Справа №2-3954/10
27 вересня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Турбал В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 46105,80 грн. (з них: ст.37 -7686,80 грн., ст.39 - 38419 грн.), мотивуючи тим, що вона працює в Кирданівській сільській раді і проживає в АДРЕСА_1. За період роботи їй виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.
Позивач просить справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно довідки позивач працює в Кирданівській сільській раді і проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Кирдани та АДРЕСА_1 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 2,1 грн. (з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року) та 1,6 грн. (з 1 січня по 30 червня 2010 року), ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати;
- - ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.ст.37,39 Закону за період з 1 січня 2008 року по 30 червня 2010 року, що вбачається з розрахунку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив'язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08.
Вказані рішення зворотної дії в часі не мають, а тому вимоги позивача про стягнення коштів не підлягають задоволенню за період з 1 січня по 21 травня 2008 року.
Зазначена виплата за ст.39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачується Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці» : додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці . Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством ; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст.233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.
Вказана думка суду ґрунтується також і на аналізі ч.2 вказаної статті, яка передбачає підвищення оплати праці і пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, тобто ст.39 Закону регулює питання додаткової оплати праці.
На підставі викладеного, застосування строку звернення до суду за ст.39 Закону в даному випадку неможливе.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 листопада 2009 року - 744 грн., з 1 січня 2010 року - 869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., з 1 липня 2010 року - 888 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить (в залежності від відпрацьованого часу):
за ст.39 Закону :
• з 22 травня по 31 грудня 2008 року : 7935,84-84=7851,84 грн.;
• з 1 січня по 31 грудня 2009 року : 15436-126=15310 грн.;
• з 1 січня по 30 червня 2010 року : 10518-63=10455 грн., а всього 33616,84 грн..
за ст.37 Закону:
- - з 22 травня по 31 грудня 2008 року : (525х40%х32,26%+525х40%х4+545х40%х2+605х40%)-2,1х32,26%-2,1х7=1570,37 грн.;
- - з 1 січня по 31 грудня 2009 року : (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х12=3062 грн.;
- - з 1 січня по 30 червня 2010 року : (869х40%х3+884х40%х3)-1,6х6=2094 грн., а всього 6726,37 грн..
В стягненні решти сум за ст.ст.37,39 Закону слід відмовити за безпідставністю.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач - ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.
Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року в сумі 6726 грн. 37 коп., доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року в сумі 33616 грн. 84 коп. та судові витрати в сумі 120 грн..
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана заява в Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем - в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.