"16" березня 2010 р.Справа № 30/201-10-402
За позовом: Комунальне підприємство «Ланжерон»
До відповідача: фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Про визнання договору оренди розірваним, виселення та стягнення
Суддя РОГА Н.В.
Представники:
Від позивача: Поліщук О.М.- довіреність від 01.02.2010р.
Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність від 16.02.2010р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Ланжерон», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1) про розірвання договору оренди №38\05\Д від 01.04.2005р., укладеного між сторонами по справі, виселення відповідача з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» та зобов'язання повернути орендоване майно на користь КП «Ланжерон» та про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 36 132 грн. 04 коп. та пені у сумі 3 085 грн. 35 коп.
В ході розгляду справи позивач неодноразово надавав до суду уточнення позовних вимог. Згідно заяви про додаткове уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 23.02.2010р., позивач просить суд визнати розірваним Договір оренди №38\05\Д від 01.04.2005р., укладений між сторонами по справі, виселити відповідача з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» та стягнути з відповідача 24 294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон».
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. КП «Ланжерон» (Орендодавець) передає, а підприємець ОСОБА_1 (Орендар) приймає у строкове платне користування нежиле приміщення бетонованої площадки (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташоване на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі під розміщення об'єкту місць відпочинку населення (спортивно-оздоровчого клубу). За умовами п.1.2. Договору строк оренди - до 31.03.2054р. Акт приймання-передачі об'єкта оренди не укладався.
Згідно розділу 2 Договору орендна плата за користування об'єктом оренди становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 372 грн. 08 коп. (без ПДВ) та підлягає щомісячній індексації. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою. Орендні платежі підлягають оплаті щомісячно до 10 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря.
Позивач по справі зазначив, що з 01.04.2005р. підприємець ОСОБА_1 мала можливість та відповідно до умов Договору була зобов'язана використовувати об'єкт оренди за його цільовим призначенням, зокрема, спортивно-оздоровчого клубу на бетонованому майданчику (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташованому на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі, підприємцем ОСОБА_1 побудовано не було. Але, підприємець ОСОБА_1 заперечувала проти розірвання Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. , сплачувала плату за користування об'єктом оренди, земельний податок , повернено-експлуатаційні витрати.
Враховуючи оплату підприємцем ОСОБА_1 за Договором №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., позивач зазначає, що КП „Ланжерон” не мало змоги використовувати бетонований майданчик (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташований на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі для власних господарських цілей, передати його в користування іншим особам . Існування фактичних орендних відносин між сторонами в подальшому не відповідає цілям існування та ведення господарської діяльності КП „Ланжерон” , у зв'язку з чим позивач просить розірвати орендні відносини між сторонами у справі.
Крім того, позивач зазначив, що за період з грудня 2005р. по грудень 2008р. відповідач не має боргу перед КП „Ланжерон” щодо здійснення платежів за Договором №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. 27 січня 2009р. підприємець ОСОБА_1 було здійснено платіж за оренду майданчика у сумі 15 000 грн., що позивач вважає авансовим платежем. За таких обставин, за даними позивача за підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по оплаті за користування бетонованим майданчиком (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташованим на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі за період до лютого 2010р. у сумі 24 294 грн. 01 коп. зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідача , посилаючись на те, що користувачем майна має здійснюватися плати за користування об'єктом комунальної власності.
В обґрунтування позову позивач посилається на ст.229 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, та на ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.3.4. Договору Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в оренду об'єкт оренди за актом приймання-передачі, а за умовами п.7.10 Договору вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням Договору оренди та акту приймання-передачі вказаного приміщення. Але, акту приймання-передачі сторонами підписано не було, у зв'язку з чим підприємець ОСОБА_1 не могла та не користувалася об'єктом оренди.
