"07" квітня 2010 р.Справа № 19/22-10-636
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМЕКС", м. Чернівці,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса,
про стягнення 5642,13 грн.
Суддя Петренко Н.Д.
За участю представників сторін:
від позивача: Білоус К.М., довіреність в матеріалах справи,
від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №651735 від 27 березня 2010 року (а.с. 36).
СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5642,13 грн. заборгованості за договором поставки з відстроченням платежу №ОД06/07-09 від 06 липня 2009 року, з яких 4872,00 грн. основного боргу, 519,55 пені, 170,52 грн. інфляційних втрат та 80,06 грн. трьох процентів річних.
30 березня 2010 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення до позовної заяви (вх. 8015).
Відповідач в судові засідання, призначені на 05 березня 2010 року о 11:00, 24 березня 2010 року о 09:30 та 07 квітня 2010 року о 14:25 не з'явився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №651735 від 27 березня 2010 року (а.с. 36).
Оскільки відповідач у справі в судове засідання не з'явився, про місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
06 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРМЕКС" (ТОВ "ТЕРМЕКС", постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, покупець) був укладений договір поставки з відстроченням платежу №ОД06/07-09, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар -побутову техніку і комплектуючі до неї, а покупець прийняти та оплатити зазначений товар у кількості, асортименті та за ціною узгодженою між сторонами (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Пунктами 2.1. та 2.3. договру від 06 липня 2009 року передбачено, що ціна товар визначається відповідно до відвантажувальних документів, а оплата товару здійснюється покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання відвантажувальних документів.
Сторони погодили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження товару покупцю або передачі товару першому перевізнику (п. 4.2. договору).
На виконання умов договору у період з травня 2007 року по липень 2009 року продавець передав у власність ФОП ОСОБА_1 товар -водонагрівачі за видатковими накладними №ОдРН-0000058 від 16 травня 2007 року, №ОдРН-0000067 від 31 травня 2007 року, №ОдРН-0000150 від 14 липня 2009 року на загальну суму 15643,00 грн.
Факт отримання товару покупцем підтверджено підписами та печаткою ФОП ОСОБА_1 у графі "отримав" на зазначених видаткових накладних (а.с. 12-14).
ФОП ОСОБА_1 в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконало частково у сумі 8680,00 грн, про що свідчить виписка з банківського рахунку (а.с.16-17) та повернуло частково отриманий товар на адресу ТОВ "ТЕРМЕКС" на загальну суму 2091,00 грн. що підтвердженно накладною на повернення №ОдВРН-000039 від 15 вересня 2009 року, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість за отриманий товар у розмірі 4872,00 грн.
З огляду на зазначене позивач 08 лютого 2010 року вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 5642,13 грн., з яких 4872,00 грн. основного боргу, 519,55 пені, 170,52 грн. інфляційних втрат та 80,06 грн. трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 625, 691, 692, 712 ЦК України.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕРМЕКС", виходячи з наступного:
- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 4872,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 3.2. договору у разі порушення строків оплати за товар покупець зобов'язався сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка розрахована позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення у сумі 519,55 грн. та є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 80,06 грн. трьох процентів річних та 170,52 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65005, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Райфайзен банк "Аваль" в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 3001922095) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМЕКС" (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 246, п/р №26005051602113 в ЧФ Приватбанку м. Чернівці, МФО 356282, код ЄДРПОУ 32652485):
- 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу,
- 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 55 коп. пені,
- 170 (сто сімдесят) грн. 52 коп. інфляційних втрат,
- 80 (вісімдесят) грн. 06 коп. трьох процентів річних,
- 102 (сто дві ) грн. 00 коп. державного мита,
- 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 07 квітня 2010 року
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя