номер провадження справи 4/71/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.09.2023 Справа № 908/1050/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення 8 640 949,56 грн.
За участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Немна Т.І., на підставі довіреності № 4 від 01.01.2023 (адвокат);
від відповідача (заявника, боржника): Балховітіна В.Г., на підставі довіреності № 01 від 30.12.2022;
від третьої особи: не з'явився;
29.08.2023 на електронну пошту господарського суду Запорізької області з підтвердженим КЕП надійшла заява вих. № 12/0923 від 28.08.2023 (вх. № 18455/08-08/23 від 29.08.2023) Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23, якою заявник просить суд на підставі ст. 331 ГПК України розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами по 592 034,19 грн., а в останньому м'ясці - 592 037,22 грн.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.2023 заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 заяву Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 11.09.2023.
В судове засідання 11.09.2023 з'явилися представники позивача (стягувача) та відповідача (заявника, боржника), здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
Представник третьої особи в судове засідання 11.09.2023 не з'явився, про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1050/23 третя особа суд завчасно не повідомила. Про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1050/23 третя особа повідомлялася належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 про призначення судового засідання з розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23, приймаючи до уваги до уваги, військову агресію Російської Федерації проти України та рекомендації Ради Суддів України щодо здійснення правосуддя в таких умовах, суд визнав явку представників сторін в судове засідання з розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі № 908/1050/23 не обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 по суті в судовому засіданні 11.09.2022 за відсутністю представника третьої особи за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 11.09.2023 заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 розглянуто, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи та долучених судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 11.09.2023 представник Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1050/23 підтримав з підстав, викладених у цій заяві.
04.09.2023 на електронну пошту господарського суду Запорізької області з підтвердженим КЕП від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» надійшли Заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду по справі № 908/1050/23 (вх. № 18801/08-08/23 від 04.09.2023), а 06.09.2023 за вх. № 19099/08-08/23 аналогічні Заперечення засобами поштового зв'язку надійшли до служби діловодства суду, в яких позивач заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 вважає необґрунтованою та безпідставною. Свою позицію позивач мотивує наступним: посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що стали причиною невиконання ним своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 позивач вважає безпідставним і недоведеним, оскільки вони не підтверджені відповідним сертифікатом стосовно конкретних правовідносин і конкретного договору. Крім того, форс-мажор є тим правовим інструментом, який запроваджено з метою звільнення від відповідальності, а не від виконання зобов'язань за договором. В той же час, за рішенням суду у справі № 908/1050/23 стягнуто лише основний борг та нараховані позивачем компенсаційні нарахування (3 % річних та інфляційні нарахування), які мають на меті компенсувати втрати кредитора і за своєю суттю не є штрафними санкціями. Також позивач просить суд врахувати, що сторонами в договорі про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 визначено порядок повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин. Доказів дотримання цього порядку відповідачем не подано. ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області (крім позивача на території ліцензійної діяльності - Запорізька область, функції постачальника універсальної послуги ніхто не виконує). Основним джерелом доходу позивача є грошові кошти від побутових споживачів. З початком запровадження 12.03.2020 в Україні карантину, пов'язаного з розповсюдженням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та подальшим прийняттям на державному рівні законодавчих ініціатив, якими заборонено ряд заходів, у тому числі, й здійснення відключення боржників по житлово-комунальним послугам, значно знизилася платіжна дисципліна споживачів електричної енергії, що призвело, в свою чергу, до початку зростання дебіторської заборгованості. Значна частина структурних підрозділів ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» знаходяться на території громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації. З початком запровадження військового стану в Україні платіжна дисципліна споживачів за використану/спожиту електричну енергію знаходиться у критичному стані. Приріст дебіторської заборгованості по споживачам електричної енергії на 01.01.2023 в порівнянні з 01.01.2022 в 3 рази або на 1,1 млрд. грн.., в тому числі приріст дебіторської заборгованості по споживачам електричної енергії, які знаходяться в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, збільшився в 5 разів або на 0,97 млрд. грн. В тому числі, значний обсяг заборгованості спостерігається у споживачів, які сплачують за спожиту електричну енергію за рахунок бюджетних коштів та у комунальних підприємств, які відмовляються здійснювати оплату електричної енергії за власні об'єкти. Відповідно до Звіту про фінансовий стан Товариства дебіторська заборгованість споживачів станом на 01.07.2023 становить 2 456 998 тис.грн., у зв'язку із чим у Товариства зростає й кредиторська заборгованість перед учасниками ринку електричної енергії та станом на 01.07.2023 вона становить 87 503 тис.грн. Але не зважаючи на скрутне становище та тяжку ситуацію в країні, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» продовжує виконувати свої функції та забезпечувати електричною енергією всіх споживачів (у тому числі й об'єкти критичної та військової інфраструктури). Тому невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань ставить ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» в скрутне становище, а задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення жодним чином не може гарантувати виконання відповідачем здійснення своєчасних оплат по судовому рішенню та оплати поточних зобов'язань за спожиту електричну енергію. Враховуючи викладене, позивач просить суд в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі № 908/1050/23 відмовити в повному обсязі.
