СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/162/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1044 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22, ухвалене суддею Шарко Л.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 22.05.2023
за позовом Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича, м. Одеса,
до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_2 , м. Київ,
2) ОСОБА_1 , м. Київ,
про визнання недійсним наказу,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Антипенко Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання протиправним та скасування наказу №2191 від 30.12.21 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відміну електронного аукціону:
- UA-PS-2021-11-11-000105-1 з продажу об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень підвалу №0-1-:-0-13, 1-го поверху №1-3-:-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- UA-PS-2021-11-11-000109-1 з продажу об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень 1-го поверху №1-1-:-1-2, 2-го поверху №2-1-:-2-15 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 241,5 кв.м. Вхід до приміщень з фасаду будівлі через тамбур 1-го поверху на 2-й поверх, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні Господарського суду Харківської області 17.02.2023 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на правову допомогу.
27.02.2023 Господарським судом Харківської області складено повний текст рішення від 17.02.2023 у справі №922/162/22, відповідно до резолютивної частини якого в задоволенні позову відмовлено повністю. Однак, висновки суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на правову допомогу в резолютивній частині повного тексту відсутні.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся у березні 2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про розподіл судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ФОП Антипенка О.В. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 13500,00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2023 (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Геза Т.Д, суддя Терещенко О.І., Суддя Тихий П.В.) відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 10.05.2023.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023, у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді Гези Т.Д., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
11.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про внесення виправлень до рішення суду, в якій заявник просив додати до резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду від 17.02.2023 у справі №922/162/22 абзац наступного змісту: "У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат відмовити повністю".
За результатом розгляду вказаної заяви про внесення виправлень до рішення суду, Господарський суд Харківської області ухвалив додаткове рішення від 22.05.2023 у справі № 922/162/22 яким в задоволенні заяви 3-ї особи ( ОСОБА_1 ) від 11.05.2023 про виправлення описки в рішенні відмовив; в задоволенні клопотання представника 3-ї особи ( ОСОБА_1 ) від 08.02.2023 про стягнення витрат на правову допомогу відмовив повністю.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень до рішення суду, суд першої інстанції прийняв до уваги, що в резолютивній частині рішення від 17.02.2023 судом не вказано про результат розгляду заяви третьої особи ( ОСОБА_1 ) про розподіл витрат на правову допомогу. У зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для ухвалення додаткового рішення. Відмовляючи в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції зазначив про неподання третьою особою попереднього розрахунку суми судових витрат, детального опису виконаних робіт та акту приймання - передачі виконаних робіт, підписаного сторонами договору про надання правової допомоги. Також суд першої інстанції зазначив, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху".
Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням представник ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №1044 Х2 від 30.05.2023), в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 13500,00 грн.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник, зокрема, зазначив, що зі змісту частини 2 статті 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Такий правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі №910/19650/20. При цьому помилково не зазначення попереднього розрахунку судових витрат не вплинуло на можливість позивача надати свої заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, надану ОСОБА_1 у цій судовій справі. Твердження суду, що ОСОБА_1 не надано доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості саме за цією справою не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. В самій же заяві про розподіл судових витрат вказано перелік наданих послуг, а факт надання цих послуг вбачається з матеріалів справи. Апелянт посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.07.2022 року у справі №910/6807/21, де суд вказав, що: - витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено; - сторони договору про надання правничої допомоги можуть погодити фіксований розмір вартості послуг; зміст, обсяг та вартість наданих послуг може вбачатися з матеріалів справи.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.05.2023 для розгляду справи №922/162/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі № 922/162/22.
07.06.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі № 922/162/22 (вх.№6515).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 07.06.2023 прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22. Заяву Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з апеляційним переглядом справи №922/162/22 в сумі 2000,00грн.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1044 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі № 922/162/22 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "12" вересня 2023 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.
Також зазначеною ухвалою суду від 17.07.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Гамей Валентина Володимировича, про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх. №1044 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
18.07.2023 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.8330) в якому представник просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі № 922/162/22 без змін. Представник позивача зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не підлягає задоволенню. Позивач вказав про обов'язковість подання попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат та окремого детального розрахунку витрат на правничу допомогу, підтримавши висновки суду першої інстанції. Вказав про не співмірність гонорару адвоката з складністю справи та про відсутні доказів сплати наданих адвокатом послуг.
18.07.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Антипенка О.В. через систему електронний суд, надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку (вх. № 8332), яку задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2023.
