СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/1111/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх.№668 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі № 917/1111/22 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Мацко О.С., повне рішення складено 14.03.2023)
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", м.Кременчук, Полтавська область,
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про звільнення АТ "Полтаваобленерго" від внесення орендної плати по договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 (в редакції договору про внесення змін від 13.09.2019 №5 до договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ з додатками) з 25.04.2022 до 01.07.2022.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Полтаваобленерго".
Рішення суду обґрунтовано тим, що ні під час дії договору оренди, ні при судовому розгляді справи позивачем не було надано жодних доказів знищення чи пошкодження до того рівня, що потребував би капітального ремонту усього орендованого майна (оскільки позивач просить повністю звільнити його від сплати орендної плати за весь період), враховуючи той факт, що орендоване майно знаходилося за різними адресами (м.Кременчук, вул.Свіштовська,2; с.Потоки, вул.Лісова, 20; просп.Свободи, 8, м.Кременчук); при поверненні майна з оренди сторонами зафіксовано пошкодження і знищення 5 об'єктів оренди; актами огляду майна від 25.04.2022, що перебуває у користуванні АТ "Полтаваобленерго" на підставі договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 зафіксовано, що зазначене в актах майно не використовується, в приміщенні, де знаходиться орендоване майно, працівники позивача не перебувають, однак вказане не свідчить про достатні підстави для звільнення орендаря від сплати орендної плати у спосіб, про який просить позивач у даній справі. Також, як зазначено в рішенні, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не спрямований на реальний захист прав позивача.
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з рішенням Господарського суду Полтавської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі не здійснено правильну правову кваліфікацію правовідносин сторін (щодо висновку суду про невірно обраний спосіб захисту) і, як наслідок, не застосовано норму права, яка регулює правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового акту.
Вказує, що внаслідок збройної агресії російської федерації у зв'язку з ракетним обстрілом російськими військами м. Кременчука Полтавської області 24 квітня 2022р., 14 травня 2022р., 18 червня 2022р. зазнало значних пошкоджень майно Кременчуцької ТЕЦ (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2): руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу та обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні. Зазначені пошкодження орендованого майна унеможливлюють користування майном, що зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії та стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24 квітня 2022р., про що видано наказ №114 від 26.04.2022. АТ «Полтаваобленерго» в зв'язку з неможливістю користування майном за функціональним призначенням внаслідок істотного пошкодження об'єкта оренди ракетним обстрілом військами російської федерації та наявної законодавчої підстави звільнити орендаря з 24.04.2022 від орендної плати по договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ, в зв'язку з неможливістю здійснювати діяльність на орендованому майні звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з заявою від 02.05.2022 № 10- 72/8160 про звільнення орендаря від орендної плати, яка обґрунтована постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», приписами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Зазначає, що постанову від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління державним та комунальним майном, як об'єктом права власності українського народу. Державою, в особі уповноваженого органу, встановлено право орендаря на звільнення від орендної плати, зокрема у разі істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди на підставі рішення суду, а тому висновок суду про неналежно обраний спосіб захисту не ґрунтується на вимогах закону.
Посилається на те, що внаслідок значного пошкодження орендованого майна, завданого масованими обстрілами російською федерацією протягом квітня - травня 2022р. знищені та суттєво пошкоджені будівлі, споруди, повністю зруйноване устаткування та обладнання, що використовується для виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії. Перебування людей в зоні пошкодження будівель і майна внаслідок аварійного стану після ракетного обстрілу небезпечно та враховуючи неможливість використання орендованого майна починаючи з 24.04.2022 припинено господарську діяльність з виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії. Характер пошкоджень майна та факт неможливості його використання в зв'язку з істотними пошкодженнями, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням зафіксовано в актах огляду майна від 25.04.2022, що в установленому законом порядку направлені орендодавцю. В актах комісією зафіксовано припинення виробництва теплової та електричної енергії з 24.05.2022 та встановлено, що державне майно, яке є об'єктом договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 та договору суборенди державного майна №2861 від 17.08.2016 не використовується за призначенням з 24.04.2022 в зв'язку з його істотним пошкодженням та фізичним знищенням внаслідок масованого ракетного обстрілу військами російської федерації. В порушення зазначеного, судом зроблено безпідставний висновок про можливість використання істотного пошкодженого майна в господарській діяльності відповідно до предмету договору оренди. 22.06.2022 відповідно до умов договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999, АТ «Полтаваобленерго» направлено на адресу РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях заяву №10-74/11537 про припинення договору оренди державного майна з 01 липня 2022р. Внаслідок припинення договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 в зв'язку з знищенням/пошкодженням орендованого державного майна, окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ, що належить до державної власності із строкового платного користування АТ «Полтаваобленерго» передало балансоутримувачу державне майно, що належить до державної власності, про що 15.08.2022 складено акт повернення з оренди окремого індивідуально визначеного майна Кременчуцької ТЕЦ, що належить до державної власності.
