"22" березня 2010 р. Справа № 1/27-10-526
За заявою: Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
до боржника: Приватного підприємства „Окнотон”, м. Одеса
про визнання банкрутом
Суддя Найфлейш В.Д.
Представники сторін:
від заявника: Дворянченко І.В. (довіреність).
від боржника: не з'явився.
Суть спору: про визнання банкрутом
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Приватного підприємства „Окнотон”, оскільки останній неспроможний виконати зобов'язання по сплаті заборгованості перед бюджетом в сумі 158, 00 грн. та фактично припинив підприємницьку діяльність.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. порушено провадження у справі № 1/27-10-526.
Згідно облікових карток ПП „Окнотон” до теперішнього часу підприємство не сплатило борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 158, 00 грн.
Згідно першої та другої податкової вимоги № 1/2913 від 17.08.2009р. та № 2/3442 від 02.10.2009р. загальна сума податкового боргу платника податків становить 158, 00 грн., в тому числі за основним платежем -0, 00 грн., за штрафними санкціями - 158, 00 грн., за пенею -0, 00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідно до рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004р. № 04-5/1193 Закон про банкрутство не зазначає, які зобов'язання належить вважати податком і збором (обов'язковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.
Господарський суд не може застосовувати положення ст. 1 Закону про банкрутство щодо визначення терміна „грошове зобов'язання” до зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки у частині 2 ст. 1 ЦК України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, викладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14, 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягується до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в України” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних та фінансових санкцій враховуються окремо.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф) визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.
Згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що грошові вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси виникли у зв'язку з несплатою боржником штрафних санкцій, що не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справі підлягає припиненню.
Керуючись ст. ст. 1, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1-1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі № 1/27-10-526 припинити.
2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.
3.Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, Першому ВДВС у Приморському районі м. Одеси.
Суддя