ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2023 р. Справа № 480/7180/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі №480/7180/22
за позовом ОСОБА_1
до Харківського національного університету внутрішніх справ , Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ в якому просив:
- визнати протиправними дії Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, що полягають у зменшенні ОСОБА_1 розміру додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168, зі 100 000 гривень до 30 000 гривень, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 включно;
- визнати протиправними дії Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, що полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168, за період з 01.07.2022 по 31.10.2022;
- зобов'язати Сумську філію Харківського національного університету внутрішніх справ, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду передбачену Постановою КМУ №168, у розмірі 100000 гривень, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 включно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Сумську філію Харківського національного університету внутрішніх справ, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороди передбачену Постановою КМУ №168, за період з 01.07.2022 до кінця дії воєнного стану.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність вимогам ст.58 Конституції України положень підпункту 9 пункту 14 Порядку, затвердженого наказом МВС №775 від 28.11.2022, в частині його застосовування з 01 липня 2022 року. Зазначає, що Постанова КМУ №168 та Постанова КМУ №793 не містили положення про зупинення нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до моменту затвердження Порядку. Крім того, ці постанови не встановлювали додаткових вимог для отримання винагороди, окрім наявності статусу поліцейського. Вказує, що за весь спірний період на позивача, як на поліцейського, розповсюджувалися всі соціальні гарантії, визначені законом. Стверджує, що з огляду на конституційно гарантований принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України, слід дійти висновку, що у спірний період редакція п.1 Постанови № 168 передбачала фіксовану суму, а тому саме такою редакцією у спірний період з 24.02.2022 по 30.06.2022 відповідач повинен був керуватися для здійснення виплати додаткової винагороди. З 01.07.2022 по 31.10.2022 відповідач мав застосовувати редакцію п.1 Постанови №168, з урахуванням змін, внесених наказом №793 (до 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць), лише з дня набрання чинності Наказом МВС №775 - 01.12.2022 року позивач втратив право на отримання додаткової винагороди. Зауважує, що зміни нормативного регулювання спірних правовідносин, які звузили права позивача на отримання додаткової винагороди, набрали законної сили саме 01.12.2022 року і в силу прямої дії Конституції України не мають зворотної дії в часі. Звертає увагу, що до матеріалів справи долучений лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства Внутрішніх Справ України від 30.09.2022 року №Ш-11990/15, наданий на звернення представника позивача та безпосередньо стосується спірних правовідносин. Наголошує, що поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу ректора відповідного закладу.
Відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів не надходили. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходить службу в Сумському центрі первинної професійної підготовки “Академія поліції” (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, на посаді старшого інспектора відділу організації служби та має спеціальне звання капітан поліції, що також підтверджується довідкою Сумським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Відповідно до наказів директора Сумської філії Харківського університету внутрішніх справ № 7 о/с від 23.03.2022, № 17 о/с від 19.04.2022, № 31 о/с від 24.05.2022, № 41 о/с від 24.06.2022 капітану поліції ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. за березень 2022, квітень 2022, травень 2022 та червень 2022 р. відповідно.
Представник позивача звернувся до відповідача із вимогою здійснити перерахунок додаткової винагороди з березня по червень 2022 р., оскільки на думку позивача розмір суми додаткової винагороди повинно становити 100000грн., а також нарахувати та виплатити винагороду з липня 2022р., яка передбачена постановою КМУ № 168.
Листом від 30.09.2022 №365 Сумською філією ХНУВС надано відповідь, у якій зазначається про те, що Кабінетом Міністрів України постановою №793 від 07.07.2022 “Про внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 №168” внесені наступні зміни, зокрема, у пункті 1: “в абзаці першому слова і цифри “додаткова винагорода у розмірі 30000,00 гривень щомісячно” замінити словами і цифрами “додаткова винагорода у розмірі до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць”. Крім того, було доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: “ 2-1. Установити, що порядок і умови додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Сумська філія ХНУВС зазначає, що порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, які є відрядженими до державних установ на день звернення позивача не затверджений. До затвердження вищевказаного Порядку відсутні правові підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць відрядженим поліцейським відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Представником позивача повторно було направлено адвокатський запит. Листом від 25.10.2022 №427 відповідачем зазначено, що викладачі Сумського центру первинної професійної підготовки “Академія поліції” (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ не брали безпосередньої участі у бойових діях та не забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Викладачі виконували обов'язки виключно по чергуванню у Сумському центрі первинної професійної підготовки “Академія поліції” (м. Суми), що входило до їх повсякденних посадових обов'язків, не зважаючи на введення воєнного стану в країні. Жодних наказів чи доручень керівництва Сумської обласної військової адміністрації чи керівництва Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо залучення викладачів Сумського центру первинної професійної підготовки “Академія поліції” (м. Суми) до виконання обов'язків по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії не було.