13.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6792), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що заборгованість зі сплати орендної плати за період з 24.04.2022 по 01.07.2022 відсутня, що підтверджується анкетою про стан майна і розрахунків за договором оренди. Жодних претензій (у тому числі матеріальних з приводу сплати орендної плати) за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 Регіональне відділення до АТ «Полтаваобленерго» не має. Доводи позивача про запровадження воєнного стану жодним чином не свідчать про наявність правових підстав для звільнення його від сплати орендних платежів починаючи з квітня 2022 року. Протягом 2022 року AT «Полтаваобленерго» безпосередньо орендованим майном не користувалось, оскільки останнє передано в суборенду ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (договір № 2861 суборенди державного майна від 17.08.2018). При цьому за договором суборенди цільове використання майна не передбачено. Доказів припинення/розірвання договору суборенди від 17.08.2018 № 2861 та повернення майна з суборенди матеріали судової справи не містять. За договором суборенди цільове використання орендованого майна (у т.ч. використання майна лише задля виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії) не передбачено. У відповідності до вимог частини 6 статті 762 ЦК України, AT «Полтаваобленерго» до теперішнього часу не підтверджено належними та допустимими доказами факт неможливості використання орендованого майна, у т.ч. з огляду на те, що матеріали судової справи не містять: доказів повернення майна із суборенди; доказів того, що після повернення майна із суборенди таке майно не могло бути ним використане у період з 25.04.2022 по 01.07.2022 через обставини, за які він не відповідає. Сам по собі факт не використання суборендарем орендованого державного майна (без доведення інших законодавчо встановлених підстав) не впливає на сплату орендної плати, оскільки орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
20.06.2023 до суду від ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» надійшли пояснення (вх.№7164), в яких третя особа вважає вимоги, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі № 917/1111/22 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Розгляд справи просить здійснювати без участі третьої особи.
14.08.2023 на електронну адресу суду, а 15.08.2023 поштою від апелянта надійшли письмові пояснення (вх.№9516, 9629) з приводу зменшення орендної плати пропорційно пошкодженому внаслідок збройної агресії російської федерації частини орендованого майна (54%). Апелянт просить розглянути апеляційну скаргу з їх врахуванням (пункти 26-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №917/1338/18 (провадження № 12-86гс20); пункти 15- 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19 (провадження № 12-12гс21)).
08.09.2023 до суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№10821), в яких останнім щодо підтвердження відсутності заборгованості зі сплати орендної плати з боку АТ «Полтаваобленерго» за період з 25.04.2022 по 01.07.2022 надано розрахунок орендної плати по договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні у режимі відеоконференції просив рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа у судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином ухвалою суду від 16.08.2023.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.09.1999 між Фондом державного майна України (орендодавцем) та ВАТ «Полтаваобленерго» (орендарем) укладено договір оренди державного майна №1056, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об'єктів) державного підприємства Кременчуцька ТЕЦ, склад і вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки державного майна, складеної станом на 01.09.1999 і становить 67 387 297 грн.
Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.
Протягом дії договору сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення до його умов стосовно терміну дії договору, реквізитів сторін, умов проведення оплати, про що укладалися додаткові угоди до договору, які є його невід'ємними частинами.
Так, 11.07.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ВАТ «Полтаваобленерго» підписано додаткову угоду №2 щодо внесення змін та доповнень до договору оренди №1056 від 22.09.1999, згідно з якою розділ перший доповнили п.1.2 наступного змісту: “1.2 Основна мета укладення договору оренди майна - його використання для надання комунальних послуг: забезпечення фізичних та юридичних осіб гарячою водою, опаленням, електропостачанням”.
