"02" квітня 2010 р.Справа № 22/36-10-1307
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;
про визнання права власності
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_4 - за довіреністю №371 від 25.01.2010р.;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання права власності.
Представник позивача в судове засідання з'явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, тому справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами..
Розглянувши матеріали справи та заслухавши
пояснення представника позивача, суд встановив:
18.12.2003р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа вказаного приміщення складає 1394,7 кв.м.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався провести роботи направлені на поліпшення приміщення шляхом проведення будівельних робіт, електрики, встановлення пожежної сигналізації, телефонних сітей, провести сантехнічні робити (пункт 1.4 договору). Вказані роботи відповідач зобов'язався провести протягом двох місяців з дати укладення договору та передати приміщення в належному для ведення підприємницької діяльності стані до 18.02.2004р. (пункт 2.2.2. договору).
Відповідачем вказані вимоги не виконані, тому позивач був змушений проводити роботи за власні кошти, всі понесені позивачем затрати обґрунтовуються відповідними фінансовими документами, а саме актами виконаних робіт, договором підряду, накладними.
Відповідно до пункту 2.3.5. договору позивач має право проводити капітальний ремонт об'єкту оренди без згоди відповідача.
18.02.2004р. відповідач не привів приміщення в належний для ведення підприємницької діяльності стан, тому позивач був змушений самостійно вживати заходів щодо приведення приміщення у належний стан. Звернувшись до відповідних організацій позивач виявив суттєві недоліки у об'єкті оренди усунення яких потребувало значних затрат.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, яка визначає поняття зобов'язання, так зокрема, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем в порушення вимог договору та статей 509, 526 ЦК України не виконав своїх зобов'язань.
Стаття 610 ЦК України, встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначає позивач, він був позбавлений можливості відмовитись від укладеного договору, тому як вже підписав певні зобов'язання пов'язані з виконанням його підприємницької діяльності та відмова від оренди вказаного приміщення позбавляла його можливості виконати усі зобов'язання, які виникли в нього перед третіми особами. В результаті проведених робіт позивачем витрачені кошти в розмірі 800000 гривень, в результаті проведених робіт фактично створено нове нежитлове приміщення. Відповідно до договору оренди сторони погодились, що на момент укладення договору оренди приміщення оцінювалось в 70000 грн., саме за вказану суму відповідач придбав нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.3. договору). Доказом проведених позивачем робіт та поліпшень також є технічний паспорт, який відображає яким чином виглядало приміщення до здачі в оренду позивачу та після років оренди.
Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першої статті 331 ЦК України, встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила і створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до пункту 4 статті 778 Цивільного кодексу України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).
Отже, як вбачається з вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) право власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Розкидайлівська, 29, загальною площею 1394, 7 кв.м.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Суддя