Справа № 420/17966/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17.07.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач) у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту позивача від 23.03.2023 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності II групи внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання та ненадання відповіді на рапорт, та зобов'язати посадову особу відповідача розглянути рапорт позивача від 23.03.2023 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги зв'язку із встановленням інвалідності II групи отриманої внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання, та стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу зв'язку із встановленням інвалідності II групи отриманої внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року,що становить 805200грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 23.03.2023 року ним на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 подано рапорт до фінансового відділу в/ч НОМЕР_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги та 27.03.2023 року у зв'язку з ухиленням службових осіб військової частини НОМЕР_1 у прийнятті та реєстрації вказаного рапорту його було направлено разом із супровідним листом представником адвокатом в інтересах позивача на поштову адресу відповідача. 07.04.2023 року представником позивача на адресу військової частини надіслано адвокатський запит щодо надання відповіді про результати розгляду рапорту та станом на дату подачі позову до суду відповідь на запит не отримано та одноразову грошову допомогу не виплачено.
Ухвалою суду від 24.07.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17 серпня 2023 року від представника військової частини на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовної заяви, посилаючись на те, що відповідно до заяви позивача від 31.03.2023 року позивач просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності у зв'язку із пораненням пов'язаним із захистом батьківщини.
Та за вих..№43 від 03.04.2023року командування в/ч НОМЕР_1 направило клопотання Директору Департаменту соціального забезпечення МО України, яким вважало, що ОСОБА_1 , має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 300 -кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023р. 27.07.2023 року згідно повідомлення №423/4601 Департаментом соціального забезпечення МО України повідомлено в/ч, що їй переказано кошти в сумі 3 717147.0грн. для проведення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до поданих документів таких осіб серед яких ОСОБА_1 , - 805200.0грн. № протоколу 24/975(2023) в/ч НОМЕР_1 (о/ НОМЕР_2 ). Та 03.08.2023року кошти в повному обсягу були зараховані на рахунок позивача.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзив відповідача, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини справи.
ОСОБА_1 , у лютому 2022 року був призваний на службу по мобілізації. Спеціальне військове звання матрос.
З лютого 2022 року позивач перебував на службі та проходив її у військовій частині НОМЕР_1 .
25 вересня 2022 року позивач одержав вибухову травму.
23.02.2023 року позивачу за результатами огляду медико-соціальною комісією встановлено другу групу інвалідності пов'язану із захистом Батьківщини. Терміном на 1 рік.
31.03.2023 року позивач подав до командира в/ч НОМЕР_1 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності у зв'язку із пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини (копія знаходиться в матеріалах справи).
03 квітня 2023 року командир в/ч НОМЕР_1 направив за вих..№43 до Директора Департаменту соціального забезпечення МО України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як такому, що має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023р. з додатком.
27.07.2023 року Департамент соціального забезпечення МО України направив до відповідача лист вих. №423/4601, яким повідомив що в/ч НОМЕР_3 переказано кошти за КЕКВ 2730 КВ 010 КПКВ 2101020 в сумі 3 171 146.0грн. для проведення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до поданих документів осіб, серед яких вказаний ОСОБА_1 .
Згідно відомості розподілу виплат від 03.08.2023 року позивачу відповідачем перерахована сума 805200.00грн. на його рахунок, що визнається позивачем.
Джерела права та висновки суду.
Згідно статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що мали місце під час виконання обов'язків військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року по справі № 21-466а14.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаний та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
На час подання позивачем заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановами Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28.05.2008 № 499«Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».
Підпунктом 7 п. 2 Постанови КМУ №499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів
висновок щодо можливості виплати одноразової грошової
допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4
цього Порядку.
Пунктами 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 13 Порядку №975 (який за змістом аналогічний п.п.7 п.2 Постанови КМУ №499 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Згідно п.14 Порядку №975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.
Оскільки відповідачем у встановлений Порядком 15-ти денний термін з дня отримання заяви позивача направлений позитивний висновок по заяві позивача до Департаменту соціального забезпечення МО України разом з усіма доданими документами, то підстав для визнання протиправною бездіяльність командування щодо не розгляду рапорту позивача від 23.03.2023 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності II групи внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання та ненадання відповіді на рапорту у суду відсутні, а тому вони не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання посадову особу відповідача розглянути рапорт позивача від 23.03.2023 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги зв'язку із встановленням інвалідності II групи отриманої внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання, які є похідними від вищевказаних вимог, а тому також не підлягають задоволенню.
При цьому суд також враховує, що на час надходження до відповідача 05.04.2023р. надісланого поштою рапорту позивача, командуванням в/чА2613 вже 03.04.2023 року складений позитивний висновок за заявою позивача датованою 31.03.2023р.
Щодо вимог стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу зв'язку із встановленням інвалідності II групи отриманої внаслідок отримання поранення під час виконання бойового завдання в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що становить 805200грн. то вони також не підлягають задоволенню виходячі з наступного.
Згідно п 16. Порядку №975 фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом, тобто відповідач здійснює виплату такої одноразової допомоги тільки в разі надходження коштів від Міністерства оборони. Та доказів того що Міністерство оборони України перерахувало кошти для виплати позивачу одноразової грошової допомоги раніше ніж 27.07.2023р. матеріали справи не містять.
Проте як встановлено судом, тільки 27.07.2023 року від головного розпорядника бюджетних коштів - Департаменту соціального забезпечення МО України надійшло повідомлення про переказ коштів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка була зарахована на його рахунок 03.08.2023 року в повному обсязі, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача одноразової грошової допомоги відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, те що суд відмовив позивачу у задоволенні позову, то не підлягають розподілу судові витрати позивача на оплату правничої допомоги.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення відмовити .
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) код рнокпп НОМЕР_4 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Суддя Іванов Е.А.
.