Регіональне відділення ФДМУ по Полтавській області листом від 17.08.2018 за №11-102-3213 погодило укладення договору суборенди шляхом погодження розрахунку плати за суборенду окремого індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ ПАТ “Полтаваобленерго” в складі будівель, споруд, кабельних пристроїв, передавальних пристроїв, обладнання, інших основних засобів, транспортних засобів, за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2, що обліковується на балансі ПАТ “Полтаваобленерго”. Наголосило, зокрема, на дотримання зазначеного у проекті договору напряму використання майна.
17.08.2018 між ПАТ “Полтаваобленерго”, орендарем, та ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”, суборендарем, було укладено договір суборенди державного майна №2861, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне майно (групу інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ згідно з переліком майна, що є додатком №1 до цього договору, до якого також в подальшому вносилися зміни.
13.09.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавської та Сумській областях та АТ “Полтаваобленерго” підписано договір про внесення змін №5 до договору оренди державного майна, яким визначено, що майно передається в оренду з метою здійснення орендарем діяльності з виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії (п.1.2 договору).
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2014р. - 1 245 148,08 грн; з
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору).
Згідно з п.3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
За умовами п.10.1 договору, цей договір укладено строком на 20 років з 22.09.1999 по 22.09.2019.
31.03.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та АТ “Полтаваобленерго” підписано договір про внесення змін №7 до договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999, яким строк дії договору було продовжено до 31.07.2020 включно.
АТ “Полтаваобленерго” звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з заявою від 30.06.2020 за №10-71/11204, в якій просила у зв'язку з потребою в користуванні орендованим майном і в подальшому, продовжити строк дії договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 на 20 років, тобто на той же строк, що встановлювався сторонами при укладенні договору, із застосуванням аукціону відповідно до Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483.
У відповідь Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях листом від 17.07.2020 №11-101-05251 повідомило про прийняте рішення щодо оголошення аукціону, за результатами якого договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Зауважило, що згідно абз.3 п.151 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону.
Як зазначає позивач, внаслідок збройної агресії російської федерації, через ракетний обстріл м.Кременчука 24 квітня 2022р., 14 травня 2022р., 18 червня 2022р. зазнало пошкоджень майно Кременчуцької ТЕЦ (м.Кременчук, вул.Свіштовська,2): руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу та обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні, що унеможливило користування орендованим майном, що, в свою чергу, зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії. Вказане стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24.04.2022, про що видано наказ №114 від 26.04.2022.
Зі змісту наказу ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” від 26.04.2022 №114 про припинення виробництва, вбачається, що 24.04.2022 товариство зазнало ракетного удару з боку армії російської федерації, в результаті якого зазнали значних руйнувань покрівля та несучі конструкції головного корпусу та обладнання турбінного відділення. Крім того, пошкодження отримали інші будівлі та споруди, в тому числі градирня та вибиті майже всі вікна у будівлях, які знаходяться поруч. В результаті пошкоджень основного виробничого цеху та обладнання виробництво теплової та електричної енергії було припинено 24.04.2022 і в подальшому до відновлення обладнання є неможливим, в зв'язку з чим наказано припинити діяльність з виробництва електричної енергії, виробництва, постачання, транспортування теплової енергії з 20 години 24.02.2022.
25.04.2022 комісією у складі працівників АТ “Полтаваобленерго” було проведено огляд майна за адресами:
-с.Потоки, вул.Лісова, 20 Кременчуцького району, що перебуває у користуванні АТ «Полтаваобленерго» на підставі договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056, укладеного між АТ “Полтаваобленерго” та РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях, та встановлено, що зазначене у акті майно, що є об'єктом оренди за договором оренди не використовується. В приміщеннях, де знаходиться державне майно працівники АТ “Полтаваобленерго” не перебувають. Всі дії АТ «Полтаваобленерго» направлені на забезпечення збереження та захисту державного майна;
-м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2, що перебуває у користуванні ТОВ ”Кременчуцька ТЕЦ” на підставі договору суборенди державного майна №2861 від 17.08.2018, укладеного між АТ “Полтаваобленерго” та ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”, та встановлено, що внаслідок ракетного обстрілу військами російської федерації з 20.00 24.04.2022 виробництво теплової та електричної енергії на потужностях Кременчуцької ТЕЦ було припинено. В акті зазначено, що майно яке є об'єктом оренди за договором оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 та договору суборенди державного майна №2861 від 17.08.2018 не використовується. В приміщеннях, де знаходиться державне майно працівники ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» не перебувають. Всі дії ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» направлені на забезпечення збереження та захисту державного майна.
