ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 947/11435/23
Провадження № 3/947/3263/23
20.09.2023 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю адвоката Ель-Хурі Ель-Хомсі Н.В., про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу серії ААД № 359697 від 23.03.2023 року о 19:55 годин, складеному заступником командира роти 1 батальйону 1 полку УПП в Одеській області капітаном поліції Іолкіном Е.С. 12.03.2023 року о 17:00 годин на вул.. Академіка Філатова, 2 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом АО7А-22 державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.9(а) «Правил дорожнього руху України» в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком № 001444 від 18.03.2023 року виданий КНП «ООМЦПЗ».
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності, на думку працівників поліції порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.9(а) «Правил дорожнього руху» України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У судове засідання з'явився адвокат Ель-Хурі Ель-Хомсі Н.В., надала письмові пояснення, щодо не винуватості водія ОСОБА_1 та просила суд закрити провадження по справі з підстав викладених в письмових запереченнях. Крім того надала суду висновок з медичного закладу КНП «ООМЦПЗ» від 12.03.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно результату токсикологічного дослідження № 008281 ознак сп'яніння не виявлено.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного переконання.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.2 ст.278 КУпАП та п.24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд під час підготовки справи до розгляду повинен виявити недоліки наданих матеріалів та протоколу, з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами. При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.
Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735.
За правилами частин 2-5ст.266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103в редакції від 28.10.2015 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 6 даного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином вимоги ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп'яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров'я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я. Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 359697 водій ОСОБА_1 зазначив, що він з протоколом не згоден. В матеріалах справи відсутнє направлення до медичного закладу, в якому повинні бути викладені підстави для направлення до відповідного медичного закладу.
В матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001444 від 18.03.2023 року складеному о 14 годині 00 хвилин, КНП «ООМЦПЗ» з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння провів лікар ОСОБА_2 .
Судом витребувався з КНП «ООМЦПЗ» інформація яка полягла в основу складання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001444 від 18.03.2023 року, але витребувана інформація суду не надана.
При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.
В судовому засіданні був оглянутий відео запис долучений працівниками поліції з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без під ставно, під час руху працівники поліції за допомогою планшету перевірили державний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , після чого зупиняють на підставі, що даний транспортний засіб постійно порушує правила дорожнього руху та на водія ОСОБА_1 складено багато протоколів. Під час розмови водій ОСОБА_1 повідомляє, що в нього відсутнє посвідчення водія, працівники поліції самі запитують в якому стані перебуває водій ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні або наркотичні речовини. Водій категорично на місці зупинки заперечував вживання будь яких речовин, погодився проходити огляд в медичному закладі. З відео запису також вбачається, що водій ОСОБА_1 поводиться адекватно, виконує всі вимоги працівників поліції, крім того працівники поліції взагалі не називали водієві ознаки наркотичного сп'яніння, які наявні у ОСОБА_1 ..
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735 для виявлення ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість, але працівники в повному обсязі проігнорували зазначену вимогу, що стала підставою для проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Крім того відсутнє відео фіксації проходження медичного огляду водієм ОСОБА_1 в спеціалізованому закладі, щодо виявлення стану сп'яніння.
Крім того, з відеозапису не вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 поведінка водія спокійна і адекватна, вимоги працівників поліції та працівників медичного закладу він виконує без будь-яких заперечень.
В ході судового розгляду адвокатом Ель-Хурі Ель-Хомсі Н.В. на підтвердження не винуватості ОСОБА_1 надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 008281 від 12.03.2023 року, КНП «ООМЦПЗ» з якого вбачається, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.
Надаючи оцінку висновкам які наявні в матеріалах справи, суд надає перевагу висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 008281 від 12.03.2023 року, КНП «ООМЦПЗ» з якого вбачається, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння, тому як судом витребувалась інформація, яка полягла в основу висновку № 001444 від 18.03.2023 року виданий КНП «ООМЦПЗ» суду не надана та суд позбавлений можливості перевірити зазначену підставу яка стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Суд зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП.
З урахуванням вищезазначених обставин, керуючись ст.ст. 33-35, 38, 40, 130 ч.1, п.1 ч.1 ст. 247, 278-292 КУпАП, ст.ст.8, 62 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Войтов Г. В.