Третя особа письмових пояснень по суті заяви Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 суду не надала.
Розглянувши заяву Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради (відповідач у справі, боржник) про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 строком на 12 місяців і матеріали справи № 908/1050/23, суд встановив:
В березні 2023 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про стягнення 8 640 949,56 грн. заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022, в тому числі 8 538 192,49 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію, 56 255,47 грн. інфляційних втрат та 46 501,60 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 справу № 908/1050/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1050/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/71/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, призначено підготовче засідання.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя 6 896 662 грн. 26 коп. основного боргу, 56 255 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 46 501 грн. 60 коп. 3 % річних та 104 991 грн. 29 коп. судового збору. Провадження у справі № 908/1050/23 в частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя 1 641 530,23 грн. основного боргу за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 закрито.
Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 на 12 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропоновано графіку, КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними підставами.
Загальна сума заборгованості, яку відповідач має сплатити позивачу згідно рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 складає 7 104 410,31 грн. Така сума є дуже значною та відповідач не має можливості одноразовою виплатою погасити таку суму боргу перед позивачем.
Відповідач вважає, що в даному випадку існують певні обставини, що істотно ускладнюють одночасне і повне виконання рішення суду у справі № 908/1050/23.
Так, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України. Таким чином, відповідач вважає, що порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 сталося з незалежних від нього причин, внаслідок дії форс-мажорних обставин.
КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради є підприємством критичної інфраструктури, що забезпечує населення Запорізької області питною водою. Свою діяльність вВідповідач реалізовує через свої структурні підрозділи, а саме: експлуатаційний цех водопостачання Західного групового водоводу; Василівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення; Степногірський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення; Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення; Великобілозерський експлуатаційний цех водопостачання; Куйбишевський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення; Розівський експлуатаційний цех водопостачання; Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення.
З початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та ведення на території України режиму воєнного стану під контролем російських військ та окупаційної адміністрації перебувають шість із восьми структурних підрозділів КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради.
КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради є підприємством-монополістом, що надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у Запорізькій області. Єдиним джерелом доходів Підприємства є здійснення споживачами оплати за надані послуги.
Згідно довідки про стан розрахунків споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення рівень оплат щомісячно стрімко знижується. Низький рівень оплат відображений Довідці про стан дебіторської заборгованості, яка станом на станом на 01.08.2023 вже сягнула аж 276 672 317,31 грн.
Вищенаведене свідчить про те, що наразі відповідач перебуває у глибокій фінансовій кризі. Крім того станом на 28.08.2023 на рахунках Підприємства обліковується лише 140 601,60 грн., що позбавляє відповідача можливості взагалі здійснювати будь-які значні фінансові операції.
З фінансового результату відповідача за 2022 року вбачається, що прибутку відповідач не отримав (рядок 2350), а ось чистий збиток склав аж 60 222 тис.грн. (рядок 2355).
Фінансовий результат відповідача за 1 півріччя 2023 року також фіксує, що прибутку відповідач не отримав (рядок 2350), а ось чистий збиток лише за 3 місяці 2023 року вже склав 87 861 тис.грн. (рядок 2355).
Військова агресія Російської Федерації проти України лишила можливості споживачів відповідача сплачувати за надані послуги та лише спричиняє критично великі збитки (пошкодження водопровідних мереж, насосних станцій та обладнання, які КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради ремонтує за власні кошти задля забезпечення населення водою).