Незважаючи на зазначене відповідач на підставі виставлених КП „Ланжерон” рахунків здійснював оплату орендної плати та інші платежі, що підтверджується квитанціями до прибутковим касових ордерів №10 від 25.01.2006р. на суму 10 455 грн. 17 коп., №36 від 15.02.2006р. на суму 2 099 грн. 92 коп., №45 від 10.03.2006р. на суму 2 205 грн. 92 коп., №18 від 12.04.2006р. на суму 2 139 грн. 66 коп., №22 від 11.05.2006р. на суму 2 139 грн. 66 коп., №176 від 02.06.2006р. на суму 2 137 грн. 34 коп., №55 від 10.07.2006р. на суму 2 139 грн. 53 коп., №462 від 15.08.2006р. на суму 2 139 грн. 90 коп., №483 від 14.09.2006р. на суму 2 143 грн. 20 коп., №534 від 02.10.2006р. на суму 2 145 грн. 52 коп., №62 від 10.11.2006р. на суму 2 152 грн. 92 коп., №4 від 07.12.2006р. на суму 2 162 грн. 75 коп., №7 від 11.01.2007р. на суму 2 676 грн. 26 коп., №30 від 15.02.2007р. на суму 2 680 грн. 52 коп., №41 від 14.03.2007р. на суму 2 682 грн. 91 коп., від 24.05.2007р. на суму 4 968 грн. 07 коп., №649 від 27.08.2007р. на суму 1 839 грн. 88 коп., №648 від 27.08.2007р. на суму 8 120 грн. 85 коп., №658 від 17.10.2007р. на суму 5 085 грн. 66 коп., №655 від 26.09.2007р. на суму 5 045 грн. 86 коп., №701 від 2007р. на суму 5 102 грн. 96 коп., №752 від 12.11.2007р. на суму 5 166 грн. 76 коп., №501 від 18.12.2007р. на суму 5 252 грн. 71 коп., №27 від 11.01.2008р. на суму 5 319 грн. 91 коп., №111 від 18.02.2008р. на суму 5 436 грн. 94 коп., №151 від 13.03.2008р. на суму 5 503 грн. 40 коп., від 29.01.2009р. на суму 15 000 грн., від 29.01.2009р. на суму 53 057 грн. На підставі зазначених квитанцій відповідач вважає, що ним переплачено за оренду 71 233 грн. 70 коп.
Крім того, відповідач зазначив, що на даний час об'єкт оренди використовується рятувальною станцією, в'їзд до об'єкту оренди огороджений парканом. Використання об'єкту іншою установою відповідач вважає порушенням умов Договору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Ця ж норма міститься у ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. При цьому, згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Згідно ст.12 закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Але, як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., даний Договір не містить підпису Орендаря - підприємця ОСОБА_1 За таких обставин, не можна вважати даний Договір укладеним.
Враховуючи те, що позовною вимогою КП „Ланжерон” є визнання розірваним Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., у зв'язку з тим, що зазначений Договір визнано судом неукладеним, у цій частині провадження у справі слід припинити на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Що стосується вимоги позивача щодо виселення підприємця ОСОБА_1 з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», то у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як згідно матеріалів справи на даний час відповідач зазначений об'єкт не використовує.
Вимога щодо стягнення з відповідача 24 294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», на думку суду , є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що, враховуючи надані відповідачем до матеріалів справи фотографії та пояснення позивача по справі, користування підприємцем ОСОБА_1 бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон” припинилося з лютого 2010р., коли було встановлено огорожу. У суду не має підстав вважати, що до цього часу підприємець ОСОБА_1 не здійснювала користування зазначеним майном, адже вона здійснювала оплату за користування та, крім того, здійснювала оплату за повернення експлуатаційних витрат.
У зв'язку з тим, що підприємець ОСОБА_1 фактично використовувала майно комунальної власності, КП „Ланжерон” не могло передати цей об'єкт у користування іншій особі та поповнювати бюджет міста, територіальна громада м. Одеса в особі комунального підприємства „Ланжерон” в значній мірі втрачала кошти , чим порушується ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 24 294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон».
Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80 , ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву Комунального підприємства „Ланжерон” -задовольнити частково.
2. У частині вимоги Комунального підприємства „Ланжерон” щодо визнання розірваним Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. провадження у справі припинити.
3. У задоволенні вимоги Комунального підприємства „Ланжерон” щодо виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» - відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства „Ланжерон” (м.Одеса, пляж „Ланжерон”, адм. Будівля, кім.1, код ЄДРПОУ 30873899, рр 26008312026 в АБ „південний”, МФО 328209) 24 294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», витрати по сплаті державного мита у сумі 242 грн. 94 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 18 березня 2010р.
Суддя