Позивач вважає протиправною виплату 30000 грн., замість належних 100000 грн., додаткової винагороди за березень - червень 2022р., а також невиплату взагалі додаткової винагороди з липня 2022р., у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачу грошову додаткову винагороду, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з 24.02.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 по 31.10.2022.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 94 Закону Закон № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до статті 71 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260).
Згідно з п.п. 3, 13, 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5)одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 (затвердженим Законом № 3057-IX від 02.05.2023) продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям " під час дії воєнного стану (в первісній редакції) визначено, що на період дії воєнного стану, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил, поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Отже, на період дії воєнного стану (який було запроваджено Указом Президента України та строк дії якого в подальшому було продовжено), співробітникам Національної поліції України Постановою КМУ №168 передбачена виплата додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди.
Стосовно розміру додаткової винагороди за період з березня по червень 2022 року. Судовим розглядом встановлено та визнано позивачем, що в зазначений період виплата допомоги відповідачем проведена в розмірі 30 000 грн. згідно постанови КМУ № 168.
Щодо доводів апелянта стосовно наявності у нього права на отримання вказаної допомоги в розмірі 100 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно постанови КМУ № 168(з урахуванням внесених змін), з 24.02.2022 у поліцейських, які проходять службу у підрозділах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно. А ті поліцейські, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, право на отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ 28.02.2022 №168, мають право лише поліцейські, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходить службу в Сумському центрі первинної професійної підготовки “Академія поліції” (м. Суми) Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, на посаді старшого інспектора відділу організації служби та має спеціальне звання капітан поліції, що також підтверджується довідкою Сумським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
В підтвердження обставин, які дають право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн. допомоги позивач надав до суду довідку від 15.08.2022 №14035 ГУНП в Сумській області та розстановки нарядів, затверджених директором Сумського ЦППП " Академії поліції" Сумської філії ХНУВС.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані докази не є належними та достатніми в підтвердження обставин, що дають право на отримання збільшеної допомоги.
Надана довідка від 15.08.2022 №14035 ГУНП в Сумській області містить посилання на участь позивача у складі піших патрулів, які забезпечували охорону публічної безпеки та порядку у м. Суми, проте не містить посилання на будь-які накази керівника або бойові розпорядження.
Розстановки нарядів з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки громадянам у м.Суми та графіки несення служби відповідальних від керівництва центру також не підтверджують безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Крім того, керівник навчального закладу, до якого відряджений позивач не наділений повноваженнями доручати позивачу виконувати функції поліцейського, оскільки відповідно вимог ч. 7 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» такими повноваженнями наділений лише керівник поліції.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів безпосередньої участі позивача за період з лютого по червень 2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на зазначене судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру додаткової грошової винагороди зі 100 000 гривень до 30 000 гривень, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. за цей період.
Стосовно вимог про виплату додаткової грошової винагороди з 01.07.2022, судова колегія зазначає наступне.
Так, 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 793, якою, зокрема:
- у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;
- доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 пунктом 2-1такого змісту: Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Станом на час звернення позивача до відповідача та до суду, керівником відповідного міністерства Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану ухвалено не було.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 року затверджено «Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2022 року за №1514/38850, який набрав чинності 02.12.2022.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 8 Порядку та умов, який застосовується з 24 лютого 2022 року, підпункту 9 пункту 14 Порядку та умов, який застосовується з 01 липня 2022 року, підпункту 10 пункту 14 Порядку та умов, який застосовується з 01 травня 2022 року.
Відповідно до п.8 Порядку додаткова винагорода виплачується поліцейським із числа курсантів 2, 3 курсу, докторантів, магістрів, ад'юнктів денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, до 30 квітня 2022 року.
Додаткова винагорода виплачується поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, до 30 червня 2022 року.
Виплата додаткової винагороди поліцейським, відрядженим до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, територіальних науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС, здійснюється до 30 червня 2022 року.
Додаткова винагорода особам, зазначеним у цьому пункті, виплачується за рішенням керівника відповідного закладу або установи на підставі його наказу.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі- Порядок № 260).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
З метою врегулювання питань нарахування та виплати додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченої постановою КМ України № 168, за підписом Голови Національної поліції України І. Клименка розроблено Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'від 23.03.2022 № 355-1/ВС.
Відповідно до пункту 2 розділу І Методичних рекомендацій виплата винагороди здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду на підставі наказів такого органу, установи. Видання наказу здійснюється щомісяця не пізніше 28 числа (до завершення воєнного стану).
Згідно з пунктом 3 розділу І Методичних рекомендацій розрахунковий місячний період для виплати винагород визначається з 24 лютого по 25 березня, а в подальшому з 26-го числа поточного місяця на наступні 30 днів періоду дії воєнного стану. У разі, якщо воєнний стан у розрахунковому місячному періоді визначений у меншій кількості календарних днів, ніж розрахунковий місячний період, то розмір винагород визначається шляхом ділення їхніх місячних розмірів на кількість календарних днів, коли був воєнний стан у розрахунковому місячному періоді.
