Головуючий у І інстанції Сирбул О.Ф.
Провадження №22-ц/824/10824/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Гуля В.В., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням їй строку на усунення недоліків.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу в зв'язку із неусуненням недоліків.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 через представника - адвоката Лашутіна С.О. подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати.
Обгрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 посилалась на те, що 12 травня 2023 року нею сплачено судовий збір у розмірі, вказаному в ухвалі суду, та 15 травня 2023 року документ, який підтверджує сплату, був наданий до канцелярії Дарницького районного суду м. Києва.
Судом в ухвалі про залишення заяви без руху зазначено про порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачкою не зазначено офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін. Однак позивачу невідома електронна адреса чи адреса електронної пошти відповідача та й взагалі невідомо, чи є вони у нього, оскільки позивач з відповідачем не спілкуються.
Крім того, суд вказує на порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме незазначення викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та незазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Разом з тим, докази та обставини в повному обсязі з'ясовуються під час підготовчого провадження. Підготовче провадження - це стадія судового процесу, в якому розглядається предмет спору, позовні вимоги, обставини, докази та інші дії, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче засідання починається відкриттям провадження у справі та закінчується закриттям підготовчого засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як законну та обґрунтовану.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2023 року ОСОБА_1 через представника Лашутіна С.О. до Дарницького районного суду міста Києва подала позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено повних анкетних даних сторін, зокрема, відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін; у порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини. Крім цього, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не надано доказів сплати судового збору (а.с.7-8).
Для усунення вказаних недоліків позивачці було надано строк терміном п'ять днів з дня отримання нею копії ухвали.
15 травня 2023 року на виконання вимог ухвали позивачкою надано суду документ про сплату судового збору у розмірі, який був визначений судом, - 1 073,60 грн. (а.с.10).
Постановляючи 15 травня 2023 року ухвалу про повернення заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не в повному обсязі усунуто недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року.
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
За правилом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з вимогами ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Колегія суддів зауважує на тому, що статтею 185 ЦПК України передбачені виключні підстави для залишення позовної заяви без руху, до яких належить недодержання вимог, викладених у статті 175 і 177 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, пунктом 2 Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Недопускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги,відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Із змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона складена з урахуванням положень ст. 175 ЦПК України, оскільки містить всі визначені даною статтею обов'язкові реквізити, позовні вимоги викладені в чіткій і зрозумілій формі. Зокрема, позивачем у заяві викладено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, і до позовної заяви долучено копії документів на підтвердження зазначених позивачкою у позовній заяві обставин.
Так, свою позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на те, що її батько ОСОБА_2 перешкоджає її проживанню у квартирі, в якій вона зареєстрована, у зв'язку із чим просила суд вселити її до квартири, тобто заява містить посилання на обставини щодо порушення прав позивачки. При цьому, до позовної заяви долучено докази на підтвердження факту реєстрації позивачки у квартирі та інші докази.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення заяви ОСОБА_1 без руху в зв'язку із незазначенням нею обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та незазначення доказів на підтвердження вказаних обставин, спростовується змістом самої позовної заяви та фактично зводиться до аналізу суті позовних вимог на стадії вирішення питання про відкриття провадження, разом з тим, наявність чи відсутність порушеного права позивача встановлюється судом при розгляді справи по суті і може бути підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову в разі встановлення судом необґрунтованості позовних вимог.
Аналізуючи зміст п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення в позовній заяві офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін у справі, колегія суддів приходить до висновку, що дана вимога до змісту позовної заяви не носить імперативного характеру, оскільки електронні адреси сторін можуть бути вказані позивачем за їхньої наявності та за умови, що вони йому відомі, відтак, незазначення цих даних у заяві позивачем, якому про них невідомо, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та свідчитиме про формальне ставлення суду до вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для залишення без руху позовної заяви.
Враховуючи викладене, дії суду по залишенню заяви ОСОБА_1 без руху з наведених підстав не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки суд, залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху та в подальшому повертаючи її, не звернув уваги на те, що подана нею заява за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону, що виключає можливість застосування судом положень ст.ст. 175, 185 ЦПК України та залишення заяви без руху з вказаних підстав.
Крім цього, слід зазначити, що незважаючи на встановлений в ухвалі від 11 травня 2023 року п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, суд до сплину цього строку, 15 травня 2023 року, її повернув, що може свідчити про передчасність висновків про неусунення ОСОБА_1 недоліків заяви у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, з урахуванням усунення позивачкою недоліків позовної заяви по сплаті судового збору, постановлена судом 15 травня 2023 року ухвала про визнання заяви неподаною та її повернення є передчасною і необґрунтованою, оскільки недоліки, у зв'язку із неусуненням яких було повернуто заяву, встановлені судом в ухвалі від 11 травня 2023 року помилково та з недотриманням вимог процесуального закону.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, зважаючи на гарантоване кожній особі право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2023 рокупро повернення позовної заяви - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: