Справа № 420/15807/23
УХВАЛА
25 вересня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів - Шимка М.І., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом приватного підприємства «СУГОЙ» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 30.06.2023 року надійшла позовна заява приватного підприємства «СУГОЙ» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Рішення № 9046764/32126021 від 22.06.2023року; Рішення № 7952146/32126021 від 27.12.2022 року;
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства «СУГОЙ»: Податкова 1686 на суму 1219758,46 грн; Податкова 1446 на суму 60000 грн.
Позовні вимоги ПП «СУГОЙ» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки. В рамках укладених з контрагентами договорів постачання, за фактом постачання товарів (послуг), Позивачем було складено на надіслано на реєстрацію в ЄРПН відповідні податкові накладні. Проте її реєстрація була зупинена. В обґрунтування реальності господарської операції, позивачем надано податковому органу письмові пояснення щодо змісту господарської операції, а також відповідні підтверджуючи документи, зокрема: договори оренди, договори надання послуг, банківська виписка, акт надання послуг та інші підтверджуючи документи. Письмові пояснення щодо змісті господарської операції, а також відповідні підтверджуючи документи, зокрема: договори оренди, договори надання послуг, банківська виписка, акт надання послуг та інші підтверджуючи документи. Таким чином, у відповідь на зазначені вище квитанції, ПП «СУГОЙ» на підтвердження здійснення господарської операції за вказаними договороми Позивачем надано контролюючому органу: на кожну окрему квитанцію надано відповідні пояснення, а також повний пакет документів, що підтверджує реальність вказаних господарських операцій. Не зважаючи на подання повного пакету документів, що підтверджує реальність заявлених господарських операцій, відповідачем було прийнято 2 рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Мотивувальні частини оскаржуваних рішень податкового органу не співпадають з підставами, які були зазначені як обґрунтування зупинення реєстрації податкових накладних.
Ухвалою судді від 05.07.2023 позовну заяву ПП «СУГОЙ» було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та надання доказів сплати судового збору у розмірі 4294,40 грн.
17.07.2023 року до суду надійшла (вх..№ЕС/7445/23) заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з проханням поновити строк на звернення до суду з додатком платіжної інструкції про сплату судового збору у сумі 5368,00 грн.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного Бюджету України перевірено та підтверджене.
Ухвалою судді від 24.07.2023 року задоволено заяву приватного підприємства «СУГОЙ» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, поновлено приватному підприємству «СУГОЙ» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою, позовну заяву ПП «СУГОЙ» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).
23 серпня 2023 року до суду надійшов відзив (вх..№ЕС/9409/23) представника Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України - Шимка М.І., на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову.
В поданому відзиві представник відповідачів заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю представника відповідачів. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з огляду на предмет спору, а також, те що характер доказів по справі потребує детального вивчення та надання додаткових письмових пояснень, що потребують спеціальних знань, відповідач вважає, що предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин справи, з'ясування заперечень проти позовних вимог, тому, вважає за доцільне проведення підготовчого судового засідання у відповідності до положень ст. 180 КАС України. На думку контролюючого органу, під час вирішення спору, зокрема, підлягають дослідженню та аналізу обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарської операції, що відповідає позиції, викладеній у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 826/6528/18, а також у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 по справі №560/391/19, від 21.05.2019 по справі №815/2791/18
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до такого.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”.
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України - Шимка М.І., від 23.08.2023 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА