ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/6040/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (далі - відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 15.03.2023 №133950011382 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XІІ у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років з 25.02.2023 (дня що настає за днем досягнення віку встановленому для отримання пенсії за віком на пільгових умовах).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.03.2023 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням від 15.03.2023 № 133950011382 Головне управління ПФУ в Одеській області відмовило позивачу у призначенні пенсії, зазначивши, що згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкові пенсійне страхування" позивач не досягла 55 річного віку.
Позивач вважає незаконним рішення від 15.03.2023 № 133950011382 та таким, що порушує її права на пенсійне забезпечення, а тому звернулася до суду та просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Ухвалою від 03.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18.04.2023 Головне управління ПФУ в Одеській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що єдиним законом, який регулював питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах був Закон № 1058-IV. Відтак, у Головного управління відсутній вибір між положеннями п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, а отже дії Головного управління, які полягають у застосуванні до позивача положень Закону № 1058-IV, є правомірними.
З огляду на викладене, відповідач-2 вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим, а рішення від 15.03.2023 № 133950011382 таким, що прийняте в межах, визначених норм чинного законодавства. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
24.04.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 на спірні правовідносини не впливає, так як положення пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на час розгляду заяви позивача є чинними (не визнані неконституційними та не скасовані). Отже, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії до органу Пенсійного фонду України, пенсія за віком на пільгових умовах призначається на умовах п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки у віці 55 років. Відтак, на думку відповідача-1, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" є безпідставними, а дії органів Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії є правомірними, такими, що відповідають чинному законодавству України. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.03.2023 звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", додавши до заяви відповідні документи.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви, визначене Головне управління ПФУ в Одеській області.
15.03.2023 Головне управління ПФУ в Одеській області прийняло рішення №133950011382 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкові пенсійне страхування".
Згідно із рішенням від 15.03.2023 № 133950011382 страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 9 місяців 18 дні, пільговий - 12 років 0 місяць 3 дні.
Вважаючи рішення від 15.03.2023 № 133950011382 незаконним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оспорюваного рішення, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом від 02.03.2015 № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VIII, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, до внесення Законом від 02.03.2015 № 213-VIII змін до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, тобто до березня 2015 року, право на пільгову пенсію мали працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи № 1-5/2018(746/15) прийняв рішення № 1-р/2020, яким:
"… - визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам […]".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону № 1788-XII, суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами перегляду зразкового рішення № 360/3611/20 від 21.04.2021:
" […] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зокрема, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих Законів визначав такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV…".
Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 про те, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Суд встановив, що на день звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії - 08.03.2023 позивач мала повних 50 років, страховий стаж складав 30 років 9 місяців 18 дні, пільговий - 12 років 0 місяць 3 дні.
Відповідачі дану обставину не оспорюють.
За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 15.03.2023 № 133950011382 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, станом на 25.02.2023 ОСОБА_1 досягла, визначеного пунктом "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII пенсійного віку 50 років при наявності необхідного страхового та пільгового стажу.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, як це встановлено п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Суд зауважує, що доводи відповідача-2 стосуються відсутності у позивача віку, необхідного для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, проте такі, на переконання суду, є помилковими, оскільки обчислення віку без урахування рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 призведе до несправедливого та невиправданого обмеження права позивача на соціальний захист.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач-2 належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Відтак, порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання відповідача-1 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ з 25.02.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.03.2023 № 133950011382 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) у призначенні пенсі за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ з 25.02.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса; ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.