Також відповідач просить суд врахувати, що Запорізька обласна військова адміністрація направила відповідачу лист від 18.07.2023 вих. № 1875/01-13, з якого вбачається, Запорізька обласна військова адміністрація спільно з Українською асоціацією підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» направили звернення до Кабінету Міністрів України з проханням розглянути можливість виділення з державного бюджету коштів у сумі 84,0 млн.грн. на фінансову підтримку Підприємства відповідача. Наразі дане питання вже знаходиться на опрацюванні Кабінету Міністрів України. Після виділення зазначеної фінансової підтримки частина піде на погашення боргу перед позивачем.
Розглянувши заяву КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради про розстрочення виконання рішення по справі № 908/1050/23, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Проаналізувавши наведені КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради (заявником, відповідачем у справі) обставини, якими він мотивує необхідність розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, подані заявником в підтвердження важкого матеріального становища, суд дійшов висновку, що ці обставини є тими конкретними винятковими обставинами, в розумінні ст. 331 ГПК України, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі № 908/1050/23 і є підставою для надання КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради можливості виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
При цьому судом враховано, що рішенням суду від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 з відповідача стягнуто основний борг та нараховані позивачем компенсаційні нарахування (3 % річних та інфляційні нарахування) саме за електроенергію спожиту електроустановками відповідача, які знаходяться на тимчасово окупованій території.
З матеріалів справи № 1050/23 вбачається, що відповідачем визнавалися нарахування за спожиту електричну енергію електроустановками, які знаходяться на підконтрольній Україні території (мережі ЗМЕМ, Вільнянського МРРЕМ, Запорізького РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго»), та борг в цій частині відповідачем був сплачений, у зв'язку із чим провадження у справі № 908/1050/23 в частині позовних вимог про стягнення 1 641 530,23 грн. основного боргу за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 закрито.
Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, що стали причиною невиконання ним своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022, то суд зауважує на наступне.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням викладеного суд погоджується з твердженням позивача, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов'язання: повернення кредиту та сплати процентів.
Згідно з частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.
Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов'язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов'язання.
Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Керуючись вищевказаною нормою, Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст., ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов'язання невиконане саме у зв'язку з воєнними діями.
Більш того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
З огляду на це, абстрактний та загальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Також суд вважає обґрунтованими в цьому контексті доводи позивача, що предметом позову у цій справі є нараховані позивачем лише компенсаційні нарахування (3 % річних та інфляційні нарахування), які мають на меті компенсувати втрати кредитора і за своєю суттю не є штрафними санкціями.
Вище наведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Суд також зазначає, що всі громадяни, підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі та зазнають негативний вплив воєнних дій та введення на території України режиму воєнного стану, тому позивач у справі (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на отримання коштів за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022.
Також суд погоджується з доводами позивача, що сторонами в договорі про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 100 від 02.09.2022 визначено порядок повідомлення сторони про настання форс-мажорних обставин. Доказів дотримання цього порядку відповідачем суду не подано.
З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у справі № 908/1050/23 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського відповідача та може призвести до банкрутства підприємства, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 в частині стягнення 6 896 662 грн. 26 коп. основного боргу, 56 255 грн. 47 коп. інфляційних втрат і 46 501 грн. 60 коп. 3 % річних на 10 місяців починаючи з вересня 2023 року по червень 2024 року (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними рівними частками.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. Заяву Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 строком на 12 місяців задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 в частині стягнення з Комунального підприємства «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя 6 896 662 грн. 26 коп. основного боргу, 56 255 грн. 47 коп. інфляційних втрат і 46 501 грн. 60 коп. 3 % річних на 10 (місяців) місяців в наступному порядку:
в вересні 2023 року - 699 941,93 грн.;
в жовтні 2023 року - 699 941,93 грн.;
в листопаді 2023 року - 699 941,93 грн.;
в грудні 2023 року - 699 941,93 грн.;
в січні 2024 року - 699 941,93 грн.;
в лютому 2024 року - 699 941,93 грн.;
в березні 2024 року - 699 941,93 грн.;
в квітні 2024 року - 699 941,93 грн.;
в травні 2024 року - 699 941,93 грн.;
в червні 2024 року - 699 941,96 грн.
3. В іншій частині в задоволені заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2023 у справі № 908/1050/23 відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено і підписано 25.09.2023.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н. Г. Зінченко