27.04.2022 комісією у складі працівників АТ “Полтаваобленерго” та ПАТ “Укртатнафта” було проведено огляд пошкоджень завданих внаслідок масованого обстрілу ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2 та складено акт, зі змісту якого вбачається, що внаслідок масованого обстрілу російською федерацією промислового майданчика м.Кременчук Полтавської області у неділю 24.04.2022 знищено та пошкоджено будівлі, споруди та інфраструктуру, що знаходяться у користуванні ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”. В процесі комісійного обстеження території ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” виявлено ушкодження, які зафіксовано у відповідній таблиці, що є додатком до даного акту. Комісією було зроблено наступні висновки: пошкодження майна завдано незаконними діями російської федерації. Внаслідок ракетного обстрілу частина будівель та споруд суборендованого майна перебуває у стані, який з міркувань безпеки, потребує виконання невідкладних робіт, а саме: прибирання завалів та частковий демонтаж металоконструкцій та бетонних плит, які перебувають в аварійному стані і в будь-який момент можуть впасти та спричинити додаткові ушкодження іншим об'єктам. Необхідно здійснити експертне обстеження будівельних конструкцій пошкоджених будівель, споруд та обладнання (устаткування) на предмет можливості проведення їх ремонту та подальшої їх експлуатації.
27.04.2022 комісією у складі працівників АТ “Полтаваобленерго” було складено акт про пожежу за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2, яка виникла в результаті ракетного удару 24.04.2022 по підприємству ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», в машинній залі турбінного відділення котлотурбінного цеху головного корпусу підприємства.
АТ “Полтаваобленерго” листом від 02.05.2022 за №10-72/8160 звернулося до РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях з заявою про звільнення орендаря від орендної плати, в якій товариство зазначило, що в зв'язку з неможливістю користування майном за функціональним призначенням внаслідок істотного пошкодження об'єкта оренди ракетним обстрілом військами російської федерації 24.04.2022, наявна законодавча підстава звільнити АТ “Полтаваобленерго” з 24.04.2022 від орендної плати по оренді державного майна за договором від 22.09.1999 №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ в зв'язку з неможливістю здійснювати діяльність на орендованому майні, в зв'язку з чим просило здійснити комісійний огляд об'єкта оренди та погодити проведення реконструкції пошкодженого майна (демонтаж металевої конструкції та бетонних плит, прибирання завалів тощо), що з міркувань безпеки та з метою збереження майна потребує невідкладного виконання. До заяви було додано копію акту про огляд пошкоджень від 27.04.2022.
У відповідь відповідач листом від 24.06.2022 №11-122-02083 запропонував позивачу надати належним чином оформлені документи, складання яких передбачено вимогами чинного законодавства, у т.ч. Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних з пошкодженням будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2011 №473 та Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257.
09.05.2022 комісією у складі працівників позивача (АТ “Полтаваобленерго”), відповідача (заступника начальника Управління - начальника відділу оцінки майна, майнових прав та розпорядження державним майном РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях), суборендаря (ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”) та за участю: начальника відділу аграрного розвитку, економіки та екології Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника відділу містобудування та архітектури Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника Управління міського майна Кременчуцької міської ради, начальника відділу нагляду по Північному регіону департаменту державного нагляду за експлуатацією електростанцій та мереж -головним державним інспектором енергетичного нагляду, головного інспектора відділу організації заходів цивільного захисту та наглядово -профілактичних заходів Кременчуцького районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області, складено інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), пошкоджених внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією 02.04.2022 та 24.04.2022.
17.05.2022 комісією у складі працівників АТ “Полтаваобленерго” було проведено огляд пошкоджень завданих внаслідок масованого обстрілу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2 та складено акт, зі змісту якого вбачається, що внаслідок чергового масованого обстрілу російською федерацією промислового майданчика м.Кременчук Полтавської області 12.05.2022 пошкоджено будівлі та споруди, інфраструктуру та виробниче обладнання Кременчуцької ТЕЦ. Комісією було зроблено наступні висновки: пошкодження майна завдано незаконними діями російської федерації. Внаслідок ракетного обстрілу частина будівель та споруд суборендованого майна перебуває у стані, який з міркувань безпеки, потребує виконання невідкладних робіт, а саме: прибирання завалів та частковий демонтаж металоконструкцій та бетонних плит, які перебувають в аварійному стані і в будь-який момент можуть впасти та спричинити додаткові ушкодження іншим об'єктам. Необхідно здійснити експертне обстеження будівельних конструкцій пошкоджених будівель, споруд та обладнання (устаткування) на предмет можливості проведення їх ремонту та подальшої їх експлуатації.
23.05.2022 комісією у складі працівників позивача (АТ “Полтаваобленерго”), відповідача (заступника начальника Управління - начальника відділу оцінки майна, майнових прав та розпорядження державним майном РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях), суборендаря (ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”) та за участю: начальника відділу аграрного розвитку, економіки та екології Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника відділу містобудування та архітектури Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника Управління міського майна Кременчуцької міської ради, начальника відділу нагляду по Північному регіону департаменту державного нагляду за експлуатацією електростанцій та мереж -головним державним інспектором енергетичного нагляду, головного інспектора відділу організації заходів цивільного захисту та наглядово -профілактичних заходів Кременчуцького районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області, складено інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), пошкоджених внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією 12.05.2022.
Листом від 14.06.2022 №06/1528 ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” повідомила позивача про одностороннє припинення дії договору суборенди державного майна №2861 від 17.08.2018 у зв'язку з неможливістю користування майном за функціональним призначенням внаслідок істотного пошкодження об'єкту оренди ракетним обстрілом військами ворога та невжиття власником заходів щодо відновлення пошкодженого державного майна.
АТ “Полтаваобленерго” листом від 22.06.2022 за №10-74/11573 звернулося до РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях з заявою про припинення договору оренди державного майна №1056, індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ з 01.07.2022, та направило для підписання акт повернення майна з оренди, який просило підписати та направити на адресу товариства.
27.06.2022 комісією у складі працівників АТ “Полтаваобленерго” було проведено огляд пошкоджень завданих внаслідок масованого обстрілу ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2 та складено акт, зі змісту якого вбачається, що внаслідок масованого обстрілу російською федерацією промислового майданчика м.Кременчук Полтавської області 18.06.2022 знищено та пошкоджено майно, що знаходиться у користуванні ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”. В процесі комісійного обстеження території ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” виявлено ушкодження, які зафіксовано у відповідній таблиці, що є додатком до даного акту. Комісією було зроблено наступні висновки: пошкодження майна завдано незаконними діями російської федерації. Внаслідок ракетного обстрілу частина будівель та споруд суборендованого майна перебуває у стані, який з міркувань безпеки, потребує виконання невідкладних робіт, а саме: прибирання завалів та частковий демонтаж металоконструкцій, бетонних плит, віконних рам, які перебувають в аварійному стані і в будь-який момент можуть впасти та спричинити додаткові ушкодження іншим об'єктам. Необхідно здійснити експертне обстеження будівельних конструкцій пошкоджених будівель, споруд та обладнання (устаткування) на предмет можливості проведення їх ремонту та подальшої їх експлуатації.
27.06.2022 комісією у складі працівників позивача (АТ “Полтаваобленерго”), відповідача (заступника начальника Управління - начальника відділу оцінки майна, майнових прав та розпорядження державним майном РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях), суборендаря (ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ”) та за участю: начальника відділу аграрного розвитку, економіки та екології Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника відділу містобудування та архітектури Кременчуцької районної військової адміністрації, начальника Управління міського майна Кременчуцької міської ради, начальника відділу нагляду по Північному регіону департаменту державного нагляду за експлуатацією електростанцій та мереж -головним державним інспектором енергетичного нагляду, головного інспектора відділу організації заходів цивільного захисту та наглядово -профілактичних заходів Кременчуцького районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області, складено інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), пошкоджених внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією 18.06.2022.
