № 17970-15981/П-02/8-1500/23 від 06.07.2023 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні нарахування та виплати недоотриманої пенсії його померлого батька ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року по адміністративній справі № 420/10564/22, оскільки позивач не є стягувачем у справі №420/10564/22.
Позивач, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті заборгованості пенсії згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі № 420/10564/22, звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, а саме: статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України №1788-ХІІ), статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-IV), статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Так відповідно до частини першої статті 91 Закону України №1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За змістом статті 52 Закону України №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали .Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно із статтею 61 Закону України №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розділом IV Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлені умови призначення пенсій в разі втрати годувальника, особи, які мають право на цю пенсію, розмір пенсії в разі втрати годувальника, період, на який призначається пенсія.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Судом встановлено, що рішення суду у справі №420/10564/22 набрало законної сили 27.09.2022 року, а отже, з моменту набрання рішенням законної сили, у відповідача виникає обов'язок виконати рішення суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
В контексті спірних правовідносин по даній справі суд звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №420/10564/22, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні з 01.12.2019 р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 26.07.2021 р. № 33/36-2247, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» за листопад 2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат, безпосередньо стосується порушення пенсійним органом саме прав та законних інтересів ОСОБА_2 , а не позивача, який є сином останнього.
У зв'язку з наведеним вище, суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України №1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VІІІ).
Згідно ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закону №1404-VІІІ сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону №1404-VІІІ слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії.
Про належність спадкодавцеві сум пенсії, що підлягають виплаті внаслідок перерахунку пенсії за рішенням суду, можна стверджувати лише після набрання таким судовим рішенням законної сили. До цього моменту суми пенсії (доплати, що виникли через обов'язок ГУ ПФУ провести перерахунок) не належать пенсіонеру.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем дії відповідача пов'язані із виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №420/10564/22, та не є самостійним предметом спору, оскільки ОСОБА_1 не є учасником справи №420/10564/22 та безпосередньо його права у зв'язку з невиконанням рішення у пенсійній справі не порушені. Позивач претендує на отримання сум, що не були виплачені його батьку на підставі ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним Законом щодо вирішення наданої заяви, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що предмет позову у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №420/10564/22), пенсійні виплати згідно з яким є персональними виплатами померлого батька позивача - ОСОБА_2 , тому позивач не має відношення до пенсійних виплат його померлого батька, однак має право на отримання невиплачених сум пенсії його батька.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заборгованості згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №420/10564/22, - є одним із способів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №420/10564/22.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, пов'язаних з виконання судового рішення у справі, зокрема ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Відповідно, позивач має право на звернення до суду в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні/виконавчому листі на його правонаступника у справі №420/10564/22, у зв'язку з спадкуванням нарахованої суми доплати, а не пред'являти новий адміністративний позов.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, питання про розподіл судових витрат на сплату судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.