На виконання пункту 5 розділу І Методичних рекомендацій додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених в кошторисі органу, установи.
За визначенням, наведеним у пункті 1 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється пропорційно та виплачується поліцейським за календарний період проходження служби в розрахунковому місячному періоді з урахуванням умов щодо періодів, які не враховуються до періоду, за який може бути встановлена винагорода згідно з розділом IV цих Методичних рекомендацій.
Відповідно до пункту 2 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється, ураховуючи кількість календарних днів проходження служби, крім періодів, зазначених у пункті 1 розділу IV цих Методичних рекомендацій. Обрахунок додаткової винагороди проводиться шляхом ділення місячного розміру додаткової винагороди 30 000 на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді дії воєнного стану та множення на кількість днів проходження служби за виключенням періодів, зазначених у п. 1 розділу IV.
Виходячи зі змісту пункту 3 розділу II Методичних рекомендацій для оформлення наказу про встановлення додаткової винагороди керівниками структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органу (установи) поліції подаються списки поліцейських з пропорційно обрахованим розміром винагороди, що пропонується до встановлення.
Положеннями пункту 1 розділу IV Методичних рекомендацій передбачено, що додаткова винагорода не встановлюється поліцейським за період, зокрема, відсутності за місцем знаходження органу (підрозділу), закладу, установи з незаконних причин.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій збільшена додаткова винагорода (до 70 000 грн додатково до додаткової винагороди) установлюється та виплачується поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далідії (заходів) за фактичний час виконання ними цих службових обов'язків.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Методичних рекомендацій збільшена додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі в діях (заходах) у розрахунковому місячному періоді здійснення дій (заходів) під час воєнного стану, що обраховується за час фактичної участі в діях (заходах).
Перелік дій (заходів) з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної, до забезпечення яких можуть залучатися поліцейські, визначений в додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.
Обрахунок персонального розміру збільшеної додаткової винагороди кожного поліцейського проводиться шляхом ділення розрахункового місячного розміру збільшеної додаткової винагороди (з урахуванням пункту 3 розділу І) на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді дії воєнного стану та множення на кількість днів безпосередньої участі в бойових діях (заходах) і на коригувальний коефіцієнт. У разі залучення до служби на добу, розрахунок добового часу зараховується як два календарних дні, у якому доба почалася та закінчилася.
Розміри коригувальних коефіцієнтів до розрахунку включаються згідно з додатком 2 до цих Методичних рекомендацій.
Час безпосередньої участі в бойових діях (заходах) може бути включений лише в разі здійснення дій (заходів) у районах ведення бойових дій, що затверджені відповідним наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Методичних рекомендацій підтвердженням здійснення дій (заходів) є список поліцейських з обрахованим у зазначений спосіб розміром винагороди, що пропонується до виплати (додаток 3), який в подальшому є додатком до наказу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 не було включено до списку поліцейських, які безпосередньо брали участь в бойових діях (заходах) у районах ведення бойових дій, що затверджені відповідним наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Також, колегією суддів встановлено, що наказів командира (начальника) про виплату позивачу додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі не приймалося.
Водночас, саме наказ командира (начальника) позивача у розумінні пункту 1 постанови КМ України № 168 є підставою для здійснення виплати додаткової винагороди. Неприйняття такого наказу унеможливлює проведення спірних виплат.
Разом з цим, позивачем не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про протиправність бездіяльності відповідача з не видачі наказу про здійснення виплати додаткових винагород за спірний період.
Колегія суддів наголошує, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Отже, враховуючи, що позивача за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 не було включено до відповідного списку поліцейських, які виконують службові обов'язки та заслуговують на додаткову винагороду та на додаткову винагороду у збільшеному розмірі, та не прийнято відповідних наказів про здійснення таких виплат, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що Порядок №775 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 01 грудня 2022 року, оскільки у п.3 даного Порядку №775 передбачено виключення, а саме щодо п.8 Порядку №775 та умов, який застосовується з 24 лютого 2022 року, пп.9 п.14 Порядку та умов, який застосовується з 01 липня 2022 року, пп.10 п.14 Порядку та умов, який застосовується з 01 травня 2022 року.
Посилання позивача на лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства Внутрішніх Справ України від 30.09.2022 року №Ш-11990/15, колегія суддів відхиляє, оскільки лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.
Доводи позивача про безпідставне не нарахування та не виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої п.1 Постанови КМУ №168, у спірний період у неналежному, на думку позивача розмірі, виходячи з розміру додаткової грошової винагороди 30 000 гривень на місяць, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи, зокрема, розрахунком нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача, вбачається факт нарахування та виплати додаткової грошової винагороди на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за спірний період.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі №480/7180/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич