ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/367/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: Янчук М.О. адвокат, ордер серії АМ №1047194
від відповідача: Кімак З.К., витяг з посадової інструкції від 01.07.22р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
Процесуальні дії по справі.
Відповідно до ухвали суду від 29.03.23р. справу за позовом Фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради з вимогами немайнового характеру про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії розглянуто за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначено на 24.04.23р. о 11:00год.
28.03.23р. до суду повернулася ухвала суду від 17.03.23р. про залишення позовної заяви без руху, надіслана на адресу позивача з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
12.04.23р. повернулася ухвала суду від 29.03.23р. про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ухвали суду від 12.05.23р. призначено підготовче засідання на 08.06.23р. о 10:00год.
23.05.23р. до суду повернулася ухвала суду від 12.05.23р., надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ухвали суду від 08.06.23р. відкладено підготовче засідання на 10.07.23р. о 10:00год., встановлено сторонам спору процесуальні строки для вчинення процесуальних дій.
Ухвалою суду від 10.07.23р. продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 03.08.23р. о 14:30год., застосувавши ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Ухвалою суду від 03.08.23р. закрито підготовче провадження та призначено справу №906/367/23 до судового розгляду по суті на 21.09.23 р. о 10:00год.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Фізична особа-підприємець Дацюк Марія Антонівна звернулася з позовом до відповідача Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради з позовом про:
- розірвання договору №1902 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня"), укладений між ФОП Дацюк Марією Антонівною та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 з 01.03.22р. (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач доводить, що 06.09.16р. між нею та Відповідачем укладено Договір про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №1902 (надалі за текстом - Договір №1902), розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня").
У 2021 році у вказаному приміщенні були встановлені індивідуальні теплові лічильники. Стверджує, що з травня 2022 року послугами Відповідача не користується та, в подальшому, не має наміру користуватися ними.
Зауважує, що Відповідач продовжує нараховувати до сплати кошти за послуги постачання теплової енергії.
Після звернення до Відповідача з письмовою заявою про розірвання договору про надання послуг централізованого опалення та припинення нарахування коштів за послуги, які, як доводить Позивач, нею не отримуються, відповіді від Відповідача не отримано.
Позивач доводить, що встановивши факт припинення користування нею послугами Відповідача, відсутності заборгованості за послуги з надання централізованого теплопостачання є підставою для розірвання Договору №1902 у зв'язку з чим просить зобов'язати Відповідача провести перерахунок нарахованої суми оплати послуг, починаючи з березня 2022 року та припинити нарахування плати за послуги, оскільки в укладеному договорі сторони передбачили можливість його дострокового розірвання у разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугами виконавця.
У відзиві на позовну заяву Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та доводить, що за умовами п. 11.1 Договору №1902 на постачання теплової енергії від 06.09.2016 року передбачено, що договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. В свою чергу, Позивач звернулася із заявою до Відповідача про дострокове його розірвання 01.12.2022 року, тобто в опалювальний період, що суперечить умовам договору. Єдиною підставою для припинення нарахувань за послуги постачання теплової енергії є рішення органу місцевого самоврядування та затверджений акт про відключення централізованого опалення, складений за участю представника виконавця послуг. В частині вимог про нарахування обсягів та вартості послуги постачання теплової енергії Позивачу, зауважує, що в опалювальний період 2022-2023 роки нарахування за опалення Позивачу здійснювалося по Методиці, затвердженій наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 зі змінами, внесеними наказом Міністерства розвитку громад і територій №358 від 28.12.2021 року. Листом Міністерства розвитку громад та територій України №7/11/1415-22 від 01.02.2022 року щодо набуття чинності з 28.01.2022 року №358 "Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" були внесені зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 28.12.2018 року №315 шляхом викладення її у новій редакції (надалі за текстом - Методика).
Так, у розділі 6 Методики визначено, що для будівель, в яких частина приміщень (квартир, нежитлових приміщень) або всі приміщення оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, Виконавець послуг на кінець кожного розрахункового періоду (протягом опалювального сезону) розраховується мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на 1м.2 опалювальної площі. Вихідними даними для даного розрахунку є обсяг теплової енергії, витраченої на опалення квартир та нежитлових приміщень будівлі та загальна опалювальна площа квартир та нежитлових приміщень будівлі.
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (qоп min) визначається від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (q оп) у розрахунковий період, яке розраховується за формулою: q оп = (Q оп буд - Q оп ф.с. - QМЗК)/(E S т.ліч/пр.j + E S пр-роз/пр.g + E S б.обл. /пр.і)
j g i
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (q оп min) дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення (q оп min), тобто q оп min= 0.5 x q оп.
Відповідач доводить, що магазин "Баришня" в м. Житомирі розташований на першому поверсі в житловому будинку, у якому встановлені індивідуальні лічильники теплової енергії, які введені в експлуатацію на опалювальний сезон 2022-2023 роки, а також проводиться нарахування за загальнобудинкові витрати на опалення та плати за абонентське обслуговування.
Зауважує, що у звіті про отриману теплову енергію за листопад 2022 року Відповідач передав 0,0 Гкал, тому відбулося донарахування до мінімальної норми споживання. По вулиці Небесної Сотні, 5 в листопаді 2022 року розрахунок мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії такий: q оп=(28,7870 - 8,2256)/(97,66+0,00+1505,29) = 0,012827 Гкал/м2; 0,012827 Гкал/м2 х 97,66 м.2 = 1,2526 Гкал; (qоп min) = 1,2526 х 0,5 = 0,6263 Гкал.
По приміщенню магазину "Баришня" мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії в листопаді 2022 року становить 0, 6263 Гкал. Загальна сума Гкал становить: 0,00 Гкал по індивідуальному лічильнику + 0,4295 Гкал загально будинкові потреби на опалення + 0,626391 Гкал донарахування = 1,055891 Гкал. Розподіл Гкал аналогічно відбувається за кожен місяць опалювального сезону.
В частині нарахування за опалення МЗК (загальнобудинкові витрати) проведено на підставі ст.10 п. 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 за №2119-VIII в якій визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання та пункту 24 абз. 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (постанова КМУ №830 від 21.08.2019р.) в якій визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляються також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідач вказує, що нова редакція вищезазначеної Методики у пункті 8 розділу 4 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби складатиме: для 1-5 поверхової будівлі - 25%, для 6-10 поверхової будівлі - 20%, для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%, застосовується також корегуючий коефіцієнт, який враховує співвідношення площ відключених і підключених до центрального теплопостачання квартир. Даний відсоток МЗК Відповідач розподіляє на всі квартири, нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, в пропорційному відношенні (згідно опалювальних площ), тобто додаткових Гкал, які не зафіксовані загальнобудинковим лічильником тепла Відповідач не розподіляє, а враховує реальний обсяг теплової енергії, використаної за певний час будинком.
Відповідач в частині абонентської плати зауважує, що визначення терміну плати за абонентське обслуговування наведено у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII від 09.11.2017. Оскільки у будинку по вул. Небесної Сотні, 5 встановлено загальнобудинковий тепловий лічильник, плата за абонентське обслуговування складає - 30,28 грн.
У доповненні до відзиву на позовну заяву Відповідач додатково доводить, що 01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", яким внесено зміни до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги". У п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги"в новій редакції, чинній з 01.05.2021, передбачено , що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
В свою чергу, згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону. За приписами ч.5 ст.13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. 01.10.2021 на виконання вимог даного Закону, Відповідач на офіційному сайті розмістило індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії. Оскільки у визначений нормативними актами строк співвласниками житлового будинку за адресою вул. Небесної Сотні, буд. 5 у місті Житомирі, та безпосередньо Позивачем, як власником нежитлового приміщення у цьому будинку, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР. Таким чином, з урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства типовий індивідуальний договір між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту опублікування Відповідачем індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання. В свою чергу договір №1902 від 06.09.2016 на постачання теплової енергії вважається розірваним з 01.11.2021. На підставі викладеного, Відповідач просив закрити провадження у справі за позовною вимогою про розірвання договору №1902 від 06.09.2016.
У відповіді на відзив Позивач не погоджується з доводами Відповідача про те, що договір № 1902 від 06.09.2016 припинив свою дію автоматично, оскільки новий договір не укладався, а в рахунках на оплату дотепер здійснювалося посилання на договір, про розірвання якого заявлено позовну вимогу. Окрім того, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, аналогічні вимоги/положення передбачені у підп. 1 п. 4.2. Договору від 06.09.2016 року. Натомість Позивача не користувалася тепловою енергією. Безпідставним є посилання Відповідача на наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, оскільки, на думку Позивача, він суперечить Закону та нормам ЦК України. Згідно постанови КМУ від 21.08.19р. №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" з урахуванням змін, внесеними постановами КМУ №1022 від 08.09.21 та №1209 від 10.11.21р., вказано, зокрема, що визначення кількості та якості послуги здійснюється відповідно до умов договору, а також надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач не погоджується з аргументами Позивача. Наполягає на доводах про те, що між сторонами спору договірні відносини регулює типовий індивідуальний договір, який вважається укладеним з 01.11.21р. відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , оскільки він що є публічним договором приєднання. В свою чергу, договір №1902 від 06.09.16 на постачання теплової енергії вважається розірваним з 01.11.2021. Констатує, що положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у багатоквартирному будинку споживачам (співвласникам багатоквартирного будинку) надається комунальна послуга - послуга з постачання теплової енергії, а не здійснюється купівля-продаж теплової енергії як товарної продукції. Щодо нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії доводить, що у разі відсутності змін у показах розподільчого приладу обліку вбачається порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії у розрахунковому періоді і такому споживачу у відповідності до вимог Методики здійснюється донарахування обсягу спожитої теплової енергії.
У виступах в судових дебатах представник Позивача просив позов задовольнити , представник Відповідача - у позові відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06.09.2016 року між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (Відповідач, виконавець) та Фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни (Позивач, споживач) був укладений Договір №1902 на постачання теплової енергії, згідно якого виконавець зобов'язався своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов'язався своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Тарифи на теплову енергію на дату укладення договору становлять: для другої групи споживачів: 1019, 09 грн без ПДВ за одну Гкал (п. 2.1. Договору №1902).
Плата за надану теплову енергію при наявності засобів обліку справляється за їх показниками згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 2.3. Договору №1902).
Характеристика об'єктів споживача теплової енергії:
- вул. Небесної Сотні, 5, S пр.= 87,2 м.2 х 2,8 м.2 і 2,5 м = 97,66 м.2. Розрахункове теплове навантаження Гкал/год - 0,0049.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (підп. 1 п. 3.1. Договору №1902).
Теплова енергія сплачується безготівково на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2. Договору №1902).
Не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплатити по цьому Договору (п. 3.5. Договору №1902).
Припинення постачання теплової енергії у випадках, та порядку, що затверджується Правилами застосування теплової енергії, іншими нормативними актами України, а також цим договором (п. 8.1. Договору №1902).
Самовільне припинення постачання теплової енергії забороняється (п.8.2. Договору №1902).
Витрати, пов'язані з припиненням постачання теплової енергії покладаються на споживача (п. 8.3. Договору №1902).
Строк дії Договору №1902, згідно п. 11.1. якого, укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.
Розірвання договору можливо тільки в міжопалювальний період (п. 11.2. Договору №1902).
Договір може бути розірваний достроково у разі переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи, невиконання умов договору сторонами договору. При розірванні договору споживач зобов'язаний повністю сплатити вартість поставленої теплової енергії (п. 11.3. Договору №1902) (а.с.14-20).
