номер провадження справи 4/93/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2023 Справа № 908/1243/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124)
про стягнення 271072,61 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Тройно Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Михайловський Д.С., на підставі довіреності № 02/03320/00392 від 17.02.2023 (посвідчення № 1108 від 17.02.2023);
від відповідача - Шкабуро О.В., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1124807 від 15.05.2023;
від відповідача - Децюра А.О. - директор, на підставі Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
17.04.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/01251 від 13.04.2023 (вх. № 1357/08-07/23 від 17.04.2023) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», м. Запоріжжя про стягнення 486853,99 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.03.2019 по 11.03.2022.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 справу № 908/1243/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1243/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/93/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 ухвалено здійснювати розгляд справи № 908/1243/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.06.2023.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1243/23 до 31.07.2023 та відкладено підготовче засідання на 25.07.2023.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2023 підготовче провадження у справі № 908/1243/23 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.08.2023.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.09.202, про що зазначено в протоколі судового засідання від 10.08.2023.
В судове засідання 12.09.2023 з'явилися представники сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
В судовому засіданні 12.09.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні судом 12.09.2023 розглянуті та вирішені по суті прийняті до розгляду ухвалою суду від 29.06.2023 у справі № 908/1243/23 зменшені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» 271072,61 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 08.07.2020 по 11.03.2022.
Заявлені позивачем вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 79-1, 120, 122, 125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», пп. 14.1.125 ст. 14, пп. 14.1.136 ст. 14, пп. 14.1.54 ст. 14, пп. 14.1.147 ст. 14, ст. 265, пп. 271.1 ст. 271, пп. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 326627121 від 22.03.2023) ТОВ ««СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на праві власності належить нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 30а. Право власності набуте на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19.11.2009. 26.08.2020 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом». Відповідно до п. 4.1 зазначеного рішення відповідач зобов'язаний був у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти із Запорізькою міською радою відповідний договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку. У зв'язку із тим, що відповідач у визначений термін свій обов'язок не виконав, Виконавчим комітетом Запорізької міської ради на адресу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» направлялося повідомлення вих. № 03/03-32/00057 від 11.01.2021 про укладення договору оренди, в якому зазначалося про необхідність терміново вжити заходів щодо оформлення договору оренди. Відповідачем вказане повідомлення було проігнороване, договір оренди не укладений, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 в Державному реєстрі речових прав не зареєстрована. Таким чином, відповідач безоплатно і безпідставно користується земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,6705га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413 з цільовим призначенням: для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом, без правовстановлюючих документів та з порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання земель. З наданої ГУ ДПС у Запорізькій області інформації від 23.02.2022 №4173/5/08-01-04-04 вбачається, що ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» не нараховує та не сплачує плату за землю (земельний податок або орендну плату за щемлю) за користування земельними ділянками, в тому числі з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 (земельна ділянка з таким кадастровим номером в Державному реєстрі речових прав не зареєстрована). Згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області № 7660/5/08-01-04-04 від 27.09.2022 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 за період з 2019 по 2022 рік не звітувало, плату за землю не нараховувало та не сплачувало. В Державному земельному кадастрі міститься інформація про реєстрацію 08.07.2020 земельної ділянки площею 0,6705 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, землі рекреаційного призначення, комунальної форми власності. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки № НВ-2300004832023 від 06.02.2023 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 6 921 722,65 грн. Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою площею 0,6705га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 08.07.2020 по 11.03.2022. Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за наведений період становить 271072,61 грн. Таким чином, позивач вважає, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення з 08.07.2020 по 11.03.2022 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. У зв'язку із цим має місце наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а тому відповідно до положень ст., ст. 1212, 1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 08.07.2020 по 11.03.2022 в розмірі 271072,61грн. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 3236,72 грн. у зв'язку із прийняттям судом до розгляду зменшених позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву вих. № б/н від 15.05.2023 (вх. № 10486/08-08/23 від 15.05.2023) і в Запереченнях на відповідь на відзив вих. № б/н від 06.06.2023 (вх. № 12294/08-08/23 від 06.06.2023). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначає, що рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 38/34 «Про надання дозволу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на розроблення проекту землеустрою і щодо відведення земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування льодової ковзанки зі штучним льодом» відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8000 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом та подальшої передачі її в оренду. 08.07.2020 Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 08.01.2020 Державного підприємства «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а; категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 07.02 для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; форма власності: комунальна власність; площа земельної ділянки 0,6705 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300003602023 від 31.01.2023 з додатком. 26.08.2020 рішенням Запорізької міської ради № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлено межі та затверджено розмір земельної ділянки. З метою отримання нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки відповідач неодноразово звертався до Держгеокадастру, з заявами від 11.09.2020, 14.12.2020, 21.01.2021, 25.10.2021. В заявах відповідач просив видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413. Проте, лише 06.02.2023 було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 та сформовано Витяг № НВ-2300004832023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до, якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки визначена в розмірі 6 921 772,65 грн. 01.03.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі № 202305000100013 від 01.03.2023, яким передано земельну ділянку в оренду відповідачу. Відповідач просить суд врахувати, що спірна земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 08.07.2020,а тому до цього часу не може вважатися сформованим об'єктом цивільних прав у розумінні положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об'єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об'єкт цивільних прав. Також, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі. Проте, лише 06.02.2023 було сформовано Витяг № НВ-2300004832023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 та визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 6 921 772,65 грн. Отже із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи правильною є нормативна грошова оцінка землі, застосована до 06.02.2023 - дати формування витягу про нормативу грошову оцінку земельної ділянки. Тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог, та як наслідок відмову у їх задоволенні. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що в обґрунтування заявлених вимог позивач має надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України «Про оренду землі» у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів). Крім того, при вирішенні даного спору відповідач просить суд врахувати, що відповідно до п.288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Вимогами ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Згідно положень ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Таким чином, відповідач вважає, що станом на дату звернення до суду з позовом у цій справі сплив строк позовної давності для стягнення недоотриманих доходів за період з 01.03.2019 по29.02.2020. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних та просить суд в позові відмовити повністю.
Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № б/н від 26.05.2023 (вх. № 11416/08-08/22 від 26.05.2023), в якій, підтримав заявлені позовні вимоги з раніше наведених у позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Додатково позивач просить суд врахувати, що доводи відповідача стосовно безпідставності та необґрунтованості наведеного розрахунку стягуваної суми спростовуються наступним. Із наданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що під час його складання, у рядку № 2 «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО (грн.)» зазначена вартість земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації за минулі роки. Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки. Ці відомості є загальнодоступними і відповідач міг ними користуватись самостійно. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018-2020 роки складав 1,0; за 2021 рік - 1,1; за 2022 рік - 1,15. З урахуванням цих даних здійснений розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 20190- 2022 роки. Стосовно посилань відповідача про застосування строків позовної давності, то позивач зазначає наступне. 30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», відповідно до якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнений пунктом 12, який набрав чинності 02.04.2020. Так, відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на території України був встановлений карантин. Відповідними постановами Кабінету Міністрів України продовжувався на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.04.2023, а також продовжувалася на всій території України дія карантину через СОVID-19 до 30.04.2023.Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Наразі відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в України продовжено до 15.11.2023. З урахуванням викладеного, позивачем заявлені позовні вимог в межах строку позовної давності. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
09.08.2023 відповідачем подано суду Клопотання вих. № 08-01/08 від 08.08.2023 (вх. № 17070/08-08/23) яким відповідач посилаючись на приписи ст., ст. 238, 239 ГПК України просив суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на один рік.
Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
УСТАНОВИВ
24.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» звернулося до Запорізької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а. Як зазначалося в заяві, на зазначеній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ».
Рішенням Запорізької міської ради № 38/34 від 28.11.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,800 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом та подальшої передачі її в оренду.
08.07.2020 Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 08.01.2020 Державного підприємства «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а; категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 07.02 для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; форма власності: комунальна власність; площа земельної ділянки 0,6705 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300003602023 від 31.01.2023 з додатком.
26.08.2020 рішенням Запорізької міської ради № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом по вул. Волгоградській, 30а, встановлено межі та затверджено розмір земельної ділянки, передано строком на 19 років ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0413) площею 0,6705 га(землі рекреаційного призначення: для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту) по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом за рахунок земель Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 4.1 зазначеного рішення відповідач зобов'язаний був у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти із Запорізькою міською радою відповідний договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законом порядку.
06.02.2023 було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га по вул. Волгоградській, 30а в м. Запоріжжя та сформовано Витяг № НВ-2300004832023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки визначена в розмірі 6 921 772,65 грн.
01.03.2023 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (Орендар) укладено Договір оренди землі № 202305000100013 від 01.03.2023, яким відповідачу на підставі рішення Запорізької міської ради № 111/16 від 26.08.2020 передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6705 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, для розташування критої льодової ковзанки із штучним льодом, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а. Договір укладено до 26.08.2036, на 16 років, 5 місяців, 25 днів.
Актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі від 01.03.2023 № 202305000100013 сторони засвідчили факт надання ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6705 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, для розташування критої льодової ковзанки із штучним льодом, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.
Згідно з п., п. 6, 12 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 921 772,65 грн. в цінах 2023 року. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі та в розмірі 207653,18 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2023 року.
30.03.2023 здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» щодо земельної ділянки площею 0,6705 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, на підставі Договору оренди землі від 01.03.2023 № 202305000100013, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 327912353 від 04.04.2023.
Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (Інформаційна довідка № 326627121 від 22.03.2023) право власності на нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди; опис об'єкта: будівля літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М., загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м.; вбиральня літ. З; стадіон літ. № 1; паркан літ. № 2; замощення І, ІІ, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655778323101, з 27.09.2018 зареєстровано за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ».
Таким чином, починаючи з вересня 2018 року земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 площею 0,6705 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, перебувала у користуванні відповідача у зв'язку із розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 площею 0,6705 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, тобто земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
Право оренди ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на цю земельну ділянку зареєстроване 30.03.2023 (Витяг з Державного реєстру речових прав № 327912353 від 04.04.2023).
З наданої ГУ ДПС у Запорізькій області інформації від 23.02.2022 № 4173/5/08-01-04-04 вбачається, що ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» не нараховує та не сплачує плату за землю (земельний податок або орендну плату за щемлю) за користування земельними ділянками, в тому числі з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 (земельна ділянка з таким кадастровим номером в Державному реєстрі речових прав не зареєстрована).
Згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області № 7660/5/08-01-04-04 від 27.09.2022 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413 за період з 2019 по 2022 рік не звітувало, плату за землю не нараховувало та не сплачувало.
Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки № НВ-2300004832023 від 06.02.2023 нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 6 921 722,65 грн.
З урахуванням вище наведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою площею 0,6705 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 08.07.2020 по 11.03.2022 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 08.07.2020 по 11.03.2022, становить 271072,61грн., зокрема:
- за період з 08.07.2020 по 31.12.2020- 71485,84 грн.;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 164152,71 грн.;
- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 35434,06 грн.
Враховуючи, викладене, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 08.07.2020 по 11.03.2022), в розмірі 271072,61грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього ж Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
З наведеного слідує висновок, що об'єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Матеріалами справи доведено, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30ав Державному земельному кадастрі здійснена 08.07.2020, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300003602023 від 31.01.2023.
Таким чином, суд вважає слушними та обґрунтованими доводи відповідача, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, набула статусу об'єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства саме з 08.07.2020.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності з 27.09.2018 і до теперішнього часу за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М., загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м.; вбиральня літ. З; стадіон літ. № 1; паркан літ. № 2; замощення І, ІІ, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.
Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, що має кадастровий номер 2310100000:05:009:0413.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно, 24.10.2018 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» звернулося до Запорізької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.
Рішенням Запорізької міської ради № 38/34 від 28.11.2018 ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,800 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом та подальшої передачі її в оренду.
26.08.2020 рішенням Запорізької міської ради № 111/16 «Про передачу ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» в оренду земельної ділянки по вул. Волгоградській, 30а для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування критої льодової ковзанки зі штучним льодом по вул. Волгоградській, 30а.
01.03.2023 між Запорізькою міською радою та ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» укладено Договір оренди землі № 202305000100013 від 01.03.2023, яким відповідачу на підставі рішення Запорізької міської ради № 111/16 від 26.08.2020 передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6705 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0413, для розташування критої льодової ковзанки із штучним льодом, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.
Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що в порушення ст. 125 ЗК України, ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (відповідач у цій справі) користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою у період часу з 08.07.2020 (з моменту формування спірної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав) до моменту укладення договору оренди цієї земельної ділянки з Запорізькою міською радою.
Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст., ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).
Позивач, мотивуючи заявлені позовні вимоги, посилається на положення статей 1212 - 1214 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, а обґрунтовуючи вимоги про стягнення 271072,61 грн., зауважує, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за періодз 08.07.2020 по 11.03.2022, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За змістом пункту 4 частини 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а інша сторона додержувалась правил здійснення господарської діяльності.
За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
При цьому на відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, з моменту набуття у власність нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, у відповідача виник обов'язок укласти договір оренди спірної земельної ділянки, оскільки на цій земельній ділянці розташовані належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості, та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ»(набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
За таких обставин, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку у період з 08.07.2020 по 11.03.2022 не зареєстровано, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.
Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.
Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».
Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно з п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т.ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства.
До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153
Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За приписами п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належить у т.ч. податок на майно.
Згідно ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до положень п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів с нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
В свою чергу п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Також слід зазначити, що базою оподаткування відповідно до статті 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК.
За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Як вже зазначалося раніше, за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.
30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.
З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.
Саме тому, міська рада, формуючи розрахунок, встановила та розрахувала відсоток нормативної грошової оцінки землі, та розрахувала у відповідності до вищевказаних рішень та договору оренди землі суму завданих збитків, які міська рада понесла від безпідставно набутого майна ТОВ«СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ».
Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300004832023 від 06.02.2023 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, складає 6 921 722,65 грн.
З урахуванням вище наведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0413, площею 0,6705 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а,без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 08.07.2020 по 11.03.2022.
Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 08.07.2020 по 11.03.2022, становить 271072,61 грн., зокрема:
- за період з 08.07.2020 по 31.12.2020 - 71485,84 грн.;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 164152,71 грн.;
- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 35434,06 грн.
Відповідачем контррозрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, заявленого позивачем до стягнення, суду не надано.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.
Твердження відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позов, що з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи правильною є нормативна грошова оцінка землі, а також що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, спростовуються наступним.
Із наданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що під час його складання, у рядку № 2 «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО (грн.)» зазначена вартість земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації за минулі роки. Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки. Ці відомості є загальнодоступними і відповідач міг ними користуватись самостійно. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018-2020 роки складав 1,0; за 2021 рік - 1,1; за 2022 рік - 1,15. З урахуванням цих даних здійснений розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 20190- 2022 роки.
При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне відзначити, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в заявлений позивачем спосіб (шляхом стягнення з ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 08.07.2020 по 11.03.2022), в розмірі 271072,61грн.) не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 та № 922/5468/14.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, для кондиційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набутті (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. (статті 1212-1214 ЦК України)
Вказана правова позиція місцевого господарського суду відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.
Стосовно посилань відповідача про застосування до заявлених позовних вимог наслідків пропуску строку позовної давності, то суд погоджується доводами позивача з цього приводу наступного змісту.
30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», відповідно до якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнений пунктом 12, який набрав чинності 02.04.2020.
Так, відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на території України був встановлений карантин. Відповідними постановами Кабінету Міністрів України продовжувався на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.04.2023, а також продовжувалася на всій території України дія карантину через СОVID-19 до 30.04.2023.
Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Наразі відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в України продовжено до 15.11.2023.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем заявлені позовні вимог в межах строку позовної давності, а тому підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до заявлених позовних вимог відсутні.
Відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на один рік.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки.
Отже, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частин 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Законодавець визначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
В обґрунтування клопотання про надання відстрочки відповідач посилається на достатньо технологічно складний процес з утримання льодової ковзанки у робочому стані, значні фінансові втрати підприємства відповідача, пов'язані з утриманням льодової ковзанки, спричиненими введенням на території України спочатку режиму надзвичайної ситуації та карантину через СОVID-19, а потім режиму воєнного стану через військову агресію збройних сил Російської Федерації проти України.
Також відповідач просить суд прийняти до уваги, що льодова арена в м. Запоріжжя є соціальним об'єктом для міста, і, враховуючи кількість зруйнованих льодових ковзанок у Південно-Східному регіоні України, життєвонеобхідним об'єктом для хокейної спільноти, особливо для дитячих команд як елемент повернення до мирного життя. Відкриття льодової арени, незважаючи на усі ризики, пов'язані з агресією Російської Федерації, заплановане на вересень-жовтень 2023 року. Процес розконсервування об'єкту льодова арена, підготовка до запуску та наморожування льоду потребує значних фінансових затрат близько 400-500 тис. грн.
Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення докази та обставини, на які він посилається, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення цієї заяви з урахуванням наступного.
Складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Поряд з цим, надання відстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання відповідача на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання розстрочки суб'єкту господарювання.
За таких обставин, відповідачем не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту неможливості виконання рішення.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України спочатку режиму надзвичайної ситуації та карантину через СОVID-19, а потім режиму воєнного стану через військову агресію збройних сил Російської Федерації проти України, як на підставу для надання відстрочення виконання рішення, є загальновідомими обставинами, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому коштів за рішенням суду.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження виняткових обставин, беручи до уваги відсутність згоди позивача на надання відстрочки, правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Втім суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений можливості звернутися із заявою в порядку ст. 331 ГПК України знову, надавши документи, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, та відповідні докази.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статі 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем згідно з платіжною інструкцією № 341 від 04.04.2023 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 7302,81 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч., ч. 2, 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи клопотання позивача про повернення переплаченої суми судового збору, суд вважає наявними підставі для повернення позивачу з Державного бюджету України за відповідною ухвалою суду суми судового збору в розмірі 3236,72 грн. в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», м. Запоріжжя про стягнення 271072,61 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 08.07.2020 по 11.03.2022, задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) до місцевого бюджету (одержувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження, рахунок (IBAN): UA318999980314090544000008479) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 08.07.2020 по 11.03.2022, в розмірі 271072 (двісті сімдесят одну тисячу сімдесят дві) грн. 61 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, р/р № UA058201720344270024000034816, отрмувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 02140892, банк: Державна Казначейська служба України м. Київ) судовий збір у розмірі 4066 (чотири тисячі шістдесят шість) грн. 09 коп. Видати наказ.
4. Повернути за відповідною ухвалою суду Запорізькій міській раді, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3236,72 грн. у зв'язку із прийняттям судом до розгляду зменшених позовних вимог у справі № 908/1243/23.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 25» вересня 2023 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.