печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38449/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року,-
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року.
Просить скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана постанова є безпідставною, формальною та немотивованою, оскільки слідчим не було надано належної оцінки усім поданим доказам.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, у прохальній частині скарги просив розглядати справу у його відсутність, скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання про визнання потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року у зв'язку з тим, що із матеріалів кримінального провадження не вбачається факту завдання ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням моральної або матеріальної шкоди, а отже в нього відсутній статус потерпілого у кримінальному провадженні. Крім того, слідчий у постанові вказав, що ОСОБА_3 має статус заявника у вказаному провадженні, у зв'язку з чим заявлені ним вимоги не підлягають задоволенню.
Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином, тому слідчий суддя прийшов висновку про задоволення скарги та скасування постанови старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року, як винесеної без законних на те підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 56, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 30.06.2023 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №420200000000368 від 28.02.2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1