28.06.2022 Полтавською торгово-промисловою палатою на замовлення позивача №10-72/9955 від 31.05.2022 було видано сертифікат №5300-22-0309 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зі змісту якого вбачається, що Торгово-промисловою палатою засвідчено форс-мажорні обставини: неможливість використання за цільовим призначенням орендованого майна відповідно до умов договору оренди державного майна (в редакції договору про внесення змін від 13.09.2019 №5 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ з додатками) №1056 від 22.09.1999, внаслідок ракетних ударів та значних руйнувань ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” - у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Оскільки питання звільнення орендаря від сплати орендної плати не було вирішене сторонами при припиненні договору оренди та поверненні майна з оренди, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
21.11.2022 АТ “Полтаваобленерго” звернулось до суду з заявою про зміну предмету позову (вх.№8954), в якій просило зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
У підготовчому судовому засіданні 22.11.2022 прийнято протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Відповідно до ч.2-4 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором оренди державного майна.
За загальним визначенням, наведеним у ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), так само особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст.759, 760 ЦК України).
Згідно зі ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Частинами 1, 4 ст.17 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі здійснено неправильну правову кваліфікацію правовідносин сторін, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про невірно обраний спосіб захисту, що призвело до ухвалення незаконного судового акту.
У частині першій статті 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) та статтею 16 ЦК визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особа, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Предметом позову не може бути встановлення обставин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (надалі - Порядок № 483), положення якого визначають механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
За змістом п.п.а) ч.3 п.127 Порядку № 483 не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди.
Абзацом 9 п.127 Порядку № 483 визначено, що у такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах “а” - “г” підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).
Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про визнання боргу безпідставним, його скасування та зобов'язання списати заборгованість, дійшла наступних висновків:
“Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов'язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.
Крім того, ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов'язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника природного газу списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.
Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якого є право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов'язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом.
Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.”
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09 серпня 2023 року у cправі №922/2344/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, дійшов висновку, що у спірних правовідносинах врегулювання розбіжностей між споживачем та оператором ГРМ могло бути здійснено, зокрема, у разі пред'явлення споживачем вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, під час розгляду якого будуть встановлюватись обставини щодо належного виконання сторонами умов зобов'язань за договором розподілу природного газу, і, за наслідками розгляду якого, у разі задоволення позову, у оператора ГРМ виникне примус до виконання певних дій.
За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати, є вимогою про визнання відсутності права відповідача нараховувати орендну плату та відсутності обов'язку позивача, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виникне внаслідок нарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивача від юридичної невизначеності у спірних правовідносинах.
Стосовно посилання позивача на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.п.а) ч.3 п.127, абзацу 9 п.127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, слід зазначити наступне.
У відповіді на заяву позивача про звільнення орендаря від орендної плати від 02.05.2022 за №10-72/8160 відповідач листом від 24.06.2022 №11-122-02083 запропонував позивачу надати належним чином оформлені документи, складання яких передбачено вимогами чинного законодавства, у т.ч. Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних з пошкодженням будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2011 №473 та Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (надалі Порядок №473).
Пунктом 2 постанови рекомендовано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що Порядок №473 має рекомендаційний характер.
Відповідно до п.2-1 Порядку №473 цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації (далі - фіксація пошкоджень), будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.
Відповідно до абз.2 п.4 Порядку №473 організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інформації, отриманої із засобів масової інформації, від центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Національної поліції), військових формувань тощо.
Абзацами 1, 7 п.5 Порядку №473 передбачено, що у разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії російської федерації, що зумовили пошкодження об'єктів, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об'єктів з метою формування переліків таких об'єктів, розробляє та затверджує план робіт з обстеження (далі - план робіт).
Пунктом 6 Порядку №473 передбачено, що обстеження пошкоджених об'єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт. Вид обстеження (комісійне або технічне), а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженим органом під час складання плану робіт (з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об'єктів (характеру та ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об'єктів). Першочергово комісійному/ технічному обстеженню (далі - обстеження) підлягають, зокрема пошкоджені об'єкти житлово-комунального господарства (електро-, газо-, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі).
Згідно з п.8-1 Порядку №473 з метою забезпечення проведення комісійного обстеження пошкоджених об'єктів уповноваженим органом утворюється комісія, до складу якої залучаються фахівці/фахівець, який здобув вищу освіту у галузі знань “Будівництво та архітектура”, крім спеціальності “Геодезія та землеустрій”.
До проведення комісійного обстеження залучаються (за можливості) уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об'єкта.