09.07.2021 року Позивач надіслала Відповідачу лист в якому просила прийняти в експлуатацію теплові лічильники, що змонтовані в приміщенні магазину "Баришня" за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 в кількості 4- теплолічильників, а саме: 1) прилад №5371, СВТУ-11Т RP; 2) прилад №5369, СВТУ-11Т RP; 3) прилад №5372, СВТУ-11Т RP; 4) прилад №5370, СВТУ-11Т RP (а.с. 35-38).
Згідно Акту перевірки лічильників теплової енергії систем опалення від 09.08.21р. в приміщенні магазину "Баришня" по вул. Небесної Сотні, 5, кв. 23, 24, перевірено типи лічильників СВТУ-11Т (RP) - 4 комплекти заводськими номерами №№5371, 5369, 5372, 5370 та допущено до експлуатації (а.с. 40).
Актом перевірки лічильників теплової енергії систем опалення від 20.04.22 року в приміщенні магазину "Баришня" по вул. Небесної Сотні, 5, кв. 23, 24, перевірено типи лічильників СВТУ-11Т (RP) - 4 комплекти заводськими номерами №№5371, 5369, 5372, 5370 виявлені недоліки: теплолічильники виведені з експлуатації в робочому стані в зв'язку з закінченням опалювального сезону (а.с. 39).
У період з 01.01.22р. до 01.01.23р. Відповідач надсилав рахунки на оплату послуги з постачання теплової енергії, а саме:
1) за січень 2022 на загальну суму 15432,30грн , з яких 6872,49грн - борг станом на 01.01.2022, 8559,81грн - нарахування за січень : показники лічильника попередні 1,069, поточні -2,048, різниця 0,979Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,1021Гкал, місця загального користування-0,1854Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
2) лютий 2022 року на загальну суму 14701,71грн, з яких 15432,30грн - борг станом на 01.02.2022, 6141,90грн - нарахування за лютий: показники лічильника попередні 2,048, поточні -2,819, різниця 0,771Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування-0,1304Гкал; сплачено - 6872,49грн;плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
3) за березень 2022 року на загальну суму 11747,41грн, з яких 14701,71грн - борг станом на 01.03.2022, 5605,51грн - нарахування за березень: показники лічильника попередні 2,819, поточні -2,819, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,7842Гкал, місця загального користування-0,1344Гкал; сплачено - 8559,81грн; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
4) за травень 2022 року на загальну суму 9612,33грн, з яких 9582,64грн - борг станом на 01.05.2022, 29,69грн - нарахування за травень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування - 0Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
5) за червень 2022 року на загальну суму 8831,10грн, з яких 9612,33грн - борг станом на 01.06.2022, -781,23грн - перерахунок на користь споживача: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування - 0Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
6) за липень 2022 року на загальну суму 8860,79грн, з яких 8831,10-грн - борг станом на 01.07.2022, 29,69грн - нарахування за липень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування - 0Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
7) за серпень 2022 року на загальну суму 8890,48грн, з яких 8860,79грн - борг станом на 01.08.2022, 29,69грн - нарахування за серпень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування - 0Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
8) за вересень 2022 року на загальну суму 8920,17грн, з яких 8890,48грн - борг станом на 01.09.2022, 29,69грн - нарахування за вересень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,0000Гкал, місця загального користування - 0Гкал; плата за абонентське обслуговування -24,74грн;
9) за жовтень 2022 року на загальну суму 10467,45грн, з яких 8920,17грн - борг станом на 01.10.2022, 1547,28грн - нарахування за жовтень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,1394Гкал, місця загального користування - 0,0956Гкал; плата за абонентське обслуговування -25,23грн;
10) за листопад 2022 року на загальну суму 17315,33грн, з яких 10467,45грн - борг станом на 01.11.2022, 6847,88грн - нарахування за листопад: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,626391Гкал, місця загального користування - 0,429500Гкал; плата за абонентське обслуговування -25,23грн;
11) за грудень 2022 року на загальну суму 27492,69грн, з яких 17315,33грн - борг станом на 01.12.2022, 10177,36грн - нарахування за грудень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,927477Гкал, місця загального користування - 0,644070Гкал; плата за абонентське обслуговування -25,23грн;
12) за січень 2023 року на загальну суму 36680,10грн, з яких 27492,69грн - борг станом на 01.01.2023, 9187,41грн - нарахування за грудень: показники лічильника попередні 3,039, поточні -3,039, різниця 0,0000Гкал, донарахування до мін. норми споживання -0,836360Гкал, місця загального користування - 0,581873Гкал; плата за абонентське обслуговування -25,23грн (а. с. 21-32).
