Справа №2-10193/10
Іменем України
«30» серпня 2010 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі - Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу , в якому вказала , що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.08.2005 року .
Від шлюбу є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
У зв'язку з тим, що характери у сторін виявилися несумісними, через деякий час між ними виникли напружені відносини, спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам сторін та дитини. На підставі викладеного позивачка збереження сім'ї вважає неможливим та просить задовольнити позов про розірвання шлюбу.
Позивачка подала до суду заяву , згідно якої просить позов задовольнити та розглянути справу у її відсутність.
Відповідач також подав до суду заяву , згідно якої позов визнав та просить розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановлено, що сторони 14.08.2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстрували шлюб , про що в книзі реєстрації актів про реєстрацію шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №1041. Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Основною причиною припинення сімейних відносин є різноманітність поглядів сторін на сімейне життя, вирішення побутових питань, що стало причиною для виникнення непорозумінь між ними.
На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім'ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення .
При дослідженні судом дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам дитини.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Позивачка після розірвання шлюбу, за власним бажанням, залишає прізвище ОСОБА_3 .
Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 88, ч.4 ст. 174, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 14 серпня 2005 року , актовий запис № 1041, розірвати .
При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_1 - від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Суворова