"22" березня 2010 р.Справа № 34/22-10-579
За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення на суму 2903,82грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від позивача: Гришин Д.М., діючий на підставі довіреності №01-13/11404 від 22.12.09р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - особисто; ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 08.02.10р.; ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від 26.02.10р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки в сумі 2903,82грн. за період з 01.01.09р. по 31.12.09р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.09р. порушено провадження у справі №34/22-10-579.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов (вх№5122 від 01.03.2010р.).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
28.01.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір №134/51 оренди нежилого приміщення, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 62,4м2 під надання послуг проектно-архітектурних та ремонтно-будівельних робіт.
Пунктом 1.2 строк дії договору оренди встановлено з 28.01.2002р. до 30.07.2003р.
Згідно з п.4.7 даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п.5.4 договору при порушенні правил експлуатації і утримання орендованого приміщення, а також невиконанні або неналежному виконанні обов'язків за договором, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян за кожним пунктом розділу 4 договору за кожне порушення, з усуненням наслідків невиконання чи неналежного виконання обов'язків за договором і у строки, встановлені договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що укладений між сторонам по справі договір оренди №134/51 від 28.01.2002р., на підставі якого відповідач користувався нежитловим приміщенням загальною площею 62,40кв.м розташованим в м.Одесі, пров. Канатний, 5, припинив свою дію 30.07.2003 року внаслідок закінчення строку на який його було укладено. Проте відповідач займане приміщення не звільнив і продовжує користуватися ним без належних правових підстав, що підтверджує акт обстеження нежилого приміщення від 11.08.09р.
14.12.09р. Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було надіслано на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 претензію №01-15/1805 з пропозицією в строк до 30.12.09р. оплатити заборгованість у вигляді неустойки за період з 01.01.09р. по 31.12.09р. у сумі 2903,82грн.
Вказане повідомлення отримано відповідачем 06.01.10р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) №782709.
29.12.09р. повторно складено акт обстеження нежилого приміщення, згідно якого встановлено, що нежиле підвальне приміщення, площею 62,4кв.м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів.
Не отримавши відповіді на надіслану претензію, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із відповідним позовом на підставі ст.1, п.2 ст.217, ст.230 Господарського кодексу України, ст.526, ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов не визнає з огляду на наступне.
У листопаді 2002 року Прокурор Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 і просив суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, усунути перешкоди у користуванні нежилим підвальним приміщенням загальною площею 62,4кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього відповідача та стягнути з останнього 2117,48грн. неустойки та 184,89грн. пені.
Заперечуючи заявлений позов, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Управління державного казначейства в Одеській області, Одеської міської ради та просила суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсним договір оренди від 15.10.1998р. №134/51 в частині пунктів 1.2, 2.1 та додатку №1 стосовно встановлення орендної плати за цокольне приміщення, а також спонукати Представництво по управлінню комунальною власністю:
виконати зобов'язання, прийняті згідно пунктів 2.5, 2.6, 61 договору оренди від 15.10.1998р. №134/51, з продовженням до 28.01.2002р., а саме з 01.02.2001р. по 28.01.2002р. змінити розмір і умови визначення орендної плати та скласти рахунок орендної плати з урахуванням цих змін;
виконати зобов'язання, прийняті згідно пунктів 5.1, 7.7, 7.14 договору оренди від 28.01.2002р. №134/51 "зі строком дії до 30.07.2003р." та прийняти від СПД ОСОБА_2 орендні платежі за договором, повідомити свій новий розрахунковий рахунок, а також продовжити договір оренди від 28.01.2002р. №134/51;
визнати незаконним та недійсним пункт 5 рішення Одеської міської ради від 15.06.2004р. №2652-ХХІУ в частині зміни способу продажу підвального приміщення, АДРЕСА_1 з "викупу" на "аукціон";
спонукати Представництво здійснити приватизацію шляхом викупу шляхом укладання договору купівлі-продажу спірного приміщення та повернути помилково сплачені орендні платежі у розмірі 1181,36грн. за період з 15.10.1998р. по 30.12.2000р. та орендні платежі у розмірі 9,76грн., надлишково сплачені "за січень у період дії з 01.02.1999р. по 01.02.2001р. додаткового погодження про надання пільги по оренді приміщення".
За результатами розгляду справи №17-5-1-38/02-10547, рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2005р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.08р., первісний позов прокурора задоволено частково: присуджено до стягнення з СПД ОСОБА_2 147,91грн. пені, в решті позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: визнано частину 2 пункту 5 рішення Одеської міської ради "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації й відчуженню в 2004 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" від 15.06.2004р. №2652-ХХІУ недійсною; зобов'язано Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради виконати пункт 8 частини 4 рішення Одеської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішень Одеської міської ради щодо приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси у 2000-2002 роках" від 29.04.2002р. №15-ХХІУ щодо укладання з СПД ОСОБА_2 договору купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 62,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В решті зустрічних позовних вимог відмовлено.
Так, зокрема, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Представництва про усунення перешкоди у користуванні майном шляхом виселення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 із спірного приміщення, враховуючи, що саме з вини Представництва орендар -СПД ОСОБА_2 не набула ще у 2002 році у встановленому законом порядку статусу власника спірного приміщення, а також з огляду на те, що вона не припустилась порушень чинного законодавства, які б тягнули за собою виселення зі спірного приміщення, вжила усіх заходів щодо набуття у встановленому порядку права користуватися цим приміщенням на законних підставах та про безпідставність вимог Представництва щодо стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 неустойки, передбаченої п.2 ст.22 та ст.785 ЦК України, яка дорівнює подвійній орендній платі за користування приміщенням за час прострочення строку повернення орендованого приміщення, оскільки на останню не може покладатись відповідальність у вигляді сплати неустойки при відсутності безпосереднього причинного зв'язку між її діями та наслідками, що настали для Представництва в результаті його бездіяльності щодо своєчасного укладання договору купівлі-продажу спірного приміщення. Тим більше, що нарахування Представництвом неустойки у період з липня по грудень 2003р. включно, є неправомірним, оскільки з огляду на пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, право звертатися з відповідними вимогами виникло лише з 01.01.2004р., тобто з дати набрання чинності ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення по справі №17-5-1-38/02-10547 в частині зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 договір купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 62,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до теперішнього часу не виконано.
Крім того, відповідач зазначив що Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вже зверталося до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 неустойки у розмірі 2223,34грн. нарахованої на підставі ст.785 ЦК України за період з лютого 2005р. по травень 2006р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2007р., скасовано рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. у справі №9/185-06-5543 і стягнення за ним припинено, у задоволенні позову Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.04р., встановлено, що правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Пунктами 4.7 та 5.4 договору оренди №134/51 від 28.01.02р. встановлена відповідальність орендаря за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян за кожне порушення.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки в сумі 2903,82грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду, підписане 26.03.2010р., набирає законної сили в
порядку ст.85 ГПК України.
Суддя