Справа № 2-11112/10
27 вересня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді Деруса А.В.,
при секретарі Брус Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого УМВС України в особі Бавзалука Сергія Вікторовича, Треті особи: ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, Перша Одеська державна нотаріальна контора про виключення з опису та звільнення з-під арешту майна,
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому в подальшому було змінено формулювання предмету позову, до суду, просить зобов'язати Головне слідче управління МВС України виключити з опису та звільнити з-під арешту, накладеного відповідно до постанови Головного слідчого управління МВС України б/н від 03 квітня 2009 року, нерухоме майно ТОВ «Сіті-Сад», яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, № 27 А.
У судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали і пояснили, що 11 січня 2006 року ОСОБА_3, батьком позивача, що мешкав на той час в м. Луцку, Волинської області по АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку, шляхом купівлі належної попередньому засновнику частки, були набуті корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сіті-Сад», яке знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, № 27 «а» і зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.08.2004 року, номер запису 15561020000000346. Внаслідок цієї угоди батько позивача став єдиним засновником (учасником) зазначеного Товариства із внесенням відповідних змін у засновницькі документи останнього, які шляхом викладу Статуту ТОВ «Сіті-Сад» у новій редакції 17.01.2006 року були зареєстровані виконавчим комітетом Одеської міської ради згідно з номером запису 15561050002000346.
На праві приватної власності за Товариством Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 10.03.2005 року (реєстраційний номер 10126000, номер запису: 3693 в книзі 42-неж-101) на підставі свідоцтва про право власності САА № 440542, виданого 05.11.2004 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, зареєстрований двоповерховий нежитловий будинок № 27 «а» по проспекту Шевченка в м. Одесі. Іншого рухомого та нерухомого майна у ТОВ «Сіті-Сад» немає.
Відповідно до договору купівлі-проджу від 13.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В. (реєстраційний номер 2000), належна ОСОБА_3 частка у 100-відсотковому її розмірі в зазначеному Товаристві як його єдиному засновнику (учаснику) була ним відчужена на користь позивача. У відповідності з цим договором виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.11.2009 року (номер запису 15561050009000346) були зареєстровані внесені зміни в установчі документи Товариства шляхом реєстрації його Статуту в новій редакції.
Таким чином, ставши замість батька, засновником ТОВ «Сіті-Сад» позивач в повному обсязі набув корпоративні права у ньому, що відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України означає його одноособове право на повне управління даною господарською організацією, отримання прибутку (дивідендів) від її діяльності, право на її майно та належні їй активи в разі ліквідації згідно з чинним законодавством, а також виникнення у позивача інших правомочностей стосовно названого господарюючого суб'єкта, передбачених законом та статутними документами.
Представники Головного слідчого УМВС України в особі Бавзалука Сергія Вікторовича та Першої Одеської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Представник ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України в судове засідання з'явився, просив справу вирішити з урахуванням вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, його представника та представника ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що нещодавно виявилось, можливості реалізовувати ці повноваження, зокрема, стосовно розпорядження належним ТОВ «Сіті-Сад» нерухомим майном, позивач позбавлений. Як стало відомо, постановою бн (про існування якої позивач нічого не знав, оскільки ні Товариству, ні йому особисто вона надіслана не була), прийнятою співробітником Головного слідчого управління МВС України Бавзалуком Сергієм Вікторовичем, на все нерухоме майно Товариства була накладена заборона. Остання була зареєстрована 03.04.2009 року за № 8611813 Державним підприємством «Інформаційний центр» МЮ України та 25.05.2010 року за № 9857838 - Першою Одеською державною нотаріальною конторою.
Цією ж постановою, яка 25.05.2010 року за № 9857854 була зареєстрована Першою Одеською державною нотаріальною конторою, був накладений арешт на нерухоме майно Товариства, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, обтяжувачем у цьому випадку є Головне слідче управління МВС України.
Що послужило підставою для накладення цих заборон, позивачу офіційно невідомо, так як про цей факт він дізнався з Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданих лише 01.07.2010 року за заявою позивача до приватного нотаріуса Дехтярук І.В., в яких ці відомості не викладаються, однак, виходячи з того, що Головне слідче управління МВС України вже другий рік проводить розслідування порушеної відносно батька позивача, ОСОБА_3, кримінальної справи, позивач вважає, що постанова про накладення заборони на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Сіті-Сад» пов'язана саме з цією кримінальною справою. Тим не менше, в будь-якому випадку, зазначена постанова є незаконною, а накладення заборони (арешту) на належне вищеназваному Товариству рухоме і нерухоме майно не може бути розцінене інакше, як грубе порушення законних прав позивача, передбачених як ст. 41 Конституції України, так і ст. 167 ГК України та ст. 321 ЦК України, виходячи з наступного: згідно з ст. 59 КК України та ст. 29 КПК України забезпечення відшкодування збитків, завданих можливим злочином (що може бути підтверджене лише обвинувальним вироком суду, який вступив в законну силу) і виконання його в частині конфіскації майна, органами досудового слідства може проводитись накладенням арешту (заборони) лише на майно обвинувачуваної особи, в тому числі і на її частку в господарському товаристві чи іншому суб'єкті підприємницької діяльності, засновником якого ця особа є.
На час порушення кримінальної справи стосовно батька позивача та накладення арешту (заборон) на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Сад» єдиним засновником та учасником останнього був (і залишаюсь ним досі) позивач, не маючи до вищевказаної кримінальної справи жодного відношення. Причому належну ОСОБА_3 частку в Товаристві позивач придбав не на безоплатній основні, а на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, який ніким не визнаний недійсним і передбачених законом підстав для визнання його недійсним відсутні.
Згідно з ст. 59 КК України, конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю виключно засудженого.
Стаття 29 КПК України, яка встановлює види та порядок забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином і виконання вироку в частині конфіскації майна в ході досудового слідства, то чітко зазначається, що: «...арешт може бути накладений тільки на майно обвинуваченого, підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії (батьки, опікуни, піклувальники, організації - власники джерел підвищеної небезпеки».
Допущене щодо позивача порушення носить цивільно-правовий характер, оскільки воно обмежує його у праві на розпорядження майном Товариства, одноособовим власником якого він є, і в кінцевому підсумку означає порушення прав позивача, як власника, що є недопустимим відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, які встановлюють та гарантують непорушність права власності.
Як особа, яка не є ні обвинувачуваним, ні підозрюваним у кримінальній справі, оскаржити дії посадової особи, яка в ході розслідування цієї справи прийняла постанову про накладення заборони на належне позивачу майно ТОВ «Сіті-Сад» на підставі ст. 234 КПК України, можливості не маю. Тим більше, що позивачу невідоме процесуальне становище цієї особи, тобто Бавзалука С.В., що має в даному випадку істотне значення, оскільки, згідно з вказаною статею КПК України, оскарженню підлягають лише дії слідчого. В той же час позивачу відомо, що слідство у справі по обвинуваченню його батька веде не Бавзалук С.В., а слідчий Усіков В.П.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 386, 391 ЦК України, ст. 167 ГК України,
Зобов'язати Головне слідче управління МВС України виключити з опису та звільнити з-під арешту, накладеного відповідно до постанови Головного слідчого управління МВС України б/н від 03 квітня 2009 року, нерухоме майно ТОВ «Сіті-Сад», яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, № 27 А.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя : А.В. Дерус