Також 18.07.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Антипенка О.В. через систему Електронний суд надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 6000,00 грн, які понесла сторона у зв'язку із розглядом судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 (вх. №8343).
24.07.2023 від представника ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 8569), в яких апелянт вказав, що доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, жодним чином не спростовують правової позиції ОСОБА_1 викладеної у апеляційній скарзі, та не підтверджують правильність рішення суду першої інстанції.
06.09.2023 від представника ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн у зв'язку із розглядом судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 (вх.№10681).
11.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича через систему Електронний суд надійшли заперечення на заяву апелянта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №8343).
Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 12.09.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта та представника позивача. Представник апелянта надав пояснення щодо обставин справи, підтримавши доводи, зазначені ним в апеляційній скарзі.
Представника позивача заперечував проти доводів апелянта, з підстав, які зазначені ним у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до "18" вересня 2023 р. о 12:00 год. із застосуванням принципу розумного строку тривалості провадження; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104 та задоволено заяви представників позивача та апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18.09.2023 від представника ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення по справі з приводу хронології обставин справи №922/162/22 та розгляду поданої до суду першої інстанції заяви про виправленні описки в повному тексті рішенні суду від 17.02.2023. Апелянт вказав, що оскільки суд першої інстанції відмовився внести виправлення в повний текст рішення суду від 17.02.2023 року та ухвалив додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, представником ОСОБА_1 07.06.2023 року до суду апеляційної інстанції подано клопотання про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 року у справі № 922/162/22. Апелянт зазначив, що процесуальне законодавство не містить норм, які дозволяють виправляти недоліки судового рішення у спосіб доповнення тексту цього рішення новими реченнями, абзацами, розділами тощо. У зв'язку із чим вважає, що суд першої інстанції, не вирішивши у рішенні від 17.02.2023 року питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, процесуально правильно вирішив це питання, ухваливши додаткове рішення в межах даної справи (вх. № 11213).
Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 18.09.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представників апелянта та позивача.
Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та наданих додаткових пояснень, просив вказане додаткове рішення скасувати з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Також просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 7000,00 грн. за наслідками розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апелянта, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін, з підстав, які зазначені у відзиві на апеляційну скаргу. Також просив стягнути з апелянта витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі за наслідками розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи, а саме довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 12.09.2023) до електронних скриньок відповідача та третьої особи ( ОСОБА_2 ).
Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для реалізації учасниками справи прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу, проте відповідач та третя особа не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Антипенко Олександр Володимирович звернувся у січні 2022 до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу №2191 від 30.12.21 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відміну електронних аукціонів UA-PS-2021-11-11-000105-1 та UA-PS-2021-11-11-000109-1 з продажу відповідних об'єктів комунальної власності.
01.07.22р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання до суду першої інстанції про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв'язку з тим, що він був учасником електронних торгів об'єктів комунальної власності, які є предметом даного спору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2022 клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи задоволено. Залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
28.10.2022 від ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшли пояснення по справі.
08.02.2023 від представника третьої особи - ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 11500,00грн.
Як зазначалось судом вище, 17.02.2023 у судовому засіданні Господарського суду Харківської області було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі №922/162/22, яким у задоволенні позову відмовлено повністю та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на правову допомогу.
27.02.2023 Господарським судом Харківської області складено повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22, в резолютивній частині якого зазначено про відмову у задоволенні позову повністю.
11.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про внесення виправлень до рішення суду, в якій заявник просив додати до резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду від 17.02.2023 у справі №922/162/22 абзац наступного змісту: "У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат відмовити повністю".
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що оголошена в судовому засіданні 17.02.2023 вступна та резолютивна частина рішення Господарського суду Харківської області містила абзац про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, проте в резолютивній частині повного тексту оскаржуваного рішення зазначений вище абзац відсутній.
Проте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень до рішення суду, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про відмову у її задоволенні, та, приймаючи до уваги, що судом в резолютивній частині рішення від 17.02.2023 не вказано про результат розгляду заяви третьої особи ( ОСОБА_1 ) про розподіл витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розгляду заяви третьої особи ОСОБА_1 від 08.02.2023, в якій третя особа просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 11500,00 грн.
22.05.2023 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване додаткове рішення у справі № 922/162/22 про відмову в задоволенні заяви 3-ї особи ( ОСОБА_1 ) від 11.05.2023 про виправлення описки в рішенні та відмову в задоволенні клопотання представника 3-ї особи ( ОСОБА_1 ) від 08.02.2023 про стягнення витрат на правову допомогу.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване рішення суду, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення суду першої інстанції, яке ухвалено за наслідком розгляду поданої представником третьої особи ОСОБА_1 заяви про виправлення описки в повному тексті рішення Господарського суду Харківської області суду від 17.02.2023 у справі №922/162/22.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив судове рішення.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмового викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо не зачіпається суть судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 922/2381/16.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо). Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №761/14537/15-ц.
При цьому в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19) вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Згідно із ч. 3 ст. 232 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Згідно зі статтею 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Частиною 1 та 5 ст. 222 ГПК України передбачено, що суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
Відповідно до частин 1, 2 6 статті 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 ст. 238 ГПК України встановлено, що рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Відповідно до ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Згідно ч. 5 ст. 238 ГПКУ України у резолютивній частині рішення, зокрема, зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Частиною 1 ст. 240 ГПК України встановлено, що рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5 - 8 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що згідно резолютивної частини скороченого тексту рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22, судом першої інстанції було прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (абзац 1 резолютивної частини) та про відмову в задоволенні заяви третьої особи (ОСОБА_1) про розподіл витрат на правову допомогу (абзац 2 резолютивної частини).
Згідно відомостей протоколу судового засідання Господарського суду Харківської області від 17.02.2023, о 12:28 суддею Шарко Л.В було проголошено скорочене рішення в межах справи №922/162/22 наступного змісту: в позові відмовити повністю; в задоволенні заяви 3-ї особи про розподіл судових витрат - відмовити повністю.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначене рішення суду в межах справи №922/162/22 є обов'язковим до виконання після набрання чинності в редакції проголошеній в судовому засіданні 17.02.2023 (вказане узгоджується із висновками наведеним в постанові Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 905/2135/19).
27.02.2023 Господарським судом Харківської області складено повний текст рішення від 17.02.2023 у справі №922/162/22, в резолютивній частині якого дійсно відсутній абзац, який міститься в резолютивній частині скороченого тексту рішення суду, а саме про відмову в задоволенні заяви третьої особи (ОСОБА_1) про розподіл витрат на правову допомогу.
Проте дослідивши зміст повного тексту рішення суду від 17.02.2023 у справі №922/162/22, колегією суддів встановлено, що мотивувальна його частина (починаючи з 13 аркушу рішення) містить висновки про розгляд поданої заяви третьої особи (ОСОБА_1) про розподіл витрат на правову допомогу, а саме щодо можливості стягнення з Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 11500,00 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн.
Так, в абзаці четвертому на 15 аркуші повного тексту рішення суду від 17.02.2023 у справі №922/162/22, суд першої інстанції посилаючись на ст. 123, 124, 126 ГПК України, враховуючи висновки наведені в постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 922/4022/20, Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N0904/4507/18 та відповідну практику Європейського суду з прав людини, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу на користь 3-ї особи.
Отже, вказане свідчить про те, що подане до суду першої інстанції 08.02.2023 представником третьої особи ОСОБА_1 клопотання про розподіл судових витрат, було розглянуто судом першої інстанції під час ухвалення 17.02.2023 рішення суду. Вказане підтверджується змістом резолютивної частини скороченого тексту рішення суду, змістом мотивувальної частини повного тексту зазначеного рішення та протоколом судового засідання, в якому було проголошено скорочене рішення суду від 17.02.2023 в межах даної справи.
На підставі викладеного вище, колегія суддів дійшла висновків, що не зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині повного тексту судового рішення від 17.02.2023 абзацу 2 наступного змісту «В задоволенні заяви третьої особи (ОСОБА_1. про розподіл витрат на правову допомогу відмовити.» є технічною помилкою (вказане узгоджується із висновками наведеними Верховним Судом в постанові від 12 січня 2022 року у справі № 756/3935/21) та мало бути виправлено в порядку ст. 243 ГПК України.
Натомість суд першої інстанції протиправно відмовив в задоволенні поданої заяви про виправлення описки в рішенні суду та розглянув вказану заяву шляхом прийняття додаткового рішення, за наявності вже вирішеного питання про судові витрати, що суперечить ст. 244 ГПК України.
Так пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22 в частині вирішення розподілу судових витрат в межах даної справи, набрало законної сили відповідно вимог ч. 2 ст. 241 ГПК України, після закриття апеляційного провадження ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023.
Частиною 1 ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказане свідчить про те, що наразі існують два судові акти з вирішення одного й того ж питання про судові витрати в межах справи №922/162/22, та один з них, а саме рішення суду від 17.02.2023, вже набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, що є процесуально недопустимим.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного вище, колегія суддів дійшла висновків, що суд першої інстанції за наслідками розгляду поданої третьою особою 11.05.2023 заяви про виправлення описки, повинен був задовольнити її та привести резолютивну частину повного тексту рішення суду в межах справи №922/162/22 у відповідність до проголошеного в судовому засіданні 17.02.2023 скороченого тексту рішення (резолютивної частини) та у відповідність до мотивувальної частини повного тексту рішення суду, тим самим усунути технічну помилку, допущену судом під час складання повного тексту рішення.
Отже, оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено із порушенням норм процесуального права, а подана заява ОСОБА_1 про виправлення описки (від 11.05.2023) в рішенні Господарського суду Харківської області у справі №922/162/22 від 17.02.2023 підлягає задоволенню.
У зв'язку із чим апеляційна скарга в частині вимог про скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 підлягає частковому задоволенню.
З приводу поданої апелянтом заяви про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката за наслідками апеляційного розгляду справи та стягнення із позивача 7000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як зазначалось судом вище, 06.09.2023 від представника ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн у зв'язку із розглядом судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 (вх.№10681).
До вказаної заяви представником третьої особи, адвокатом Гамей В.В. надано Договір про надання правничої допомоги №27/06/22 від 27.06.2022, який укладено між ОСОБА_1. та адвокатом Гамей В.В. та Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №27/06/22 від 27.06.2022, які підписані обома сторонами договору.
Також в матеріалах справи міститься ордер серії АВ № 1039010 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору №27/06/22 від 27.06.2022 адвокатом Гамей В.В. в Східному апеляційного господарському суді.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. наданого Договору №27/06/22 від 27.06.2022, крім іншого, за дорученням Клієнта Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу Клієнту в процедурі оскарження рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відміну електронного аукціону UA-PS-2021-11-11-000105-1 з продажу об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень підвалу N 0-1-:- 0-13,1-го поверху N1-3--.-1-18 в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 421.3 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, Колодязна, 18, та електронного аукціону UA-PS-2021- 11-11-000109-1 з продажу об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень 1-го поверху N 1-1-:-1-2, 2-го поверху N 2-1--.-2-15 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 241,5 кв. м. Вхід до приміщень з фасаду будівлі через тамбур 1-го поверху на 2-й поверх, які знаходиться за адресою: м. Харків, Колодязна, 18, ініційованій ФОП Антипенком Олександром Володимировичем, зокрема, супроводжувати цю процедуру у судах усіх інстанцій, органах виконання судових рішень та інших установах. Крім іншого, за дорученням Клієнта Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу Клієнту у судовій справі №922/162/22 за позовом ФОП Антипенка Олександра Володимировича до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання недійсним протоколів аукціонів, що перебуває на розгляді Господарського суду Харківської області, зокрема, подати до суду клопотання про залучення Клієнта до участі у цій справі у якості третьої особи без самостійних вимог та здійснювати судове представництво Клієнта у цій справі у судах усіх інстанцій, органах виконання судових рішень та інших установах.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору №27/06/22 від 27.06.2022 визначено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар Адвоката при виконанні робіт наведених у п.п. 1.1.-1.3. цього Договору вказано у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.1. Додатку №1 від 27.06.2022 року до Договору про надання правової допомоги №27/06/22 від 27.06.2022 року (надалі за текстом - Додаток №1) Сторони домовилися, що гонорар Адвоката за надання правничої допомоги згідно цього Договору складається з наступних частин, залежно від виконаної Адвокатом роботи та наданих послуг, а саме зокрема: 1.1.3. підготовка письмових пояснень щодо окремих питань - від 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн. за один документ; 1.1.4. підготовка клопотань, заяв тощо - 500,00 (п'ятсот) грн. за один документ; 1.1.5. участь у судовому засіданні (у суді будь-якої інстанції) - 2 000,00 (дві тисячі) грн. за одне засідання; 1.1.6. підготовка апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та подання їх до суду - 2 500,00 (дві тисячі п'ятсот) грн.
В поданій заяві про розподіл витрат на правничу допомогу, адвокат апелянта зазначив, що винагорода адвоката В.В. Гамея за виконану роботу щодо представництва ОСОБА_1 у цій справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду станом на 12.09.2023 року становитиме 7 000,00 (сім тисяч) грн. та складається із наступних наданих послуг: підготував та подав апеляційну скаргу - 2 500,00 (дві тисячі п'ятсот) грн.; підготував та подав до суду пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу -1 500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн.; підготував та подав до суду заперечення на клопотання позивача про стягнення судових витрат - 500 (п'ятсот) грн.; підготував цю заяву - 500,00 (п'ятсот) грн. Крім того, адвокат В. Гамей братиме участь у судовому засіданні 12.09.2023 року - 2 000,00 (дві тисячі) грн.
Зазначений представником апелянта об'єм наданих послуг підтверджується матеріалами справи (окрім подання до суду заперечень на клопотання позивача про стягнення судових витрат).
Представник апелянта приймав участь у судовому засіданні 12.09.2023, при цьому у судовому засіданні 18.09.2023 адвокат Гамей В.В. зазначив, що просить не враховувати в надані послуги участь в останньому засіданні, як і не враховувати поданні ним до апеляційного господарського суду 18.09.2023 додаткові письмові пояснення по справі.
З приводу зазначених представником позивача доводів в запереченнях на заяву про розподіл витрат на правничу допомогу, стосовно відсутності в першій заяві апелянта (апеляційній скарзі) орієнтованого розрахунку судових витрат, колегія судів зазначає, що за визначення ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Колегія суддів звертає увагу представника позивача, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат (вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у справі № 911/174/22).
Колегія суддів зазначає, що апелянт направив заяву про розподіл витрат на правничу допомогу на електрону адресу представника позивача. 11.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича через систему Електронний суд надійшли заперечення на заяву апелянта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №8343).
Отже, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку неподання апелянтом разом із першою заявою (апеляційною скаргою) попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, не порушило принцип змагальності, оскільки не завадило позивачу належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
З приводу доводів позивача стосовно відсутності подання апелянтом квитанції про сплату відповідних коштів, колегія суддів зазначає, що за умовами пункту 1.4. та 1.5. Додатку №1 до Договору, клієнт (ОСОБА_1.) має сплатити гонорар Адвокату протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання від Адвоката Звіту про виконання доручення. Сторони визначили, що Адвокат має надіслати на адресу Клієнта Звіт про виконання доручення протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення, прийнятого щодо вирішення справи відповідним судом першої, апеляційної, касаційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу представника позивача, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Також представник позивача у запереченнях на подану заяву про розподіл витрат на правничу допомогу, зазначив про неподання апелянтом детального опису робіт, як окремого документу, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Колегія суддів зазначає, що у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 відсутні прямі висновки про те, що детальний опис наданих послуг повинен бути викладений учасником справи саме в окремому документі.
Натомість у постанові вказано, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
В поданій заяві про розподіл витрат на правничу допомогу, представником апелянта, адвокатом Гамей В.В., зазначений відповідний детальний опис робіт, а саме наданих адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, із зазначенням вартості кожної послуги окремо, з урахуванням фіксованого розміру гонорару, який узгоджується із наданою Додатковою угодою № 1 до Договору №27/06/22 від 27.06.2022 року.
Крім того, представник позивача зазначив про не співмірність заявлених витрат на правничу допомогу апелянта та просив відмовити у задоволенні заяви повністю.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Згідно з положеннями частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Єдиним обґрунтуванням не співмірності заявлених апелянт витрат на правову допомогу адвоката, позивачам зазначено, що написання відповідної апеляційної скарги не могло зайняти у апелянта багато часу, так як таку апеляційну скаргу він вже подавав до суду апеляційної інстанції по цій же справі та за його ж клопотанням він від неї відмовився.
Проте, колегія суддів зазначає, що обставини подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/162/22 та подальша відмова від апеляційної скарги, ніяким чим не спростовує надання адвокатом Гамей В.В. послуг у зв'язку із поданням апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22.
Отже, враховуючи, що за наслідками розгляду поданої апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав для часткового її задоволення та скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, а також надані представником апелянта докази на підтвердження судових витрат у формі передбаченого додатковою угодою № 1 фіксованого розміру гонорару, а також беручи до уваги принципи реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача на суму 4000 грн.
У зв'язку із частковим задоволення апеляційної скарги та скасуванням додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/162/22 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/162/22 від 22.05.2023 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки (від 11.05.2023) в рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/162/22 від 17.02.2023 - задовольнити.
Виправити описку в резолютивній частині повного тексту рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/162/22 від 17.02.2023, а саме шляхом зазначення абзацу 2 резолютивної частини: «В задоволенні заяви третьої особи ( ОСОБА_1 ) про розподіл витрат на правову допомогу відмовити».
Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКППІ НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з апеляційним переглядом додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/162/22 від 22.05.2023 в сумі 4000,00 грн.
В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Антипенка Олександра Володимировича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.09.2023.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Шевель