За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (далі - акт комісійного обстеження), у якому, зокрема, зазначається:
інформація про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження;
інформація щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об'єкта (за наявності);
інформація про пошкоджений об'єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо;
інформація щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можна визначити);
інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт на об'єкті;
висновки щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 цього Порядку або інформація щодо руйнування/знищення об'єкта (у разі його непридатності для використання за цільовим призначенням та повної втрати ним своєї економічної цінності).
У разі складення акта комісійного обстеження для групи пошкоджених об'єктів інформація, передбачена таким актом, зазначається для кожного об'єкта окремо.
До акта комісійного обстеження обов'язково додаються результати фотофіксації об'єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.
За змістом п.9 Порядку №473 роботи з технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.
За результатами технічного обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.
До зазначеного звіту також додається акт технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):
наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту;
наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об'єкта або його окремих конструкцій, підсилення об'єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції;
об'єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти), - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.
У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об'єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта технічного обстеження.
Відповідно до п.12 Порядку №473 на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій уповноважений орган:
затверджує переліки потенційно аварійно небезпечних об'єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу окремих частин та/або конструкцій та аварійно небезпечних об'єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації, визначає черговість та строки виконання робіт з демонтажу;
організовує виконання робіт з демонтажу відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474.
Пунктом 13 Порядку №473 передбачено, що відновлення пошкоджених об'єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється власником (управителем), уповноваженим органом чи іншим замовником будівництва на підставі звіту технічного обстеження відповідно розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 затверджено Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва (надалі Порядок №257), який застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об'єктів (далі - пошкоджені об'єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.
Відповідно до п.2 Порядку №257 обстеження об'єктів проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.
Проведення обстеження об'єкта або пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об'єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.
Пунктом 2-1 Порядку №257 передбачено, що в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану обстеження пошкоджених об'єктів проводиться виконавцями, зазначеними у пункті 2 цього Положення, та/або фахівцями інших професій, які пройшли професійну атестацію, а саме:
інженер-проектувальник із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією “інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості”;
експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією “експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості”;
інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”.
Також обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.
Відповідно до п.3 Порядку №257 обов'язковому обстеженню підлягають об'єкти, визначені статтею 39-2 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, зокрема об'єкти закладів освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, будівлі адміністративного призначення, а також об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, що відповідно до проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку, за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно з абз.1, 2 п.7 Порядку №257 обстеження об'єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устатковання), що характеризують експлуатаційну надійність об'єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об'єктів житлового та громадського призначення).
Не допускається проведення обстеження об'єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження, крім випадків, встановлених Мінрегіоном.
За змістом п.8 Порядку №257 планове обстеження об'єкта з метою оцінки технічного стану будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем проводиться за такими етапами:
підготовка до проведення обстеження;
попереднє та/або основне (детальне) обстеження;
складення паспорта об'єкта або внесення змін до нього.
Пунктом 8-1 Порядку №257 визначено, що обстеження об'єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об'єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв'язку з пошкодженням об'єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами:
підготовка до проведення обстеження;
попереднє та/або основне (детальне) обстеження;
складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.
Роботи з обстеження пошкоджених об'єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”.
За результатами обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).
Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об'єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
При цьому складення паспорта об'єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об'єкта не вимагається.
За змістом п.13 Порядку №257 результати обстеження відображаються у паспорті об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Паспорт об'єкта складається виконавцем у паперовій та електронній формі на об'єкт у цілому та передається протягом десяти днів з дати його складення управителю або власнику об'єкта.
Слід зазначити що проведення обстеження, визначення його виду, а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженими органами визначеними абз.2 п.4 відповідно до Порядку №473. Саме уповноважений орган утворює комісію для проведення обстеження якою за результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації
Крім того до проведення комісійного обстеження залучаються уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об'єкта.
Також п.9 Порядку №473 передбачено можливість виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об'єкта.
Відповідно до положень п.2 Порядку №257 обстеження об'єктів проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями. Проведення обстеження об'єкта або пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.
Тобто, виходячи з наведених норм законодавства ініціатива щодо проведення обстеження, проведення обстеження та складення відповідних документів за результатами цих обстежень покладається на уповноважені органи визначені законом, власника або управителя (балансоутримувача) об'єкта, яким позивач, у даному випадку, щодо орендованого майна не являється. В свою чергу в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про здійснення відповідачем, як орендодавцем, будь - яких дій згідно Порядку №473 та Порядку №257.
Відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
В наведеній статті відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відтак, для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року у справі № 910/8040/20).
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18).
Згідно положень п.127 Порядку № 483 можливість зменшення орендної плати або тимчасове звільнення орендаря від сплати орендної плати за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Тобто діючим законодавством не встановлено, чіткого переліку документів, які повинен надати орендар для тимчасового звільнення його від сплати орендної плати.
В матеріалах справи наявні:
- інвентаризаційні описи необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), пошкоджених внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією від 09.05.2022, 23.05.2022, 27.06.2022;
- акти комісії від 27.04.2022,17.05.2022, 27.06.2022, які свідчать про те, що внаслідок ракетних обстрілів частина будівель та споруд суборендованого майна перебуває у стані, який з міркувань безпеки, потребує виконання невідкладних робіт, а саме: прибирання завалів та частковий демонтаж металоконструкцій та бетонних плит, які перебувають в аварійному стані і в будь-який момент можуть впасти та спричинити додаткові ушкодження іншим об'єктам.
- акт про пожежу від 27.04.2022 за адресою: м.Кременчук, вул.Свіштовська, 2;
- сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 28.06.2022 №5300-22-0309 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено неможливість використання за цільовим призначенням орендованого майна відповідно до умов договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 внаслідок ракетних ударів та значних руйнувань ТОВ “Кременчуцька ТЕЦ” - у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено істотне пошкодження об'єкта оренди та неможливість користування орендованим майном в період з 24.04.2022 по 01.07.2022.
Позивач, в обґрунтування позову посилається на Порядок №483, яким визначено, що не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду. Вважає договір оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 припиненим з 01.07.2022.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що питання звільнення від сплати орендної плати може бути вирішено виключно шляхом внесення відповідних змін до договору оренди за умови дотримання порядку внесення таких змін. АТ “Полтаваобленерго” не надані докази того, що можливість користування всім орендованим майном (605 об'єктів) істотно зменшилась через обставини, за які орендар не відповідає. Зазначає, що договір оренди є припиненим з 15.08.2022.
Суд першої інстанції надаючи оцінку доводам позивача про можливість звільнення його від сплати орендної плати після закінчення дії договору визнав обґрунтованими посилання відповідача на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено повноважень РВ Фонду Державного майна після припинення дії договору проводити перерахунок розміру орендної плати шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати за певний період, і у суду відсутні будь-які законні підстави для втручання у правовідносини сторін у спосіб, в який просить позивач.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що п.127 Порядку №483 передбачена можливість внесення змін до договору оренди в частині звільнення орендаря від сплати орендної плати у зв'язку з істотним пошкодженням об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили під час строку дії договору.
Позивач просить звільнити його від фактичних витрат на внесення орендної плати за період з 25.04.2022 до 01.07.2022, однак договір оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 припинив свою дію, що не заперечується сторонами, тому внесення змін до припиненого договору є неможливим.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, про неможливість позбавлення права орендаря на застосування відповідних норм закону до правовідносин та обставин які виникли під час дії договору та за наявності відповідного звернення орендаря.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про недоведеність можливості користування всім орендованим майном, з огляду на те, що хоча договором оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 і передбачено, що у строкове платне користування передається окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об'єктів) Державного підприємства Кременчуцька ТЕЦ, разом з цим, оцінюючи зміст договору в цілому та цільове призначення майна- з метою здійснення діяльності з виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії, в оренду було передано цілісний майновий комплекс, тобто об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції ( робіт, послуг).
Руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу, обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні ракетними обстрілами 24 квітня 2022р., 14 травня 2022р., 18 червня 2022, тобто елементів які безпосередньо задіяні у виробничому процесі, унеможливлюють використання всього майна за його цільовим призначенням, що зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії та стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24 квітня 2022р., про що видано наказ №114 від 26.04.2022.
Використання орендованого майна як цілісного майнового комплексу підтверджується також змістом Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.20.2022р. №849-р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» ДУ «Навчально -методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад Полтавської області.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі № 917/1111/22 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.3, 4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі № 917/1111/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.09.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова