Рішення від 22.03.2010 по справі 17/125-09-3760

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 17/125-09-3760

За позовом: Приватного підприємства „ТМСІ”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка”;

про стягнення 29 826,8 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Дарієнко О.А. -на підставі довіреності №22/01/10-01 від 22.01.2010р.;

від відповідачів: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: ПП „ТМСІ” звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ТОВ „Торгово-промислова спілка” заборгованості за передану продукцію у розмірі 29 826,8 грн.

Відповідач в судове засідання призначене по справі з'явився ,відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

По справі у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва, починаючи з 15.03.2010р. по 22.03.2010р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ПП „ТМСІ” (надалі позивач) та ТОВ „Торгово-промислова спілка” (надалі відповідач) виникли договірні правовідносини, внаслідок усної домовленості щодо поставки позивачем на користь відповідача поліграфічної продукції.

Так на виконання усної домовленості позивачем на підставі:

- рахунку-фактури №19/02/0001 від 19.02.2009 р., видаткової накладної за № 19/02/0002 від 19.02.2009р. та довіреності за № 15 від 19.02.2009 р. була передана відповідачу поліграфічна продукція етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400,00 грн.;

- рахунку-фактури №20/03/0001 від 20.03.2009 р., видаткової накладної за № 20/03/0002 від 20.03.2009 р. та довіреності за № 16 від 19.03.2009 р. була передана відповідачу продукція етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400,00 грн.;

- рахунку-фактури №10/04/0004 від 10.04.2009 р., видаткової накладної за № 13/04/0007 від 13.04.2009 р. та довіреності за № 30 від 13.04.2009 р., була передана Відповідачу продукція - презентер А4 у кількості 3 000 шт. на загальну суму 1 992,00 грн.;

- рахунку-фактури №13/04/0005 від 13.04.2009 р., видаткової накладної за № 14/04/0001 від 14.04.2009 р. та довіреності за № 30 від 13.04.2009 р. була передана Відповідачу поліграфічна продукція -етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400 грн.

Однак, взяті зобов'язання Відповідач перед Позивачем не виконав, поставлену продукцію повністю не оплатив, внаслідок чого загальна сума заборгованості перед Позивачем за передану Відповідачу продукцію склала 29 826,80 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 27.04.2009 року підписаному Позивачем та Відповідачем.

17.06.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія №17/06/09-01, з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 29 826,80 грн.

Однак, відповіді на надіслану претензію позивач не отримав, вимоги викладені у ній відповідачем виконані не були.

Зазначені обставини спонукали ПП „ТМСІ” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5710 від 29.07.2009р.) про стягнення з ТОВ „Торгово-промислова спілка” 29 826,80 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2009р. порушено провадження у справі №17/125-09-3760 за позовом ПП „ТМСІ” до ТОВ „Торгово-промислова спілка” про стягнення 29826,8 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 203 ЦК України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Пунктом 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання по рахунку-фактури №19/02/0001 від 19.02.2009р., видаткової накладної за № 19/02/0002 від 19.02.2009р. та довіреності за № 15 від 19.02.2009 р. була передана відповідачу поліграфічна продукція етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400,00 грн.; рахунку-фактури №20/03/0001 від 20.03.2009 р., видаткової накладної за № 20/03/0002 від 20.03.2009 р. та довіреності за № 16 від 19.03.2009 р. була передана відповідачу продукція етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400,00 грн.; рахунку-фактури №10/04/0004 від 10.04.2009 р., видаткової накладної за № 13/04/0007 від 13.04.2009 р. та довіреності за № 30 від 13.04.2009 р., була передана Відповідачу продукція - презентер А4 у кількості 3 000 шт. на загальну суму 1 992,00 грн.; рахунку-фактури №13/04/0005 від 13.04.2009 р., видаткової накладної за №14/04/0001 від 14.04.2009 р. та довіреності за № 30 від 13.04.2009 р. була передана Відповідачу поліграфічна продукція -етикетка „Кагор український” у кількості 100 000 шт. на загальну суму 12 400 грн.

Факт отримання відповідачем продукції на суму 29 826,8 грн., підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.04.2009р., який підписаний та відповідно скріплений печаткою відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки продукції, кількості та якості поставленого товару в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

17.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо сплати останнім боргу у розмірі 29826,8 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач вказану письмову претензію отримав 24.06.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надано позивачем в якості відповідного доказу.

Таким чином, враховуючи відповідачем надіслану йому претензію отримано 24.06.2009р., та положення ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов'язання по оплаті відповідачем вартості прийнятої продукції настав 02.07.2009р.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 29826,8 грн. не погасив, у зв'язку з чим позовні вимоги по стягненню з нього основної сими заборгованості за отриманий по вище перерахованих накладних товар підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, в порушення вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України, на виклик суду з'явився, однак в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП „ТМСІ” підлягають задоволенню, з ТОВ „Торгово-промислова спілка” слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість в сумі 29826,8 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка” /65076, м. Одеса, вул. Радісна, 2/4, код ЄДРПОУ 33386626/ на користь приватного підприємства „ТМСІ” /65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-а, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 30174430/ 29826грн. 80 коп. /двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість грн. 80 коп./ - основного боргу; 298 грн. 26 коп. /двісті дев'яносто вісім грн. 26 коп./ - держмита; 315 грн. /триста п'ятнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Попередній документ
11367682
Наступний документ
11367684
Інформація про рішення:
№ рішення: 11367683
№ справи: 17/125-09-3760
Дата рішення: 22.03.2010
Дата публікації: 30.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію