Справа № 456/1932/23
Провадження № 2/456/679/2023
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
21 вересня 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Зозуляк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № LVH9AK15967689 від 30.09.2008 в розмірі 313388,88 грнта судові витрати по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.07.2023 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 31.07.2023. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 35/.
Ухвалою суду від 31.07.2023 підготовче судове засідання відкладено на 21.08.2023 у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі /а.с. 40/.
Ухвалою суду від 21.08.2023 закрито підготовче провадження в справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу признано до судового розгляду по суті на 06.09.2023 /а.с. 44/.
Ухвалою суду від 06.09.2023 судове засідання відкладено на 21.09.2023 у зв'язку з неявкою осіб, які беруть у часть у справі /а.с. 52/.
В судові засідання, призначені на 06.09.2023 та 21.09.2023 представник АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з'явився, про причину неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відтак позивач повинен сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Разом з тим, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд неодноразово викликав у судове засідання представника позивача з метою з'ясування обставин справи, проте останній в судові засідання не з'являвся, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, а тому в суду відсутня можливість всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінити докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та винести законне і обґрунтоване рішення.
Таким чином, у силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що представник позивача вдруге поспіль не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на те, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою сторін, представник позивача належним чином був повідомлений про місце, дату і час судових засідань, проте двічі поспіль в судове засідання не з'явився, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи для виклику сторін по справі призведе до затягування її розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13, від 22 вересня 2021 року в справі № 465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року в справі № 465/205/17.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
В порушення зазначеної норми процесуального права та незважаючи на вжиті судом заходи для сприяння здійсненню АТ КБ «ПриватБанк» своїх прав, представник останнього не виконав покладені на нього процесуальні обов'язки та двічі поспіль у судове засідання не з'явився без поважних причин (доказів зворотного не надано), заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як позивача, за яким відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно, так і відповідача.
Керуючись ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, 260ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Гула