Справа № 2- 966/2010 рік
14 вересня 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим судья Мязгов Л.О.
розглянувши в смт. Красногвардійське справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату сум відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни» з період з 2006 року и по теперішній час.
Позивач звернувся до суду із позовом до УПФ України в Красногвардійському районі, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року йому починаючи з 01 січня 2006 року йому, як дитині війни, повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але у період 2006 - 2009 років відповідачем така допомога у розмірі 30 відсотків не виплачувалась, що він вважає порушенням його прав. Просив визнати дії неправомірними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату сум відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року и по теперішній час.
В судове засідання позивач не з1явився, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю. Просить розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з1явився, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнають, в позові позивачу просить відмовити в повному обсязі, застосувавши ст. 257, 267 ЦК України.
В силу ст. 197 ч. 2 ЦПК України суд розглянув справу без участі сторін и без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, надані доказі, суд приходить до наступного.
В силу ст.. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено що позивач є пенсіонером за віком безстроково, має статус «дитина війни», користується пільгами відповідно ст. 6 до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується документом в матеріалах справи. /а.с. 6/
Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла в спірний період, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст. 3 вказаного Закону України «Про соціальний захист дітей війни», д ержавні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
П озивачу в 2008 році управлінням ПФ виплачувалася державна соціальна допомога в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, щомісячно починаючі з 01.01.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року - 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008 року - 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008 року - 49 грн. 80 коп.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У зупинена на 2007 рік дія ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12-14, 23, 29, 30, 39, 41, 43-46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України „Про Державний бюджет України” інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1, 3, ч. 2 с. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України. Також зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: п. 12 ст. 71, ст.111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Згідно до п. 41 п.п.2 розділу ІІ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-6 від 28.12.2007 року, текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп від 22.05.2008 рік п. 41 п.п.2 розділу ІІ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-6 від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним)
Таким чином ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє у в редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, позивач є дитиною війни, має право на їх одержання, и органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, але головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Згідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 ЦК України, передбачено що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду тільки 19.03.2010 року, тобто поза межами трьохрічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України, строк з 01.01.2006 року по 18.03.2007 року позивачем пропущений. Поважних причин пропуску строку позивачем суду не надано. Клопотання позивача про поновлення строку до суду не надходило. В той же час відповідач заявив клопотання про застосування ст. 267 ЦК України, а тому суд вважає в цієї частини позову відмовити.
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007 року, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни за 2007 рік - у період з 09.07.2007 до 31.12.2007 року, и за 2008 рік - у період з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році - у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, и в 2008 році у період з 01.01.2008 до 21.05.2008 року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Таким чином, оскільки положення ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у редакції закону від 18.11.2004 року № 2195-4, поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007 року, у 2008 році - з 22.05.2008, суд з врахування пропуску строку позовної давності, вважає дії Управління Пенсійного Фонду України щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, и з 22.05.2008 року по 14.09.2010 рік визнати незаконними.
В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витраті в розмірі 37 грн., та 8 грн. 50 коп., усього 45 грн. 50 коп.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись 10, 11, 15, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим щодо виплати щомісячної державної допомоги незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим провести нарахування соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та забезпечити виплату належних ОСОБА_1 грошових сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, и з 22.05.2008 року по 14.09.2010 рік. В інший частини позову відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі АР Крим на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мязгов Л.О .