Справа № 2-1300/10
20 вересня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Шувалова М.В.
при секретарі Новгородської А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини ,-
В c т а н о в и в :
Позивачка звернулася до Ленінського районного суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання спільної дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 1382 грн. 50 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що донька ОСОБА_3 з народження страждає різними захворюваннями і постійно потребує медичної допомоги. З 19 липня по 18 серпня 2010 року донька знаходилася на стаціонарному лікуванні в КРДБ №1 м. Сімферополя, у зв'язку з чим нею на ліки, аналізи, діагностику та проїзд до місця лікування дитини було затрачено 2765 грн. Відповідач, будучи батьком дитини, належної матеріальної допомоги не надає і в додаткових витратах на дитину участь не приймає, у зв'язку з чим 50% затраченою неї суми вона просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст. 185 СК України.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з наведених в ньому підстав, пояснивши, що вона постійно приїжджала до доньки в лікарню, коли остання знаходилася на стаціонарному лікуванні, оскільки на вимогу лікарів докупала потрібні медикаменти, у зв'язку з чим свої затрати на проїзд в м. Сімферополь та в зворотному напрямку також просить визнати додатковими витратами на дитину.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, не оспорюючи факт знаходження своєї доньки у лікарні і факт витрачання позивачкою у зв'язку з цим грошей на ії лікування та проїзд, пояснив, що він не працює, не має постійного джерела доходу і не в змозі оплачувати лікування доньки, навіть частково.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і давши їм оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, котра проживає з позивачкою та знаходиться на ії утриманні. Сторони проживають окремо. Відповідач сплачує на утримання доньки аліменти за рішенням суду. ОСОБА_3 потребує постійного медичного догляду і лікування, з 19.07.10 по 18.08.10 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в КРДБ №1, у зв'язку з чим позивачкою були понесені певні матеріальні затрати.
Відповідно до ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Суд вважає, що відповідач повинен брати участь в додаткових витратах на утримання доньки ОСОБА_3, оскільки ці витрати викликані особливими обставинами, а саме хворобою дитини, і вважає необхідним стягнути з нього на користь ОСОБА_1 50% суми понесених та доведених додаткових витрат на утримання дитини. При цьому суд вважає можливим віднести до цих витрат затрати на купування ліків, аналізи та діагностику дитини, що підтверджені документально, а також затрати на проїзд з до м. Сімферополя і в зворотному напрямку в дні коли дитину госпіталізували - 19.07.10 року та виписали с лікарні - 18.08.10 року, а також в дні, коли позивачкою купувалися ліки - 22.07.10 р., 02.08.10 р., 13.08.10 р.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачкою додатково витрачено на утримання та лікування доньки ОСОБА_3 2364, 83 грн., і половина цієї суми, а саме 1182,41 грн. повинна бути стягнута на ії користь з відповідача, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Решта суми, яка затрачена позивачкою та визначена нею у позові, на думку суду, не може бути віднесена до додаткових витрат на утримання дитини, у зв'язку з чим правових підстав для стягнення з відповідача половини цієї суми судом не вбачається.
Судові витрати, понесені позивачкою при подачі позову згідно ст. 88 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на ії користь.
На підставі ст. 185 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 41 коп., 51 (п'ятдесят одну) грн.. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1353 (одну тисячу триста п'ятдесят три) грн. 41 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Шувалов
З оригіналом згідно : суддя М.В. Шувалов
Рішення набрало законної сили «__________» _______________________ 2010 року
оригінал рішення знаходиться у справі №2-1300/10
суддя М.В. Шувалов