печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41681/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 (далі - боржник, ОСОБА_2 ).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що згідно адвокатської угоди № 77 від 07.11.2007 року ним було сплачено ОСОБА_2 70 000 доларів США, які не були повернуті у встановлені строки.
Дослідивши матеріали заяви з доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження це особливий вид цивільного процесу, спрямований на вирішення безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В той же час суд зауважує, що за п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
З огляду на вказане суд зауважує, що обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилався на ті обставини, що згідно адвокатської угоди № 77 від 07.11.2007 року ним було сплачено ОСОБА_2 70 000 доларів США, які останній не повернув та відмовляється добровільно виконати взяті зобов'язання. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 625 879,00 грн., яке виконано не було. Таким чином, з урахуванням стягнутої за рішенням суду суми боргу, а також враховуючи 3 % річних та індекс інфляції, станом на день звернення до суду з судовим наказом загальна сума боргу становить 5 967 752 грн. 67 коп.
Отже, з заяви та матеріалів заяви вбачається що між сторонами існує спір щодо наявності заборгованості, що позбавляє суд у наказному провадженні вирішувати питання.
Згідно п. 3, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК; а також із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи наведені норми та викладене судом вмотивування, а також те, що за ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, то підстави для видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 160, 161, 165, 166, 260-261, 353, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 25.09.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький