ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
25.09.2023 м. ДніпроСправа № 904/4677/23
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 215 072,77 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 206 929,74 грн., що складають суму заборгованості за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії; 2 208,67 грн. - пені; 1 815,35 грн. - річних; 4 086,67 грн. - інфляції грошових коштів та 32,34 грн. - плати за абонентське обслуговування.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою від 04.09.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
14.09.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4677/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено відповідну ухвалу від 19.09.2023.
25.09.2023 від представника відповідача електронною поштою надійшла заява про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Мельниченко І.Ф. від розгляду справи № 904/4677/23.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розгляд справ в порядку спрощеного позовного провадження саме без повідомлення (виклику) учасників справи, що узгоджується, на його думку, із нормами частини 2 статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якої скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, у зв'язку з чим останній вважає дії особи, уповноваженої на виконання функцій держави, судді Мельниченко І.Ф. безспірним фактом зацікавленості в позбавленні відповідача права на доступ до правосуддя, позбавленні відповідача права на суд, що є порушенням присяги та є підставою для відводу від розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави для відводу (самовідводу) визначені статтями 35, 36 цього Кодексу, серед яких інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов'язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
Відповідно до статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
У своїй заяві про відвід судді Мельниченко І.Ф. ОСОБА_1 не наведено жодної підстави відповідно до норм частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, мотиви, з яких відповідач просить відвести суддю Мельниченко І.Ф. від розгляду справи № 904/4677/23, фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді.
Згідно з частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об'єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.
Зважаючи на викладені вище обставини, господарський суд не вбачає правових підстав для відводу судді у даній справі.
Крім того, відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді та про передачу справи на автоматизований розподіл в порядку, передбаченому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Мельниченко І.Ф. у справі № 904/4677/23 - визнати необґрунтованим.
Матеріали справи № 904/4677/23 передати для вирішення питання щодо розгляду заяви (вх. № 4838/23 від 25.09.2023) про відвід судді Мельниченко І.Ф., складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили - 25.09.2023 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя І.Ф. Мельниченко