"01" квітня 2010 р.Справа № 10/19-10-543
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 2156,23 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: Аніщук В.В. за довіреністю від 31.12.2009р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ТОВ «Комстар-Україна» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 2156,23 грн. з яких, 1523,33 грн. - основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2008р. №3372/08; 126,97 грн. -пеня, 37,16 грн. -3% річних, 130,77 грн. -індекс інфляції, що загалом становить 1818,23 грн., а також просить суд витребувати у відвідача телевізійну приставку Amino із серійним номером НОМЕР_2 НОМЕР_3 та повернути її позивачу у справному стані. При цьому ціна позову визначена позивачем в сумі 2156,23 грн.
Під час розгляду справи позивачем уточнений загальний розмір майнових позовних вимог до відповідача, про що до суду надано заяву про зміну позовних вимог від 16.03.2010р. за вх.№6695, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 1818,23 грн.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав, в т.ч. і докази, що спростовують наявність боргу відповідача за надані позивачем телекомунікаційні послуги в сумі 1523,33 грн. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які направлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27.01.2010р., повернуті до суду органами зв'язку з повідомленням про те, що адресат у відрядженні, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
16.10.2008р. між ТОВ «Комстар-Україна»(виконавець, позивач) і ФОП ОСОБА_2 (замовник, відповідач) укладений договір на надання телекомунікаційних послуг №3372/08, предметом якого є надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг, вказаних у додатках до даного договору.
Умовами п.2.3. договору встановлено, що фактом надання всіх видів послуг в обов'язковому порядку вважається Акт, підписаний представниками сторін.
Згідно з умовами п.3.1.5. договору позивач зобов'язується своєчасно, в порядку передбаченому п.4.3. договору виставляти відповідачу рахунки на надані послуги. Рахунок доставляється відповідачу поштою, кур'єром або у виді факсимільного документу. Одночасно із виставленням рахунку, відповідачу надається для підписання Акт, що підтверджує надання послуг позивачем. Умовами п.4.3. договору встановлено, що рахунки на одноразові послуги позивача виставляються відповідачу на протязі 5 днів з моменту підписання договору. Рахунки на оплату абонентської плати за щомісячно надані послуги виставляються позивачем відповідачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з умовами п.3.2.1. договору відповідач зобов'язується на протязі 10 днів з моменту підписання договору перерахувати позивачу суму одноразових платежів згідно виставленого рахунку, а також вносити щомісячну плату по рахункам, що виставлені позивачем. Відповідач зобов'язується надавати позивачу підписаний Акт, який підтверджує отримання послуг.
Умовами п.4.1. договору також встановлено, що відповідач сплачує позивачу за надані послуги згідно виставлених рахунків відповідно з тарифами, встановленими у Додатках і Додаткових угодах до даного договору.
Відповідно до умов п.5.1. договору за порушення своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України і умовами даного договору.
У п.8.2. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати договір, його дія продовжується на кожний наступний рік.
У Додатку №1 до цього договору встановлений розмір разових оплат по договору в сумі 475,20 грн. за встановлення телефонного номеру за адресою пр.-т М.Жукова,4-Д, оф.210 та розмір щомісячних оплат в сумі 37,82 грн., в т.ч. вартість абонентського обслуговування телефонного номеру та базового пакету ДВО. У Додатку №2 до цього договору встановлений розмір разових оплат по договору в сумі 432 грн. за підключення до мережі КОМСТАР по адресу пр.-т М.Жукова,4-Д, оф.210 та розмір щомісячних оплат в сумі 250 грн., в т.ч. за доступ до мережі КОМСТАР, СТРИМ-DoublePlayBiz -512 Базовий, оренда ТВ приставки. Також невід'ємною частиною цього договору являється Акт приймання-передачі, який підписаний сторонами 27.10.2008р., та згідно з яким, позивач передав на відповідальне зберігання, а відповідач прийняв телевізійну приставку Amino серійний №НОМЕР_2 НОМЕР_3. Обладнання знаходиться у справному стані, будь-яких вад не має.
Разом з тим судом встановлено та позивачем підтверджено, що сторони не заявляли про намір розірвати вищевказаний договір, а тому, із врахуванням умов п.8.2. договору, строк дії вказаного договору є продовженим до 31.12.2009р., до 31.12.2010р. відповідно.
Поряд з цим судом встановлено, що з 01.10.2008р. по 01.06.2009р. позивач надав відповідачу передбачені вищевказаним договором послуги на суму 3445,26 грн., про що свідчать рахунки позивача на оплату послуг, а саме рахунок №3327/17547 від 05.11.2008р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у жовтні 2008 року становить 951,35 грн.; рахунок №3327/18026 від 05.12.2008р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у листопаді 2008 року становить 335,14 грн.; рахунок №3327/18997 від 08.01.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у грудні 2008р. становить 334,16 грн.; рахунок №3372/19889 від 05.02.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у січні 2009 року становить 328,71 грн.; рахунок №3372/20460 від 04.03.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у лютому 2009 року становить 472,57 грн.; рахунок №3372/20848 від 03.04.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у березні 2009 року становить 427,35 грн.; рахунок №3372/21601 від 07.05.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у квітні 2009 року становить 306,99 грн.; рахунок №3372/22715 від 04.06.2009р., згідно з яким, вартість послуг, що надані позивачем у травні 2009 року становить 288,99 грн.
При цьому, відповідні акти надання послуг відповідачем не підписані, але надані позивачем послуги частково оплачені в сумі в сумі 1921,94 грн., а саме, 20.10.2008р. відповідач оплатив позивачу 907,20 грн., 11.12.2008р. відповідач оплатив позивачу 86,15 грн., 12.01.2009р. відповідач оплатив позивачу 392,16 грн., 20.02.2009р. відповідач оплатив позивачу 235,14 грн., 20.03.2009р. відповідач оплатив позивачу 301,29 грн. Залишок боргу в сумі 1523,33 грн. за надані послуги відповідач позивачу не сплатив.
30.03.2009р. позивач надіслав відповідачу повідомлення від 21.03.2009р., що підтверджується квитанцією №655, в якому просив відповідача сплатити заборгованість за телекомунікаційні послуги до 01.04.2009р., а також повідомив, що у випадку несплати боргу надання телекомунікаційних послуг буде припинено з 11.04.2009р. 29.04.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію від 24.04.2009р. №249/л, що підтверджується квитанцією №266, в якій також заявив вимогу про сплату боргу. Оскільки відповідач заборгованість за надані позивачем послуги не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача основний борг, пеню, 3% річних та індекс інфляції, а також витребувати у відповідача телевізійну приставку, з посиланням при цьому на те, що позивач являється власником телевізійної приставки, яка з метою надання телекомунікаційних послуг передана відповідачу на відповідальне зберігання, що підтверджується відповідним Актом, який являється невід'ємною частиною договору, а відповідач без достатніх правових підстав продовжує користуватися телевізійною приставкою.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на надання телекомунікаційних послуг, згідно з яким, позивач зобов'язався надати відповідачу телекомунікаційні послуги, що визначені у додатках до даного договору, а відповідач зобов'язався оплатити надані позивачем послуги згідно виставлених рахунків, які позивач зобов'язався виставляти відповідачу щомісячно до 15 числа, наступного за розрахунковим.
Також судом встановлено, що відповідно до умов п.8.2. укладеного між сторонами договору, строк його дії є продовженим як до 31.12.2009р., так і до 31.12.2010р., оскільки сторони не заявляли про намір розірвати вищевказаний договір.
Поряд з цим судом встановлено, що з 01.10.2008р. по 01.06.2009р. позивач надав відповідачу передбачені вищевказаним договором послуги на суму 3445,26 грн., а відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 1921,94 грн. і заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 1523,33 грн. При цьому жодних заперечень щодо наданих позивачем послуг, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу, які витребувані судом у відповідача, останній до суду не надав, а відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1523,33 грн., а отже, і їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 126,97 грн., господарський суд виходить з наступного.
Як встановлено господарським судом під час розгляду справи, нарахування пені відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг здійснено останнім на підставі ст.36 Закону України «Про телекомунікації»та п.41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених поставною КМУ від 09.08.2005р. №720.
Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. Поряд з цим, згідно з вимогами ч.1 ст.546 ЦК України, неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, а вимогами ст.547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства України, а також встановлені обставини справи, які свідчать про те, що письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідача стосовно своєчасної оплати наданих позивачем послуг між сторонами не укладено, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а відтак, і відмову в їх задоволенні в цій частині.
Разом з тим, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 37,16 грн. та індексу інфляції в сумі 130,77 грн. залишається без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позивач без поважних причин не надав до суду обґрунтованого розрахунку 3% річних та індексу інфляції з огляду на умови укладеного з відповідачем договору на надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2008р. №3372/08 щодо строків оплати відповідачем наданих позивачем послуг, який витребуваний судом у позивача у судових ухвалах від 26.02.2010р., від 17.03.2010р., а розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який наданий позивачем до позову є неправильним, оскільки здійснений позивачем без врахування умов укладеного з відповідачем договору на надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2008р. №3372/08 щодо строків оплати відповідачем наданих позивачем послуг.
Позов в частині витребування у відвідача телевізійної приставки Amino із серійним номером НОМЕР_2 НОМЕР_3 та повернення її позивачу у справному стані також залишається без розгляду господарським судом н підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, з огляду на наступне.
Як вище встановлено господарським судом, телевізійну приставку Amino із серійним номером НОМЕР_2 НОМЕР_3 позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання за актом приймання-передачі від 27.10.2008р., який являється невід'ємною частиною договору на надання телекомунікаційних послуг від 16.10.2008р. №3372/08, строк дії якого продовжений сторонами до 31.12.2010р. При цьому, як у договорі, так і в акті приймання -передачі сторонами не встановлений строк повернення цієї телевізійної приставки позивачу, а доказів, які свідчать про звернення позивача до відповідача із вимогою повернення телевізійної приставки, які витребувані судом у позивача у судових ухвалах від 19.02.2010р., від 17.03.2010р., останній до суду не надав. Між тим, відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Поряд з цим відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Отже, за відсутністю витребуваних у позивача доказів розгляд справи по суті в частині позовних вимог про витребування у відповідача телевізійної приставки є неможливим
На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна» (65121, м. Одеса, пр.-т Маршала Жукова, буд.4/д, код ЄДРПОУ 22449427) основний борг в сумі 1523 (одна тисяча п'ятсот двадцять три) грн. 33 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 66 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 88 коп.
3.У задоволені позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 126,97 грн. відмовити.
4. В решті позовні вимоги залишити без розгляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Рішення підписане 01 квітня 2010р.
Суддя