01.12.22р. Позивач звернулася до Відповідача зі скаргою в якій вказала, що відповідно до укладеного договору №1902 від 27.07.2015 належним чином виконувала його умови, однак вже довгий час не користується послугами з отримання теплової енергії у належний їй на праві приватної власності об'єкт нерухомості магазин "Баришня", вхід до якого виконаний окремо з вулиці та у якому немає опалювальних пристроїв. В свою чергу, рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії продовжують надходити за відсутності факту надання таких послуг. Просила розірвати Договір №1902 від 27.07.2015 (а. с. 33).
У відповідь на скаргу Відповідач у листі від 28.12.2022 за №3075/6 повідомив Позивачу, серед іншого, що в опалювальному періоді 2022-2023р.р. нарахування за опалення МЗК здійснюється по затвердженій наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315 з відповідними змінами Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, згідно з якою у разі, якщо визначений згідно переданих споживачем даних вузла розподільного обліку, обсяг теплової енергії, використаний на опалення квартири або нежитлового приміщення за розрахунковий період, менший обсягу теплової квартири, розрахованого згідно мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії по будівлі та опалювальної площі квартири або нежитлового приміщення, виконавцем послуг проводиться донарахування обсягів теплової енергії до мінімального середнього обсягу. Магазин "Баришня" у м. Житомирі розташований на першому поверсі в житловому будинку , тому також проводиться нарахування за загальнобудинкові витрати на опалення та плати за абонентське обслуговування. Оскільки приміщення приєднане до системи центрального опалення, Позивач є споживачем послуг Відповідача, тому неможливо розірвати договір №1905 від 06.09.2016 року.
Позивач звернулася з позовом до суду з вимогою розірвати договір №1902 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня"), укладений між ФОП Дацюк Марією Антонівною та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та зобов'язати Відповідача провести перерахунок та припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 з 01.03.22р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо статусу власника ізольованого нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.
Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:
- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (пункт 1);
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).
Позивач є власником нежитлового приміщення (приміщення магазину "Баришня") у багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку.
Те, що нежитлове приміщення (приміщення магазину "Баришня") не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у Позивача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна ( постанова Верховного Суду від 27 березня 2023 року у cправі № 920/1343/21).
У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 цього Закону виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Пунктом 3 Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону України № 2454-VIII від 07.06.2018р. Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо уточнення порядку введення в дію Закону») було встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Пунктом 42 Закону України від 30.03.2020р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у пунктах 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1, № 23, ст. 211) слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» було замінено словами і цифрами «протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».
Так, 01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг. Згідно з цим Законом внесено низку змін до Законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Частинами першою, другою статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У частині 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
За приписами ч.5 ст.13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року №2189-VIII (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
01.10.2021, на виконання вимог Закону, КП Житомиртеплокомуненерго » оприлюднило на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання ( а.с. 113).
Факт приєднання Позивача до умов індивідуального договору (акцептування договору) підтверджується: рахунком на оплату послуги за постачання теплової енергії № 1902П за січень 2022, згідно з яким Позивач спожила 0,9790 Гкал , про що доводять попередні показники лічильника 1,069 та поточні - 2,048; рахунком на оплату послуги за постачання теплової енергії № 1902П за лютий 2022, згідно з яким Позивач спожила 0,771Гкал , про що доводять попередні показники лічильника 2,048 та поточні - 2,819, а також частково погасила борг за попередні періоди в сумі 6872,49 грн ( а.с. 21-22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17 викладено правову позицію, згідно з якою частина четверта статті 19, частина третя статті 24 Закону України "Про теплопостачання" містять загальне правило про необхідність споживання теплової енергії на підставі договору для суб'єктів, теплоспоживче обладнання яких (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у цих суб'єктів індивідуального приладу обліку теплової енергії, тоді як відносини зі споживання теплової енергії фізичними особами, що мають статус суб'єкта господарювання, та/або юридичними особами, житлові/нежитлові приміщення яких розміщені у складі багатоквартирного будинку і які є її кінцевими споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (у цій справі Законом від 24.06.2006 № 1875-IV). Обов'язковим для учасників таких відносин є укладення договору відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 ( не діє з 01.05.2022).
У постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 904/7024/17 Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, аналіз наведених приписів приводить до висновку про те, що за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг (постанова від 18 листопада 2021 року у справі № 908/3233/20).
Таким чином, між сторонами спору з 01.10.2021 існують договірні відносини з постачання теплової енергії відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021).
З врахуванням викладеного, суд поділяє доводи Відповідача про неможливість розірвання договору №1902 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня"), укладеного між ФОП Дацюк Марією Антонівною та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради як у позасудовому , так і судовому порядку.
Підстави для закриття провадження у справі за цією позовною вимогою на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України відсутні. Мотиви суду наступні.
Верховний Суд звертається до своєї позиції, викладеної у постанові від 25.04.2023 у справі № 922/3734/21, відповідно до якої згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/18700/20).
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/13216/22).
Не підлягають задоволенню також позовні вимоги зобов'язати Відповідача провести перерахунок та припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 з 01.03.22р.
На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика № 315), а постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії, які набули чинності з 04.09.2019 ( далі - Правила № 830).
Відповідно до абз. 2, 3 п. 13 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п.п. 32, 33 Правил №830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Згідно з п. 38 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Як встановив суд у цій справі нежитлове приміщення (магазин "Баришня" ) не відокремлене від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) у багатоквартирному будинку по вул. Небесної Сотні,5 у м.Житомирі. Тому з врахуванням приписів чинного законодавства Позивач зобов'язана оплачувати послуги з постачання теплової енергії , не зважаючи на перекриття входу теплоносія у нежитлове приміщення, про що доводить факт незмінності показників теплового лічильника за період травень 2022-грудень 2022 та січень 2023 .
Методикою № 315 встановлений порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (п. 1 розділу 1 Методики).
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Згідно з п. 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як передбачено шостим розділом Посібника та доповнення до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 Україна 244-94, затверджених Наказом Держбуду України від 30.02.2001 № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Відтак, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, кореспондує обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п.п. 34, 35 Правил № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
У розділі VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g відповідно, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі. Це донарахування не застосовується у разі неналежного теплопостачання у будівлі (відхилення від нормативних кількісних та якісних показників послуги з теплопостачання) за наявності у розрахунковому періоді у будівлі більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких складено акт-претензію щодо кількості та/або якості наданої послуги, підписаний споживачем та виконавцем комунальної послуги, або у разі, якщо претензії споживача щодо якості послуги з постачання теплової енергії вважаються визнаними відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.
Щодо розподілу судового збору
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 123 ГПК України) .
Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру ( ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".
За позов, що об'єднує дві немайнові вимоги Позивач сплатила судовий збір у розмірі 5368,00грн, що підтверджується квитанцією № ПН439 від 27.03.2023.
За загальним правилом у зв'язку із відмовою у позові сплачений судовий збір покладається на позивача ( п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України).
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У позові Фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни до відповідача Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про розірвання договору №1902 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня"), укладеного між ФОП Дацюк Марією Антонівною та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та зобов'язання відповідача провести перерахунок та припинення нарахування плати за послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 з 01.03.22р. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.09.23
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- позивачу ( рек.) РНПП 2200004483 + на ел. пошту адвоката: max_yan@ukr.net
3- відповідачу (рек.) ЄДРПОУ 35343771 на ел. пошту: teplo@teplo.net.zt.ua