"15" березня 2010 р.Справа № 34/25-10-677
за позовом Першого заступнику прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради; Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення на суму 9586,22грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від прокурора: Жигун І.В., діюча на підставі посвідчення №257 від 08.08.08р.;
від ОМР: Андрейцева О.М., діюча на підставі довіреності №57/вих-гс від 01.02.10р.;
від ПУКВ ОМР: Учитель М.С., діюча на підставі довіреності №01-13/11405 від 22.12.09р.
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про розірвання договору оренди №18/1 від 12.06.09р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 255,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, стягнення заборгованості з орендної плати на суму 8796,63грн. та 789,59грн. пені.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2010р. порушено провадження у справі №34/25-10-677.
Відповідач про місце та час судового засідання, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлений вчасно та належним чином, у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
12.06.2009р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №18/1, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 255,1кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, під розміщення фотоательє.
Пунктом 1.3 встановлено термін дії договору з 12.06.09р. по 11.06.2010р.
Згідно п.п.2.2, 2.4 договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 2500грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно з п.4.7 даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п.5.2 цього договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкту оренди. У разі відмови Орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до п.7.5 зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів та нотаріально посвідчуються. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.
Згідно п.7.6 договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.
Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 12.10.09р. вих№01-15/1252 відповідно до якого відмовилось від договору оренди №18/1 від 12.06.2009р. в порядку ст.782 Цивільного кодексу України та запропонувало оплатити заборгованість з орендної плати та пені, здійснити фактичну передачу Представництву приміщення за актом приймання-передачі в строк до 26.10.09р. Зазначене повідомлення відповідачем не отримане.
Посилаючись на ст.ст. 546-549, 651, 762, 782 Цивільного кодексу України та ст.ст.18, 19, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договору оренди №18/1 від 12.06.09р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 255,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, стягнення заборгованості з орендної плати на суму 8796,63грн. та 789,59грн. пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та наданого Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з червня 2009р. по січень 2010р. у сумі 8796,63грн. та 789,59грн. пені, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 8796,63грн. та 789,59грн. станом на 20.01.10р., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №18/1 від 12.06.09р., укладеного між позивачем та відповідачем, необхідно зазначити наступне.
Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.
Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір.
В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.
При цьому, порядок розірвання господарських договорів врегульовано ст.188 Господарського кодексу України п.4 якої встановлено, що заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу.
Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання певної категорії господарських договорів врегульовано ст.11 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, підприємство, яке вважає за необхідне розірвати договір, надсилає другій стороні пропозицію про те.
Підприємство, яке одержало пропозицію про розірвання договору, повинне повідомити на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємство не досягло згоди щодо розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Натомість, позивачем не дотримано встановленого порядку врегулювання спору щодо розірвання договору оренди.
Посилання позивача на повідомлення №01-15/1252 від 12.10.09р. не заслуговують на увагу, оскільки останнє містить посилання на ст.782 Цивільного кодексу України та за своїм змістом є повідомленням про відмову від договору, а не пропозицією про розірвання договору в розумінні ст.11 Господарського процесуального кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України. Так, з метою захисту прав та інтересів учасників чинне законодавство надало право стороні, у разі порушення іншою стороною своїх зобов'язань, відмовитись від договору. Підставою односторонньої відмови наймодавця від договору найму є невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст.782).
Відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. При цьому, наймодавцеві для припинення договору не потрібно звертатися до суду.
Таким чином законодавець чітко розрізняє право висувати вимогу про розірвання договору та право на односторонню відмову від договору. Одностороння відмова від виконання договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу самого факту його здійснення договір вважається розірваним.
З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про відсутність підстав для розірвання договору оренди №18/1 від 12.06.09р., керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 255,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті державного мита на суму 102грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати на суму 8796(вісім тисяч сімсот дев'яносто шість)грн.63коп. та пені у розмірі 789(сімсот вісімдесят дев'ять)грн.59коп.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, отримувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк- ГУДКУ в Одеській області МФО 828011) витрати по сплаті державного мита у сумі 102(сто дві)грн.
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460, банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду, підписане 19.03.2010р., набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя